Главная->Страхування->Содержание->2. Обов’язкове страхування деяких видів тварин

Страхові послуги (частина 2)

2. Обов’язкове страхування деяких видів тварин

Обов'язкове страхування тварин на випадок загибелі, зни-щення, вимушеного забою, від хвороб, стихійних лих та нещас-них випадків проводиться з метою забезпечення економічної та продовольчої безпеки держави та на підставі Порядку й правил, затверджених Постановою Кабінету Міністрів від 23 квітня 2003 р. за № 590, а також з метою створення сприятливих умов для розвитку племінної справи в аграрному секторі економіки, захисту економічних інтересів сільськогосподарських товарови-робників.

Обов'язковому страхуванню підлягають:

• племінні тварини: велика рогата худоба, свині, вівці, кози, коні (чистопорідні або одержані за затвердженою програм-мою породного вдосконалення тварини, що мають племін-ну (генетичну) цінність і можуть використовуватися в селе-кційному процесі) віком від 1 року;

• тварини зоопарків віком від 1 року;

• циркові тварини віком від 1 року

Суб'єкти обов'язкового страхування:

- страхувальники - власники тварин, що підлягають

обов'язковому страхуванню;

- страховики, які отримали в установленому порядку ліцензію

на проведення обов'язкового страхування.

Об'єктом обов'язкового страхування є майнові інтереси, що не суперечать законодавству пов'язані із загибеллю, знищен-ням, вимушеним забоєм тварин, які належать на правах держав-ної, комунальної або приватної власності страхувальникові, вна-слідок хвороб, стихійного лиха та нещасних випадків. Обов'язковому страхуванню не підлягають тварини:

- що перебувають у місцевості, в якій введено карантинні об-меження, за винятком видів тварин, несхильних до хвороби, щодо якої введено зазначені обмеження;

- хворі, виснажені та ті, що перебувають у стані дородового чи післяродового залежування;

- тварини, в яких за результатами останніх досліджень уста-

новлено позитивну реакцію на бруцельоз, лейкоз або туберкульоз.

До страхових ризиків, на випадок яких проводиться обов'яз-кове страхування, належать загибель, знищення, вимушений забій тварин унаслідок інфекційних хвороб, пожежі, вибуху урагану блискавки, дії електричного струму сонячного або теплового уда-ру землетрусу повені, обвалу бурі, бурану граду замерзання, за-душення, отруєння травами або речовинами, укусу змії або от-руйних комах, утоплення, падіння в ущелину потрапляння під транспортні засоби та інших травматичних ушкоджень.

Страхова сума обов'язкового страхування визначається за балансовою вартістю, але не повинна перевищувати ринкової вартості тварини.

Договором обов'язкового страхування передбачається фран-шиза, розмір якої становить 10 % страхової суми на страховий випадок.

Максимальні розміри страхових тарифів за договорами обов'язкового страхування становлять 5 % страхової суми.

Страховий платіж перераховується на розрахунковий рахунок страховика (або вноситься готівкою в його касу) в повному обсязі чи двома частинами. Платіж в повному обсязі чи першої його частини в розмірі 50 % визначеної суми, повинен бути внесений протягом визначеного терміну від дати укладення договору другої - не пізніше як за три місяці після набрання чинності догово-ром.

Договір набирає чинності з моменту внесення страхуваль-ником суми страхових платежів у повному обсязі або першої час-тини страхового платежу

Страхувальник зобов'язаний. утримувати тварин відповідно до зооветеринарних вимог; надавати представнику страховика можливість перевіряти умови утримання тварин до укладення до-говору в період його дії та після настання страхового випадку для визначення розміру збитку; повідомляти в триденний термін страховика про настання страхового випадку; зберігати місце страхового випадку в тому стані, в якому воно залишилося після його настання, до огляду представником страховика; подавати протягом трьох робочих днів з дня визначення розміру збитків письмову заяву на виплату страхового відшкодування; надавати страховикові документи, що підтверджують настання страхового випадку та розмір збитків (довідки гідрометеослужби, органів МВС, служби ветеринарної медицини, органів пожежного нагля-ду тощо).

Страховим випадком є подія, передбачена договором обов'язкового страхування, з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхового відшкодування страху-вальникові. Для отримання страхового відшкодування страху-вальник подає страховикові такі документи:

• заяву про виплату страхового відшкодування у зв'язку з на-станням страхового випадку;

• договір обов'язкового страхування;

• акт про настання страхового випадку, складений страхови-ком;

• довідку (протокол, акт тощо) компетентних органів та ма-теріалів проведеної страховиком перевірки;

• довідку про здачу страхувальником тварини на вимушений забій та отриману за це суму компенсації;

• акт про направлення тварини на вимушений забій;

• документ, що підтверджує непридатність до вживан-ня/переробки м'яса (всієї туші або частини), шкіри тощо вимушено забитої тварини;

• висновок лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи, якщо тварина загинула внаслідок отруєння;

• квитанцію або прибутково-касовий ордер про внесення плати за лікування хворої тварини, рецепт лікаря ветери-нарної медицини, засвідчений печаткою, дорожній лист;

• документи, що підтверджують витрати на превентивні за-ходи.

Розмір прямих збитків у разі вимушеного забою тварин ви-значається в страховому акті, який складає страховик або упов-новажена ним особа за формою, що встановлюється страховиком, як різниця між страховою сумою, встановленою цим договором на кожну тварину і вартістю придатних до вживання/переробки м'яса, шкіри тощо.

Під час визначення прямого збитку обов'язково враховується норматив виходу м'яса від живої ваги тварини, зданої на вимуше-ний забій.

Якщо кількість придатного до вживання/переробки м'яса ме-нша, ніж норматив виходу розмір збитків обчислюється як різни-ця між страховою сумою, встановленою договором на кожну тва-рину і вартістю придатного до вживання/переробки м'яса, вихід якого визначається за нормативом виходу м'яса живої ваги твари-ни, зданої на вимушений забій.

Вартість придатних до вживання/переробки м'яса, шкіри то-що встановлюється на підставі документа спеціалізованого підприємства, до якого тварину здано на вимушений забій або якому продано м'ясо, шкіру тощо.

У разі, коли внаслідок страхової події м'ясо, шкіру тощо ви-мушено забитої тварини спеціалістом ветеринарної медицини ви-знано непридатними до вживання/переробки і страхувальник здав його до спеціалізованого підприємства, страхове відшкодування виплачується в розмірі, що становить різницю між страховою су-мою, встановленою договором на кожну тварину і сумою, отри-маною страхувальником за здане м'ясо, шкіру тощо.

Якщо страхувальником подано документ про вартість зданої на вимушений забій тварини в живій вазі, то страхове відшкодування виплачується в розмірі, що становить різницю між

страховою сумою, визначеною договором на кожну тварину, і су-мою, отриманою страхувальником за здану тварину

Якщо м'ясо, шкіру тощо визнано повністю непридатними до вживання/переробки, розмір збитків визначається в межах стра-хової суми, встановленої на кожну тварину

У розрахунок прямих збитків включаються також витрати на ліки, введення їх хворій тварині, транспортні витрати за доставку тварини за направленням спеціаліста ветеринарної медицини на м'ясозаготівельний пункт, а в разі загибелі тварини - витрати на розтин туші та доставку до відповідного спеціалізованого підприємства.

Якщо у день настання страхового випадку в господарстві страхувальника утримувалося більше тварин страхового віку і одного виду ніж застраховано, страхова сума, визначена у дого-ворі, ділиться на фактичну кількість тварин. Страхове відшкодування у такому разі виплачується у розмірі страхової су-ми на одну тварину Решта тварин вважаються застрахованими до кінця терміну дії договору страхування.

У разі внесення страхувальником чергового платежу не в пов-ному обсязі прямий збиток відшкодовується пропорційно сумі внесених страхових платежів.

Рішення про виплату страхового відшкодування або про відмову у його виплаті страховик повинен прийняти протягом двох днів після отримання всіх необхідних документів. У разі прийняття рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування страховик у триденний термін від дати його прий-няття повідомляє заявникові в письмовій формі з обгрунтуванням причин відмови.

Виплата страхового відшкодування здійснюється протягом десяти робочих днів з моменту прийняття рішення про виплату страхового відшкодування.

У разі несвоєчасного здійснення виплати страхового відшкодування страхувальникові сплачується пеня в розмірі 0,1 % суми страхового відшкодування за кожний день прострочення.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41

Категорії

Страхові послуги (частина 2)

Схожі підручники