Єгипет

Межиріччя

Індія

Китай

Витоки та формування

Держави

IV тис. д. н.е.

(30 династій)

-                     раннє царство

 ( 3100 – 2800 рр. д. н. е.)

- древнє царство

(2800 – 2250 рр. д. н. е.)

-                     середнє царство

(2050 – 1750 рр. д. н. е. )

-                     нове царство

( 1580 – 1085 рр. д. н. е.)

IV -  ІІІ тис. д. н. е.

Шумер,Аккадське царство, Киш,  Ур, Урук, Лагаш, Вавілонське царство, Нововавілонське царство

Найбільший розвиток за царів – Хаммурапі (1792 – 1750 рр. д. н. е.); Навуходоносор (605 – 526 рр. д. н. е.). Населення становило 1 млн чол.

Клинопис - перша в світі писемність.

ІІІ тис. д. н. е.

Хараппа, Махенджо-Даро, Чанху-Даро,  Калібанган

Найбільший розвиток за царів – Чандрагупта Маурія ( 321 – 297 рр. д. н. е.), перший об’єднувач Індії та імператор найбільшої в історії Стародавньої Індії держави Мауріїв.

Ашока (273 – 232 рр. д. н. е. - означає “без горя”).

V тис. д. н. е.

Культура Яншо

Династії – Сю (до 2205 р. д. н. е.); Шан (1766 р. д. н. е.); Чжоу (1046 - 256 р. д. н. е.); Цінь (251 – 207 р. д. н. е.), Хань (206 – 220 р. д. н. е.)

Найбільший розвиток за царів – Ши Хуанді (221 - 210 р. д. н. е.), об’єднувач Китаю; У. Ді (140 – 86 р. д. н. е.).

Основна галузь життєдіяльності

Басейнова зрошувальна система землеробства (пшениця-еммер - вид полби, ячмінь, сорго, часник, огірки, папірус, фініки, кунжут)

Іригаційний канал довжиною 1600 км, штучний полив

Ручний мотичний (винайшли соху) спосіб

обробки землі

Тваринництво (корови, вівці, кзи, осли, свині, коні) - спеціалізація Нижнього Єгипту)

Садівництво

Виноградарство

Бджільництво

Льонарство

Дренажне ірригаційне землеробство (пшениця, ячмінь)

Ріка Хаммурапі – канал між Тігром та Єфратом

Ручний мотичний спосіб обробки землі

Стійлове тваринництво

Льонарство

Садівництво (фініки)

Тваринництво (вівці, корови, свині, кози)

Земля продається, дарується, орендується.

Двохврожайне землеробство (пшениця, ячмінь, горох, просо, кунжут і, вперше у світі бавовник та цукровий очерет)

Ручний мотичний спосіб обробки землі

Тваринництво (корови, вівці, кози, свині, осли, слони, коні)

Зрошувальне інтенсивне землеробство (рис, просо, льон, бавовна, прянощі)

Створена іригаційна система, споруджений великий канал між ріками Цзин та Ло

Ручний мотичний спосіб обробки землі

Багатопільне господарство Система грядкових культур

Сівозміни

Використання добрив.

Єгипет

Межиріччя

Індія

Китай

Основні продуктивні сили

Хену – вільна община

Селяни володіли дрібними наділами, за користування якими сплачувалася натуральна рента – податок в царську казну. Крім сплати податків селяни повинні були відбувати роботи за наказом фараонів і номархів – на спорудженні іригаційних систем, палаців, храмів, пірамід, прокладка доріг та ін

Царські та храмові землероби

Раби - хуру

Селяни , що опинилися в борговій кабалі, військовополонені

Вільні громадяни

Авелум – “людина”, мар авелум – “син людини”, до них відносилися – і великі торговці, і дрібні ремісники, і селянин.

Залежні люди

Мушкенуми (“що схиляється”) з  обмеженими цивільними правами - працівники царських земель, які могли мати рабів, особисте майно, і їхні права захищалися в суді.

Раби - вардуми

Військовополонені, боржники, звернені в рабство за злочини (могли мати деяке майно).

Вільна община і сімейні общини родичів.

 До неї входили касти, що об’єднували предст. однієї професії,

Були  сангхи, що об’єднували ремісників і крамарів з різних каст,на чолі цих груп  стояв виборний староста.

Існували чотири варни: жрецтво-брахмани; воїни - кшатрії; торговці, фермери - вайшії; слуги, робітники - шудри.

Вільні селяни з круговою порукою та відповідальністю до третього коліна

Конфуцій виступав за чіткий ієрархічний розподіл обов’язків між членами суспільства,  проголошував владу правителя священною, а метою державного управління - інтереси народу.

Майнова диференціація та обезземелення селян сприяли появі  оренди (до половини урожаю), найманої праці, рабської кабали, концентрації земельної власності.

 Раби були як приватними, так і державними (родичі засуджених, діти рабів).

Товарообмін

Виробнича спеціалізація сприяла натуральному товарообміну

Вагова одиниця – дебен (90 г міді)

З XVI - XV ст. до н. е. пош. обмін і продаж товару на срібло, яке стає грошовим еквівалентом.

Існувала грошова система та лихварство

У процесі розвитку товарно-грошових відносин виділяється нова категорія населення – тамкари, до яких відносилися лихварі, кредитори, торговці і ін.

Виробнича спеціалізація сприяла натуральному товарообміну

Експортували -  бавовну, ювелірні вироби, дорогоцінне каміння, імпортували – ячмінь, овочі, фрукти.

Були торгівельні зв’язки з Єгиптом та Крітом.

З V ст. до н. е. вик. срібні гроші.

Товарообмін  був слаборозвинений із-за общинної автаркії

Особи, що займалися обміном між окремими родинними группами прирівнювалися до простолюдинів. Дана професія була спадковою.

Єгипет

Межиріччя

Індія

Китай