Главная->Філософія->Содержание

Загальні питання з курсу «Філософія»

Перелік питань з курсу Філософія

1.Світогляд та його структура, та роль в життєдіяльності людини.

2.Міфологія і релігія як історичні типи світогляду.

3.Предмет філософії. Зміна предмету філософії в процесі історичного розвитку.

4.Специфіка філософського знання(на відміну від науки та релігії).

5.Структура філософського знання(онтологія, гносеологія, етика,естетика,логіка,філософія історії) та її головні проблеми.

6. Функції та методи філософії(діалектика,метафізика(Гегель),феноменологічний(естетика),трансцендентальний(Кант),герменевтика-методи)

7.Філософія як мудрість та наука, образ життя та система знань.(Мішель Гуріна-муд.вміння викор.знання на практиці)

8. Наука, як спеціалізована форма пізнання та вид діяльності(ідея,проблема,гіпотеза,концепція,теорія)

9. «Науки природи» (точні, природничі) та «науки про дух» (гуманітарні, суспільні)

10. Проблема пізнання як предмет філософського аналізу.

11. Структура пізнання(предмет,суб’єкт, об’єкт, процес). Діалектика суб’єкт-об’єктних відношень в процесі пізнання.

12. Рівні наукового пізнання: емпіричний та теоретичний.

13. Загальнонаукові методи пізнання.

14.Творчість, натхнення та інтуїція: філософські аспекти та проблеми.

15. Проблема істини: її властивості(абсолютність, конкретність, логічність) та функції.

16. Концепції істини в філософ(кореспондентськаПлат,Арістот, когерентна, конвенційна, прагматистська). Обєктивна істина та істор правда.

17.Істина в філософії, науці та релігії.

18.Основні закони, принципи та категорії діалектики. Альтернативидіалектики.(софістика,еклектика,догматизм,релятивізм)

19. Проблеми буття та сущого у філософії. Концепції буття(матеріалістична,ідеалістична,некласична)

20.Поняття субстанції(новий час), атрибутів та акциденцій. Реальне та ідеальне буття.

21.Філософське поняття світу.Субстанційні та несубстанційні моделі світу.

22.Категорії буття.

23.Матерія як філософська категорія. Структурні рівні матерії.

24.Єдність  матерії, руху, простору, часу як форм матерії.

25. Культурно-історичний та соціально-історичний час та простір.

26. Свідомість як філософська категорія

27. Біологічні передумови та соціальні чинники виник. свідомості.

28. Властивості свідомості (ідеальність, інтенціональність, творчість, вербальність, символізм)

29. Природа психіки. Свідомість і форми психічної діяльності: мислення, емоції, воля, пам'ять. Психічне та ідеальне.

30. Структура свідомості: компонентний та рівневий вияви.

31. Взаємозв’язок свідомості і мови(логос)

32. Самосвідомість та самопізнання людини

33. Форми суспільної свідомості (політична, правова, естетична, моральна, релігійна,економічна,екологічна,істор.)

34.Проблема людини та специфіка її існування в філософії.

35. Філософські виміри і наукові підходи до проблеми походження людини (натуралістичний та супранатуралістичний підходи).

36. Специфіка людського існування. Людська сутність та екзистенція

37. Діалектика біологічного (інстинкти, задатки), психічного («Я», воля, свідомість, несвідоме), соціального (символи, речі, культура), духовного (мораль, цінності, переконання) в людині.

38. Співвідношення понять людина – індивід – індивідуальність – особистість.

39.Поняття практики і досвіду як основ життєдіяльності суспільства і людини.

40. Діалектика свободи і необхідності в життєдіяльності людини. Роль особи в історії.

41. Філософське поняття, зміст, функції та форми культури.

42. Культура і цивілізація: розуміння та перспективи їх розвитку. Проблема кризи культури .

43. Класифікація та функції цінностей.

44. .Поняття цінностей та їх види. Проблема справжніх і несправжніх цінностей.

45. Поняття суспільства. Структура суспільства.

46. Поняття суб’єкта суспільного розвитку: рід, плем’я, народність, народ, нація, етнос.

47.Теорії аграрного, індустріального, постіндустріального і  технотронного суспільства

48. Закони та рушійні сили історії, проблема сенсу історії. Історичний процес.

49. Проблема періодизації людської історії: формаційний, цивілізаційний підходи.

50. Сучасні глобальні проблеми людства: екологічна, економічна, демографічна тощо.

51. Науково-технічна революція та її соціальні наслідки.

52. Досократичний період античної філософії

53. Моральна та логічна проблематика філософії Сократа

54. Філософія Платона і платонізм: онтологія, гносеологія

55. Філософія Аристотеля та арістотелізм: онтологія, гносеологія

56. Елліністична філософія (стоїцизм, епікуреїзм, скептицизм, неоплатонізм)

57. Етапи розвитку та загальна характеристика середньовічного світогляду та філософії

58. Середньовічна патристика: А.Августин, східні отці церкви

59. Середньовічна схоластика (проблема універсалій)

60. Віра і розум, філософія та теологія у Фоми Аквінського

61. Світоглядні риси, представники та періоди розвитку філософії Відродження

62. Образ людини та Всесвіту в філософії Ренесансу

63. Загальна характеристика філософії Нового часу: школи, представники, ідеї.

64. Емпіризм як науковий та політико-правовий принцип (Ф.Бекон, Т.Гоббс, Д.Локк)

65. Раціоналізм як науковий підхід та напрямок метафізики (Р.Декарт, Б.Спіноза, Т.Лейбніц)

66. Суб’єктивний ідеалізм про можливість пізнання світу та людини (Д.Юм та Д.Берклі)

67. Концепції «природного пава», «суспільного договору», «громадського суспільства», «правової держави» в філософії французького Просвітництва (Ж.Ж.Руссо, Ш.Монтескє)

68. Характерні особливості Німецької Класичної філософії (Фіхте, Шеллінг, Гегель)

69. Гносеологічні та етичні погляди І. Канта

70. Напрямки, тенденції та представники сучасної некласичної філософії ХІХ-ХХст.

71. Ідеї та напрями філософії прагматизму, позитивізму, неопозитивізму  

72. Марксизм і його історичні інтерпретації в ленінізмі та лівому марксизмі

73. Класичний психоаналіз З.Фрейда і неофрейдизм К.Юнга та Е.Фромма про будову психіки та природу людини

74.Релігійний та атеїстичний екзистенціалізм про сенс існування людини

75. Сучасна феноменологія та герменевтика

76. Загальні особливості філософії постмодернізм.

77. Особливості української філософії XIV-XVIIIст. Києво-Могилянська академія

78. «Філософія серця», самопізнання, вчення про три світи у Григорія Сковороди.  

79.Філософія української національної ідеї (Драгоманов, Франко, Донцов, Липинський).

 

1