Розміщення продуктивних сил
57.Лісова промисловість України : її значення, райони розміщення і проблеми раціонального використання і охорони лісів .
Лісопромисловий комплекс (ЛПК) України — це сукупність підприємств, пов’язаних з вирощуванням і переробкою (до одержання кінцевої продукції) лісової сировини. До його складу входять: лісове господарство, лісозаготівельна промисловість, галузі лісової промисловості по механічній і хіміко-механічній та хімічній переробці деревини, а також гідролізна і дубильно-екстракційна промисловість, обслуговуючі виробництва, заводи по виготовленню предметів праці для окремих галузей, підприємства матеріально-технічного постачання, галузі і заклади невиробничого обслуговування.
Продукція ЛПК використовується в машинобудуванні, легкій промисловості, на транспорті, у зв’язку, в будівництві.
Лісовий фонд України характеризується переважанням листяних і хвойних порід і нерівномірним розміщенням ресурсів деревини по території. Найбільша концентрація їх в Українських Карпатах (40,5% площі цього регіону), Кримських горах (32%) і на Поліссі (25,1%); у лісостеповій зоні цей показник становить 13,2%, у степовій — 3,8%. До найбільш лісистих областей належать Закарпатська, Івано-Франківська, Рівненська, Житомирська, Волинська і Чернівецька.
У Карпатах і на Поліссі заготовляють понад 90% всього лісу України. Це становить щорічно близько 14,5 млн.куб.м. деревини.
Для лісового господарства України характерні захисний та захисно-промисловий напрями ведення. Заготівлю деревини в порядку рубок головного користування проводять у межах розрахункової лісосіки, а при веденні рубок догляду за лісом — виходячи з необхідності поліпшення породного складу та якості лісів.
Забезпечення ЛПК сировиною здійснюватиметься переважно за рахунок більш повного і раціонального використання власних лісосировинних ресурсів. До основних напрямів вирішення сировинної проблеми в перспективі можна віднести:
— поліпшення структури споживання деревини і лісоматеріалів;
— залучення до промислової переробки всієї маси економічно доступних ресурсів низькоякісної, дрібнотоварної лісосировини і деревних відходів;
— удосконалення діючих, впровадження нових ресурсозберігаючих і маловідходних технологій та процесів, здатних забезпечити зниження витрат деревини;
— розширення сфери застосування ефективних замінників лісоматеріалів;
— збільшення лісозаготівель за рахунок інтенсифікації лісокористування, створення високопродуктивних плантаційних лісонасаджень.
12 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105
Схожі підручники
- Белая книга (частина 4) (онлайн)
- Банки як агенти валютного контролю
- Розділ ІІ (ЗМ 2) Господарство та економічна думка суспільства Європейської цивілізації в період середньовіччя (кінець V – ХV ст.)
- Методичні вказівки до виконання розрахункової роботи з дисципліни «Системи промислових технологій в галузях економіки»
- Регіональна економіка (методичка, самостiйна робота, ідивiдуальна, тести ...)
- ЕЛЕКТРОСТАТИКА
