Загальні потання з курсу Українська Культура
1.Розселення словян на українських землях у найдавніші часи
У середньовіччі серед західноєвропейських учених 14-18 ст. стала популярною скіфо-сарматська теорія слов’янського етногенезу. Згідно неї предки слов’ян- скіфи й сармати –прийшли із Середньої Азії й отаборились у південній частині Східної Європи. Звідси розселилися на північ, захід і південний захід. У 19-20 ст. найпоширенішого обґрунтування набула Дніпро-Одеська теорія, за якою слов’янська прабатьківщина розміщувалась на розлогих просторах між Віслою чи навіть Одером і Дніпром, сягаючи на півночі Балтійського моря, а півдні Карпатських гір і Дунаю. Перші слов’янськінародності-венеди,анти,склавіни. Венеди-античні автори розміщували венедів поблизу Балтійського моря й р. Віслі по сусідству германським народом . Анти й склавини(слов’яни) археологи простежують із другого –першого тисячоліття до н.еПисенні джерела –словяни згадуються значно пізніше ,вже в 2ст.н.е. 2-6ст у період великого переселення народів відбився поділ словян на західну-південу і східні групи. Пізніше 4-5 ст. під ударами гунів,слов’яни почали просовуватися на південь до Дунаю. На терит. Укр. Землі між річками Горинню, Припятю, Дніпром-жили древляни. У Подніпрові жили поляни. На лівому Березі Дніпра в басейні Десни-сіваряни. Між Дніпром і Бугом проживали –уличі. Між Дністром і Прутом- тиверці. У Закарпатті-хорвати. У Верхівя Західного Бугу жили-дуліви,волоняни,бужани. Східні слов’яни були язичниками. Вони мали свої традиції,звичай,обряди. На терит. Рівненської області по берегах річок Горинь, Случ, Стир відомо більше до могильників,поселень та городищ тієї доби.
12 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47