1.   Сутність фінансового ринку та його роль в економіці

Фінансовий ринок є складовою сферою фінансової системи держави. Він може успішно функціонувати лише в умовах ринкової економіки, коли переважна частина фінансових ресурсів мобілізується суб'єктами підприємницької діяльності на засадах їх купівлі-продажу.

Метою утворення та функціонування фінансового ринку є акумулювання та ефективне розміщення заощаджень в економіці, стан якої значною мірою зумовлений ефективністю переливання інвестиційних коштів від тих, хто має заощадження, до тих, у кого на цей момент є потреба в капіталі. Чим різноманітніша з точки зору суб'єктів і розмірів структура заощаджень та можливостей інвестицій, тим більшою є необхідність в існуванні фінансового ринку.

Фінансовий ринок є :

-    Сферою прояву економічних відносин при розподілі доданої вартості та її реалізації шляхом обміну грошей на фінансові активи

-    Сферою прояву економічних відносин між продавцями та покупцями фінансових активів при реалізації вартості вкладеної в ці активи

-    Сферою прояву попиту і пропозиції на фінансові активи та фінансові послуги.

З точки зору фінансового посередництва фінансовий ринок – це сукупність споживачів що зацікавлені в активах і послугах запропонованих цим фінансовим посередником і мають засоби купити їх сьогодні.

Обєктом відносин на фінансовому ринку виступають грошово-кредитні засоби, цінні папери та фінансові послуги.

 

1.    Функції фінансового ринку.

Значення фінансового ринку в системі ринкових відносин полягає у можливості відкласти нинішнє споживання, нагромадити заощадження і спрямувати їх у сферу підприємництва.

Фінансовий ринок — це підсистема фінансових відносин, що має структуру та визначені функції. Фінансовий ринок виконує такі функції:

— обслуговує товарний обіг за допомогою кредиту;

— акумулює грошові заощадження та нагромадження населення, підприємств, держави;

— трансформує акумульовані грошові кошти у позиковий та інвестиційний капітали;

— реалізовує вартість, втілену у фінансових активах, та організовує процес доведення фінансових активів до споживачів (покупців, вкладників);

— перерозподіляє на взаємовигідних умовах грошові кошти підприємств з метою їх ефективнішого використання;

— впливає на грошовий обіг та прискорення концентрації й централізації капіталу, обороту капіталу, що сприяє активізації економічних процесів;

— формує ринкові ціни на окремі види фінансових активів;

— здійснює страхову діяльність і створює умови з метою мінімізації фінансових та комерційних ризиків;

— кредитує уряд, місцеві органи самоврядування шляхом розміщення урядових і муніципальних цінних паперів;

— обслуговує населення під час кредитування споживчих видатків.

Мінімізація та розподіл фінансових ризиків, оптимізація трансакційних витрат.

 

 

12 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44

Схожі підручники

• МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПРОВЕДЕННЯ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ, ОРГАНІЗАЦІЇ І ПРОВЕДЕННЯ САМОСТІЙНОЇ ТА ІНДИВІДУАЛЬНО-КОНСУЛЬТАЦІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
• Бухгалтерський фінансовий облік (частина 3)
• ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ ОСНОВИ МІЖОСОБИСТІСНОГО СПІЛКУВАННЯ НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК (онлайн)
• семінар №5 з курсу Регіональна Економіка
• Загальні питання з курсу ЕП
• Динаміка структурних змін господарського комплексу України