Главная->Соціологія->Содержание

Загальні питання з курсу Соціологія (частина 1)

1. Визначення сутність та зміст соціології.

2. Об’єкт та предмет соціології як науки.

3. Структура соціологічного знання та характеристика її складових елементів.

4. Функції і завдання соціології.

5.Співвідношення соціології з іншими науками про людину і суспільство.

6.Суспыльно-економічні особливості індустріального суспільства а соціології О. Конта.

7. Основні настанови позитивізма. Закон трьох стадій О.Конта.

8. Проблема права в соціології Е. Дюргейма

9.Проблема суїцидальної поведінки в соціології Е. Дюргейма.

10.Вплив релігійних етичних настанов на економічну поведінку в соціології М. Вебера.

11.Проблема кризи цінностей в соціології М. Вебера.

12.Легальний тип панування за М. Вебером.

13. Традиційний тип панування за М. Вебером.

14.Харизматичний тип панування

15.Розвиток уяви про суспільство в суспільствознавчій традиції.

16.Визначення суспільства, його ознаки.

17. Індустріальне  суспільство: проблеми й особливості.

18.Традиційне суспільство, його особливості.

19.Інформаційне суспільство, його особливості.

20.Теорії суспільств Е. Тоффлера і Д. Белла.

21. Одновимірне суспільство Г. Маркузе.

22.Поняття соціальної структури  суспільства.

23.Вертикальна структура суспільства. Фундаментальні пояснення соціальної нерівності.

24.Горизонтальна структура суспільства.

25. Поняття статусу та його різновиди.

26. Класова структура суспільства в теорії К. Маркса.

27.Функціональний підхід до нерівності у суспільстві.

 

28. Вертикальна та горизонтальна мобільність. Канали вертикальної мобільності.

Соціальна мобільність - переміщення індивідів між різними рівнями соціальної ієрархії, яка визначається зазвичай з точки зору широких професійних і соціально-класових категорій. Ступінь соціальної мобільності часто використовується як показник рівня відкритості і рухомості суспільства і, навпаки, його консервативності, замкнутості. Існує два основних типи соціальної мобільності: 1)вертикальна 2)горизонтальна ;

Горизонтальна або переміщення - перехід індивіда або соціального об’єкта з однієї соціальної групи в іншу, яка розташована на одному й тому ж рівні. "Переміщення" може відбуватися без будь-яких помітних змін соціального становища індивіда або соціального об’єкта у вертикальному напрямку.

29. Теорія еліт В. Паретто.

30.Теорія еліт Г. Моска та Міллса.

31.Поняття соціального інституту.

32.Типи  соціальних  інститутів, іх функції.

34. Соціальні  інститути та соціальні організації, їх взаємозв’язок.

33.Сутність поняття соціальної організації.

35.Культура як специфічна форма соціального буття людини.

 

36. Теорія культури П. Сорокіна.

Серед різних концепцій культури вагоме місце посідає соціологічна. Вона представлена в працях багатьох вчених, зокрема П. Сорокіна (1889—1968), Г. Маркузе, Т. Адорно та ін. Сутність соціологічної концепції полягає в тому, що культура розглядається як цілісне утворення, складна ієрархічна система культурних і соціальних систем. Так, відомий соціолог культури Питирим Сорокін (російський вчений-емігрант, згодом — президент американської соціологічної асоціації) сформулював теорію суперсистем культури. Він виділив три основних типи культури, що лежать в основі суперсистеми. Серед них чуттєвий тип, для якого властиве чуттєве сприймання навколишнього світу; ідеаціональний тип, для якого характерний раціональний підхід до дійсності; та ідеалістичний тип, що грунтується на інтуїтивістському методі пізнання. Кожна форма культурної суперсистеми, зокрема мова, мистецтво, мораль, релігія, філософія тощо, має свою першооснову, яка складає матеріальне й ідеальне начала. Саме ці начала визначають тип культури і відповідний йому світогляд. Культурну систему П. Сорокін розглядає як вихідний і вирішальний фактор соціального розвитку. "Саме культурний фактор, — пише він, — здійснює визначальний вплив на появу, існування і структуру соціальних груп (систем), а не навпаки..."

Сорокін відкидає концепцію локального розвитку культур, відстоюючи принцип історичного коловороту суперсистем. Культура одного народу взаємозв'язана з культурою іншого. Контакти між культурами були завжди і стають тепер більш інтенсивними. Характеризуючи соціальну і культурну динаміку, Розвиток науки, філософії, моралі, релігії, мистецтва, як правило, пов'язаний з досягненнями культури минулого. Вся історія соціокультурного світу, на думку П. Сорокіна, проявляє себе як завжди нова, невичерпна у своїй творчій здатності, різноманітності, перетвореннях і відмінностях у будь-який момент свого існування. У будь-якій сфері культури часто нова система замінює віджилу. "Певні стилі у мистецтві, наприклад готична архітектура, — пише вчений, — виникли, розвивались, досягли повного розквіту і тоді, вичерпавши свої можливості, зупинялись або муміфікувались в епігонських повтореннях, або гинули, давши простір новому стилю". Це саме властиве й іншим сферам культури, в тому числі й економічній політиці, соціальній організації суспільства тощо.

37.Теорія культури О. Шпенглера.

38.Теорія культури А. Тойнбі.

39. Типи та форми культури

40. Функції культури

41.Майбутнє сім’ї.

42. Класифікація сімейно-шлюбних відносин.

43. Соціологія сім’ї

44.Соціальні фактори кризи сучасної сім’ї.

45.Проблеми оптимізації шлюбно-сімейних відносин.

46.Праця у постіндустріальному суспільстві.

47.Тейлористсько-фордиська організація праці.

48.Методи збору соціологічної інформації.

49.Соціальна еволюція М . Драгоманова.

 

1