Главная->Інші підручники->Содержание->5.5.1. Управління запасами

Управлінський облік (частина 1)

5.5.1. Управління запасами

 

Управління запасами полягає в тому, щоб зменшити запаси до розумного мінімуму, який забезпечує безперервність процесу виробництва або торгівлі.

Мета контролю запасів – знайти «золоту середину»: запасів повинно бути не дуже багато, щоб не відволікати гроші з обігу, і

             Глава 5

не дуже мало, щоб уникнути «порожніх складів» і не допустити зупинки виробництва.

Наслідки надлишкових запасів:

-          втрата відсотків за «зв’язаними» коштами;

-          проблеми з ліквідністю;

-          збільшення псування, крадіжок, неефективного викорис-тання;

-          збільшення витрат на зберігання;

-          проблеми з охороною навколишнього середовища та без-пекою;

 

-          збільшення страхових платежів. Наслідки надто малих запасів:

-          зростання витрат на розміщення замовлень;

-          високі ціни за терміновість поставок;

-          простої виробництва;

-          втрата клієнтів, іміджу підприємства;

 

-          обмежена можливість реагувати на проблеми постачаль-ників;

-          обмежена можливість справлятися з сезонними коливан-нями;

-          чутливість до зростання цін, зміни валютних курсів тощо.

Для управління запасами використовують ряд процедур і

технічних прийомів:

1)         правильне бюджетування потреби у різних елементах за-пасів (сировини, готової продукції, товарів і т. ін.);

2)         контроль за рівнем запасів відповідно до бюджету та нор-мативами, розрахунок коефіцієнту оборотності запасів та серед-нього періоду їх оборотності як в цілому, так і за видами запасів:

а)         коефіцієнт оборотності запасів в цілому по підприємству

Собівартість реалізованої продукції

Коз =  ;           (5.10)

Середньорічні залишки запасів

б)         коефіцієнт оборотності окремих видів запасів

 Витрати даного виду запасів за рік

Кооз —          ;           ^5 11Л

Середньорічний залишок даного виду запасів     Уи-11>

в)         тривалість одного обороту запасів (в цілому або за їх ви-

дами)

365(360)

Од

Ко       (5.12)

Собівартість реалізованої продукції(Вартістьвитрачених за рік запасів)

Середньорічний залишок запасів*365(360) дн

 

Диференціальний аналіз релевантної інформації

для прийняття управлінських рішень                    3)        контроль повторних замовлень сировини (товару), для чого

необхідно знати щоденну потребу в сировині та час реалізації

замовлення (час з моменту оформлення заявки до одержання

сировини від постачальника). Це дасть можливість визначити,

при якому мінімально допустимому залишку сировини необхід-

но оформити повторне замовлення. Обсяг замовлення залежить

від умов поставки, способу транспортування, порядку розрахунків

тощо;

4)         управління запасами за категоріями (за методом «ABC»).

У кінці XIX ст. В. Парето (1848-1923 pp.) проаналізував роз-

поділ доходів та багатства в Італії і виявив, що 80% доходів і багатства припадає на 20% населення. Подібна нерівномірність розподілу часто зустрічається і у бізнесі, що стало підставою за-стосування аналізу за Парето, або АВС-аналізу:

а)         категорія A - дорогі товари, що складають значну питому

вагу за вартістю (до 70%) при відносно невеликій їх кількості.

Для таких товарів необхідно організувати жорсткий індивідуаль-

ний облік і контроль за рухом, збереженням і витрачанням;

б)         категорія Б - питома вага за вартістю і кількістю (ма-

сою, обсягом) приблизно збігаються або близькі за значенням.

Для таких запасів достатньо загального рівня контролю і ана-

лізу;

в)         категорія С - значна питома вага за кількістю (обсягом,

масою) при порівняно невисокій питомій вазі за вартістю. Рівень

обліку і управлінського контролю за такими запасами може бути

спрощеним.

5)         використання моделі розрахунку економічного розміру

замовлення (ЕРЗ), суть якої полягає у визначенні такого розміру

замовлення, при якому сумарні витрати на оформлення замов-

лення та зберігання запасів будуть мінімальними (рис. 5.6).

ЕРЗ можна визначити за формулою:

FP3 W

\ ~й~'  (5.13)

де Д - щорічний попит на даний вид запасів (од.);

С - вартість розміщення та реалізації одного замовлення;

Н - витрати на зберігання одиниці даного виду запасів протя-гом року.

Практично визначений таким методом розмір замовлення може бути скоригованим з урахуванням різних факторів (умов постачання, коливань попиту, можливих знижок оптовим по-купцям тощо);

            Глава 5

Сумарні витрати

Витрати на зберігання

Витрати на реалізацію замовлення

Витрати, грн

0

ЕРЗ     Обсяг запасів, од.

Рис. 5.6. Динаміка витрат на зберігання запасів на розміщення замовлень

6)         система планування потреби в матеріалах (ППМ) відповід-но до плану виробництва (реалізації) - один з видів бюджету-вання витрат матеріалів на виробництво (реалізацію товарів);

7)         оперативне управління запасами за принципом «якраз вчасно» - система JIT (just-in-time). Вперше цю систему засто-сувала компанія «Тойота» в середині 70-х років ХХ ст. Зараз її з успіхом застосовують у багатьох країнах. Для позначення цієї системи в Японії використовують термін «канбан» («картка», або «візуальна система запису»). JIT - англійське позначення цієї системи. Вона передбачає, що матеріали зберігаються на складі постачальника, а до покупця надходять в момент потреби в них для використання у виробництві або продажу. При такому ме-тоді витрати на зберігання запасів у споживача відсутні, але, відпо-відно, можуть бути підвищенні ціни постачальником, необхідна чітка координація (взаємозв’язок) між ними і т. ін.

 

 

50