Главная->Політологія->Содержание->ТЕМА 2.6 Світовий політичний процес.

Зміст дисципліни за змістовими модулями

ТЕМА 2.6 Світовий політичний процес.

Єдність і різноманітність сучасного світу. Загроза кризи цивілізації і загальнолюдські цінності. Глобальні проблеми: їх сутність та походження. Загострення глобальних проблем. Насильство як феномен реальної дійсності: агресії, війни, міжнародні і регіональні конфлікти, тероризм, політичний екстремізм, їх причини, сутність, створення системи міжнародної безпеки. Екологічна проблема в зв’язку з глобальними проблемами. Боротьба із забрудненням навколишнього середовища. Сировинна та енергетична криза: шляхи подолання. Подолання відсталості і забезпечення економічного росту. Світова демографічна та продовольча ситуація: сутність та передумови вирішення.

Глобальні проблеми сучасності і співробітництво держав і народів у ході їх вирішення. Місце України у вирішенні глобальних проблем.

План лекції:

1. Глобальні політичні проблеми цивілізації до і після краху комуністичної системи.

2. Вплив глобальних проблем сучасності на політичні реалії України.

3. Роль міжнародних організацій у площині загострення ризиків і небезпек для цивілізації.

4. Перспективи цивілізаційної уніфікації зі зникненням біполярного протистояння.

5. Сутність та основні складові нового політичного мислення.

Семінар Сучасна глобалістика

Основні поняття: цивілізаційна криза, глобальні проблеми, глобалістика, загальнолюдські цінності, міжнародна політика, міжнародне співробітництво.

План

1.Глобальні проблеми: їх сутність та походження.

2.Політичні конфлікти, як форма прояву глобальних проблем.

3.Міжнародне співробітництво, як засіб розв'язання глобальних проблем.

4.Україна, як суб'єкт міжнародних відносин.

Проблемні ситуації

1. Яка з трьох моделей нового світового порядку (монополярна, біполярна, багатополярна) є найбільш прийнятною з погляду зору забезпечення виживання людства і чому?

2. Яка з моделей „нового світового порядку" має найбільші шанси бути реалізованою на практиці? Відповідь обгрунтуйте.

3. Який вектор української зовнішньої політики (євроатлантичний чи євразійський) є прийнятнішим з огляду на історичне минуле України та її сучасні проблеми? Відповідь аргументуйте.

Теми рефератів:

1.Політичні аспекти глобальних проблем людства.

Питання для самостійного вивчення

1.Єдність та різноманітність сучасного світу.

2.Загострення глобальних проблем на сучасному етапі розвитку людства.

Завдання для самоперевірки та самоконтролю

1. Розкрити зміст понять „глобалізація" та „інтернаціоналізація" суспільного життя. Як вони різняться між собою?

2. Вкажіть на зв'язок між соціально-економічними та глобальними проблемами сучасності.

3. Ваше ставлення до ідеї „планетарної свідомості".

4. Що призвело до виникнення глобальних проблем людства?

5. Чи впливає і яким чином рівень політичної культури на розв'язання глобальних проблем?

6. Яка роль відводиться політиці у розв'язанні глобальних проблем?

7.Які форми прояву глобальних проблем у політиці Ви знаєте ? Які вектори є пріоритетними в зовнішньополітичній діяльності України?

Література:

1. Семків О.І. Політологія. –Л.: 1993, 2 видання Л.: -Світ, 1994. –Розд. 9.

2. Дзюбко І.С. Політологія. Курс лекцій. –К.: Наука, 1993. –Лекція № 18.

3. Політологія: Підручник. /за ред. І.С.Дзюбка, К.М.Левківського. –К.: Вища школа, 1998.

4. Політологія: Посібник для студентів вузів./за ред. О.В.Бабкіної, В.П.Горбатенка. –К.: Вид. центр “Академія”, 1998.

5. Брегеда А.Ю. Основи політології. –К.: Вид. КНЕУ, 1997. –С. 283-305.

6. Шахнозаров К.Х. Грядущий миропорядок. -М., -1991.

7. Косов Ю. В поисках стратегии выживания: анализ конценции глобального развития. - С-Пб., - 1991.

8. Бжезинський З. Україна має стати європейською державою. // Сучасність. - 1992. - №9.

9. Парахонський Б. Національні інтереси України та система їх пріорітетів // Розбудова держави. - 1993. -№6.

Тематика рефератів:

1. Роль, зміст та особливості політики в сучасних умовах.

2. Значення політології як науки та її місце серед інших суспільних наук.

3. Особливості політичних поглядів Платона та Арістотеля.

4. Макіавелізм як політична доктрина.

5. М.Вебер про політику та управління.

6. Д.Локк – засновник політичної ідеології лібералізму.

7. Марксизм про політику та державу.

8. Державотворчі процеси та політичні цінності Запорізької Січі.

9. Пилип Орлик та його “Конституція”.

10. Політичні документи Української Народної Республіки.

11. Державний суверенітет – умова національного відродження України.

12. Соціально-психологічні особливості розвитку політичної культури українського народу в період побудови незалежної держави.

13. Громадянська культура як відображення громадянського суспільства.

14. Моральні аспекти політичної культури.

15. Проблема легітимності політичної системи та державності в перехідних суспільствах.

16. Особливості формування та діяльності політичних партій України.

17. Проблема становлення і розвитку української нації.

18. Міжнаціональні конфлікти: причини виникнення та шляхи подолання.

19. Молодіжний фактор у національній політиці.

20. Політичне лідерство і культ особи.

21. Політичний портрет одного з лідерів (по бажанню).

22. Глобальні проблеми в світовій політиці.

23. Новий світовий порядок: причини та шляхи формування.

24. Проблеми та особливості включення молоді в політику.

25. Сучасні теорії політичної соціалізації.

26. Декларація прав людини та її реалізація в сучасному світі.

27. Демократія в теорії та сучасній політичній практиці.

28. Авторитет і влада.

29. Вимога науковості політики і мораль.

30. Політика – активний стимулятор розвитку моральної свідомості.

31. Природа аморальності в політиці.

Методи оцінювання та розподіл балів за модульно-рейтинговою системою

Результати навчальної діяльності студентів оцінюється за допомогою двох модульних кредитів протягом семестру. Оцінювання здійснюється методами індивідуального усного опитування, тестування, перевірки рефератів, доповідей, конспектів матеріалу, визначеного для самостійної роботи студентів.

1 модуль – 30 балів

Перший модуль складається із змістового модулю № 1 (теми 1.1-1.5), що дорівнює 30 балам.

2 модуль – 30 балів

Другий модуль складається із змістового модулю № 2 (теми 2.1-2.6), що дорівнює 30 балам. Таблиця розподілу балів за темами додається.

Кожен змістовий модуль включає поточний контроль знань студентів за темами відповідного змістового модулю та проведення контрольного заходу (проміжний контроль).

Поточний контроль за кожною темою передбачає оцінювання:

активність на семінарських заняттях;

виконання самостійної роботи (конспектування тем, що виносяться на самостійне опрацювання, написання рефератів, доповідей, наукових робіт).

Максимальна кількість балів за видами робіт встановлюється залежно від визначеної максимальної кількості балів за відповідну тему в межах змістового модуля.

Усі види самостійних робіт здаються студентами лише в межах часу, відведеного на змістовий модуль. За несвоєчасне виконання завдань студентом кількість запланованих балів може бути зменшена.

Критерії оцінювання окремих видів роботи студентів за темами змістових модулів.

Активність на семінарських заняттях. Семінарські заняття – ефективна форма закріплення та поглиблення знань студентів з теоретичного матеріалу, набутого під час лекційних занять та в результаті самостійної роботи з першоджерелами, науковою літературою, матеріалами преси тощо. Найвищий бал ставиться на семінарському занятті, якщо студент в повному обсязі опанував програмовий матеріал, має глибокі і міцні знання. Вільно висловлює власні судження і переконливо їх аргументує, може аналізувати політичну інформацію та робити висновки. Використовує різні джерела інформації. Вміє сприймати новий навчальний матеріал, проблему в комплексі. Рецензує та доповнює відповіді своїх товаришів. Здатний відповідно презентувати власну інтерпретацію (версію, розуміння, оцінку) політичних явищ.

Виконання самостійної роботи. Самостійна робота студента – значна частина навчального навантаження студента з дисципліни. Працюючи над відповідними темами студент поглиблює вивчення курсу, готується до модульного контролю. Все це оцінюється визначеною кількістю балів. За несвоєчасне виконання завдань кількість балів може бути зменшена.

Самостійна робота студента складається з:

· підготовки власних конспектів з підручників, монографій, наукових статей, політико-правових документів, хрестоматійного матеріалу та матеріалів періодичних видань;

· написання рефератів та доповідей, наукової роботи;

· складання дайджестів із поставленої проблеми;

· підготовки до модульного та підсумкового контролю;

· роботи з тестами.

Реферат є складовою частиною навчального процесу, під час якого студент самостійно опрацьовує матеріал з навчальної дисципліни. Метою підготовки реферату є набуття навичок самостійної роботи з першоджерелами, документами, літературними джерелами, матеріалами преси, наукової літератури.

Тему рефератів для студентів визначає викладач в індивідуальному порядку.

Орієнтовний обсяг реферату – 10-15 ст. друкованого тексту формату А-4.

Реферат обов’язково повинен включати:

складний план (3-4 питання);

зміст реферату;

список використаної літератури з посиланням у тексті (не менше 5 джерел);

оформлення згідно чинних стандартів.

Реферати на перевірку здаються у визначений викладачем термін. Методична допомога студенту з питань підготовки реферату надається викладачем на консультаціях, визначених за графіком. Максимальна кількість балів, яку студент може отримати за підготовку реферату, залежить від максимальної кількості балів, встановлених для відповідної теми в межах змістового модулю.

Доповідь – складова частина самостійної роботи студента. Мета підготовки доповіді – набуття навичок самостійної роботи з політичною літературою, науковими статтями, пресою.

Тему доповіді для студента визначає викладач в індивідуальному порядку. Орієнтовний обсяг доповіді – 5-7 сторінок друкованого тексту формату А-4.

Останній термін прийняття доповіді встановлюється викладачем відповідно до вимог навчального процесу.

За несвоєчасне виконання завдань кількість балів може бути зменшена.

Контрольний захід

Контрольний захід проводиться після кожного змістового модулю у вигляді письмової контрольної роботи. Проміжний контроль у вигляді аудиторної письмової контрольної роботи включає:

· теоретичні питання;

· тестові завдання;

· визначення основних понять, термінів.

Шкала визначення оцінки знань студентів з 1 модулю

*Кількість балів*	*Відповідна оцінка*
Від 26 до 30 балів	*«А» -* “Відмінно”
Від 15до 25 балів	*«ВС» -* “Добре”
Від 6 до 15 балів	«DE» - “Задовільно”
Від 1 до 5 балів	*«FX»* - “Незадовільно”

Шкала визначення оцінки знань студентів з 2 модулю

*Кількість балів*	*Відповідна оцінка*
Від 26 до 30 балів	*«А» -* “Відмінно”
Від 15до 25 балів	*«ВС» -* “Добре”
Від 6 до 15 балів	«DE» - “Задовільно”
Від 1 до 5 балів	*«FX»* - “Незадовільно”

Підсумковий контроль (семестровий контроль)

Підсумковий контроль здійснюється у формі семестрового контролю – іспиту, під час якого студент може набрати до 40 балів.

Шкала визначення оцінки знань студентів з семестрового контролю (іспиту):

*Кількість балів*	*Відповідна оцінка*
35-40 балів	*«А» -* “Відмінно”
27-34 бали	*«ВС» -* “Добре”
21-26 балів	«DE» - “Задовільно”
Менше 20 балів	*«FX»* - “Незадовільно”

Шкала переводу балів в загальноприйняті оцінки для підсумкової атестації:

*Кількість балів*	*Відповідна оцінка*
84-100 балів	“Відмінно”
67-83 балів	“Добре”
50-66 балів	“Задовільно”
Менше 50 балів	“Незадовільно"

Критерії оцінювання навчальних досягнень студентів заочної форми.

Оцінювання результатів навчальнї діяльності студентів здійснюється за критеріями:

Відмінно: - студент вільно і творчо володіє матеріалом, визначеним програмою, має діалектичне мислення; аргументовано, науково аналізує поставлені проблеми, обєктивно оцінює досягнення політичної думки та її вплив на розвиток та формування світогляду епохи та майбутнього. Вміє використовувати різноманітні джерела знань, систематично поповнює знання, вміє застосовувати їх при вирішенні професійних питань. Уміє вдаватися до діалогу, доводити власну громадську та світоглядну позицію. Виконав 100% обсягу самостійної роботи.

Добре – студент добре володіє матеріалом, але має незначні ускладнення при відповіді; потребує незначної допомоги викладача при виборі напрямку відповіді та допускає незначні помилки, неточну аргументацію. Оцінювання подій, ідей, досягнень політичної думки більш емоційне ніж наукове. Володіє декількома методами пізнання, але має незначні труднощі при діалоговій бесіді і доказах власної думки. Виконав 100% обсягу самостійної роботи.

Задовільно – студент має вибіркові знання дисципліни, порушує логіку відповіді, відповідь не достатньо самостійна, допускаються сутєві помилки при поясненні основних питань курсу, мова спрощена; оцінювання досягнень політичної науки лише емоційне, не вистачає доказів для обгрунтування власного погляду; викладач постійно коригує відповідь студента. Виконав не менше 70% обсягу самостійної роботи.

Незадовільно – студент не володіє необхідними знаннями та практичними навичками з дисципліни, виконав менше 50% обсягу самостійної роботи, або не виконав її взагалі.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19

Категорії

Зміст дисципліни за змістовими модулями

Схожі підручники