Главная->Інші підручники->Содержание->2.1. Особливості бухгалтерського обліку у сільськогосподарському виробництві

Бухгалтерський облік у галузях економіки (частина 1)

2.1. Особливості бухгалтерського обліку у сільськогосподарському виробництві

Сільське господарство — одна з провідних галузей економі-ки України, в якій зайнято близько 20% працездатного населен-ня і яка забезпечує більше чверті внутрішнього валового продук-ту (в середньому за 2001—2005 рр.). У той же час сільськогоспо-дарське виробництво характеризується рядом особливостей, які суттєво впливають на організацію обліку:

1) багатогалузевий характер діяльності сільськогосподарсь-ких підприємств: виробництво різноманітної продукції рослин-ництва і тваринництва (часто за досить відмітними і специфіч-ними технологіями), переробка власної і давальницької продукції, торгівля і громадське харчування, автомобільні перевезення і окрема система інших допоміжних виробництв (ремонтні май-стерні, водопостачання тощо), капітальне будівництво своїми силами і підсобні промислові виробництва (цегельне та ін.) зу-мовлюють таку побудову обліку, яка враховувала б особливості кожного виду діяльності та одержаної продукції (робіт, послуг) і забезпечувала контроль за витратами у розрізі центрів відпові-дальності;

2) земля як основний виробничий ресурс у сільському гос-подарстві поки що не має справедливої грошової оцінки і у складі активів сільськогосподарських підприємств не відображається, а у процесі відтворення жодними іншими засобами не заміщуєть-ся. При раціональному використанні її родючість не лише не знижується, а навіть зростає, тому термін її ефективного вико-ристання не обмежений у часі і амортизаційні відрахування з вартості земельних ділянок (для віднесення їх на витрати вироб-ництва) не визначаються;

3) процес виробництва у сільському господарстві має спра-ву з живими організмами, розвиток яких часто визначається при-родними факторами (зміною пори року, кількістю атмосферних опадів, коливаннями температури і вологості повітря тощо), які дуже рідко піддаються регулюванню з боку виробників. Цим зу-мовлено те, що у сільському господарстві рівень витрат часто визначається впливом природних факторів і не адекватний ви-ходу продукції. Це зумовлює значні коливання собівартості про-дукції з року в рік. Крім того, з цим пов’язані сезонні коливання витрат або навіть їх одноразовий характер, що зумовлює не-обхідність вести облік витрат у розрізі окремих періодів року та видів робіт;

4) сільськогосподарські підприємства самі відтворюють час-тину необхідних їм засобів праці ( вирощування багаторічних на-саджень, молодняка тварин для ремонту та поповнення основ-ного стада і т. ін.), але специфіка біологічних об’єктів зумовлює необхідність відображати в обліку витрати зі створення таких засобів до їх передачі в експлуатацію не як капітальні вкладення, а як поточні виробничі витрати;

5) частина готової продукції сільськогосподарського вироб-ництва не набуває товарної форми, а залишається у господарстві і слугує вихідним матеріалом (сировиною) для відновлення про-цесу виробництва (насіння для посіву, корми для тварин, моло-ко для випоювання телят тощо) або ж для внутрішньогосподарсь-кої переробки (на боршно, крупи, олію, ковбаси і т. ін.). Усе це зумовлює необхідність вести відокремлений облік товарної та нетоварної частини готової продукції;

6) окремі види сільськогосподарської продукції одержують з виробництва лише один раз на рік (деяка продукція рослин-ництва) або навіть один раз у півтора-два роки (вирощування молодняка великої рогатої худоби), тому в бухгалтерському об-ліку необхідно відображати не лише кінцевий вихід продукції, а й сам хід її виробництва (нарощування витрат та зростання живої маси тварин, їх приріст). У таких випадках оприбуткована про-дукція частково залишається на стадії незавершеного виробниц-тва, хоча в обліку відображається у складі виробничих запасів (молодняк тварин). За несприятливих умов ця продукція взагалі може бути втрачена (падіж молодняка тварин або зменшення їх живої маси). Все це зумовлює істотні особливості у методиці оприбуткування продукції та її обліку;

7) у сільському господарстві більшість рослин і тварин да-ють не один, а декілька видів продукції (як основної, так і по-

бічної), а сам процес такого «спільного» виробництва не має точки роз’єднання, як це часто має місце у промисловості, тому це зумовлює необхідність застосування специфічних методів роз-поділу витрат і калькулювання собівартості продукції.

Враховуючи особливості сільськогосподарського виробниц-тва, Кабінет Міністрів, Міністерство фінансів та Міністерство аграрної політики України (МАПУ) розробили і затвердили ряд нормативних доументів, що регулюють організацію та методику бухгалтерського обліку в сільськогосподарських підприємствах. Серед них:

— Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту май-нових прав селян у процесі реформування аграрного сектора еко-номіки. Постанова КМУ від 28.02.2001 р. №177;

— Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 30 «Біологічні активи», затверджено наказом МФУ від 18.11.2005 р. № 790;

— Про організацію ведення бухгалтерського обліку та скла-дання фінансової звітності в системі Міністерства аграрної політи-ки України, затверджено наказом МАПУ від 01.11.2000 р. № 216;

— Методичні рекомендації щодо відображення в бухгалтерсь-кому обліку операцій з формування власного капіталу та залучен-ня майна колишніх членів колективних сільськогосподарських підприємств новоствореними сільськогосподарськими підприєм-ствами, затверджено наказом МАПУ від 02.07.2001 р. № 190;

— Методичні рекомендації з організації та ведення бухгал-терського обліку за журнально-ордерною формою на підприєм-ствах агропромислового комплексу, затверджено наказом МАПУ від 07.03.2001 р. № 49;

— Методичні рекомендації з планування, обліку і калькулю-вання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарсь-ких підприємств, затверджено наказом МАПУ від 28.05.2001 р. №132;

— Методичні рекомендації з організації та ведення бухгал-терського обліку в селянських (фермерських) господарствах, зат-верджено наказом МАПУ від 02.07.2001 р. № 190.

Переліченими та іншими нормативними документами Міністерства аграрної політики України рекомендовано сільсько-господарським підприємствам застосовувати спеціальні субра-хунки галузевого призначення, затверджені галузеві форми пер-винних документів та регістрів журнально-ордерної форми об-ліку, статті витрат, методи розподілу витрат і калькулювання собівартості продукції, визначення об’єктів обліку витрат і каль-куляційних одиниць, розрахунків за фіксованим сільськогоспо-

дарським податком, обліку державних дотацій, обліку розрахунків продукцією за податками і платежами та інше.

Так, для обліку витрат виробництва та виходу продукції сільськогосподарським підприємствам рекомендовано застосо-вувати такі субрахунки:

1) до синтетичного рахунка 23 «Виробництво»

231 «Рослинництво»;

232 «Тваринництво»;

233 «Промислове виробництво»;

234 «Допоміжні виробництва»;

235 «Витрати на утримання машин і обладнання»;

236 «Обслуговуючі виробництва та господарства (вироб-

ничі)»;

237 «Ремонт основних засобів та інших необоротних активів»;

2) до синтетичного рахунка 27 «Продукція сільськогоспо-

дарського виробництва»

271 «Продукція рослинництва»;

272 «Продукція тваринництва»;

273 «Продукція промислових виробництв»;

274 «Продукція допоміжних, обслуговуючих та інших ви-робництв»;

275 «Продукція, прийнята від населення для реалізації»;

276 «Насіння і садивний матеріал»;

277 «Корми»;

3) до синтетичного рахунка 91 «Загальновиробничі витрати»

911 «Загальновиробничі (цехові) витрати рослинництва»;

912 «Загальновиробничі (цехові) витрати тваринництва»;

913 «Загальновиробничі (цехові) витрати промислових ви-робництв»;

914 «Загальновиробничі ( цехові) витрати інших виробництв»;

915 «Фіксований сільськогосподарський податок».

Облік витрат виробництва (на рахунку 23 «Виробництво»)

рекомендовано вести за такими статтями витрат (табл. 2.1).

У сільському господарстві застосовують спеціалізовані га-лузеві форми первинних бухгалтерських документів, такі як:

— с.-г. об., ф. № 29 «Інвентарна картка обліку основних засобів (для багаторічних насаджень)»;

— с.-г. об., ф. № 54 «Акт на приймання багаторічних насад-жень і передачу їх в експлуатацію»;

— с.-г. об., ф. № 57 «Акт на вибраковку тварин з основного стада»;

— с.-г. об., ф. № 67б «Обліковий лист тракториста-машині-ста (без причіплювача)»;

Облік у сільськогосподарських підприємствах

Таблиця 2.1

Рекомендований перелік статей витрат сільськогосподарських підприємств

Стаття витрат Галузі виробництва

Рослин-ництво Тварин-ництво Допоміжні виробництва Підсобні промислові виробництва

Оплата праці + + + +

Насіння і посадковий матеріал +

Паливо та мастильні матеріали + + + +

Добрива +

Засоби захисту рослин і тварин + +

Корми + +

Сировина та матеріали (без зворотних відходів) + +

Роботи та послуги + + + +

Витрати на ремонт необоротних активів + + + +

Інші витрати на утримання основних засобів + + + +

Інші витрати + + + +

Непродуктивні витрати (в обліку) + + + +

Загальновиробничі витрати + + + +

— с.-г. об., ф. № 77 «Реєстр відправки зерна та іншої про-дукції з поля»;

— с.-г. об., ф. № 84 «Щоденник надходження продукції са-дівництва» та багато ін.

Крім того, застосовують спеціалізовані форми регістрів пер-винного обліку, такі як:

— с.-г. об., ф. № 34 «Книга обліку руху тварин і птиці»;

— с.-г. об., ф. № 35 «Журнал обліку витрат кормів»;

— с.-г. об., ф. № 36 «Журнал обліку затрат у ремонтній май-стерні»;

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66

Категорії

Бухгалтерський облік у галузях економіки (частина 1)

Схожі підручники