Главная->Українська мова->Содержание->§ 20. Розділові знаки у складносурядних реченнях

Українська мова за професійним спрямуванням. Навчальний посібник (частина 4)

§ 20. Розділові знаки у складносурядних реченнях

Складносурядним називається речення, частини якого синтак-сично рівноправні за змістом і поєднуються в одне граматичне й смислове ціле за допомогою сполучників сурядності (це єднальні сполучники: і, й, та (у значенні і); протиставні: а, але, та (у зна-ченні але), проте, зате, однак; розділовими: або, чи, а, чи... чи, то... то, чи то... чи то).

У складносурядних реченнях ставляться такі розділові знаки: – кома між частинами складного речення, якщо вони з’єднані єднальними, протиставними й розділовими сполучниками, напри-клад: Уважно він все огляда навколо, і топірець блищить в його

Українська мова за професійним спрямуванням

Додатки

руках (Сосюра). Щонайкращі вбрання й запашні квіти ввижалися юним очам, але доля судила інакше (Довженко). Шлях часом відхо-див від річки, або річка огинала природні пагорби землі і відходила від шляху (Ле);

– крапка з комою, коли частини речення поширені і наявні вже коми, наприклад: Вже й череда перейшла; і тільки шляхом ледве плуганились дві корови, одбившись од череди (Нечуй-Левицький). Річка широка та глибока, а вода синя та чиста; і котиться вона, виблискуючи та шумуючи (Вороний);

– тире, коли частини речення виражають різку зміну подій або причину і наслідок, наприклад: Чужих два слова в пісні буде – і піс-ня вся тоді чужа! (Павличко).

Кома не ставиться між частинами складносурядного речення:

– коли є спільний другорядний член або вставне слово, напри-клад: Зрідка пробіжить тут заєць або спиниться на кручі вовк (Шиян). Де-не-де біля вирв синіє безводний полин або кущиться па-хучий чебрець (Коцюбинський);

– коли обидві частини однотипні (називні, питальні, окличні, безособові), наприклад: Хай квітне наша Україна і йде весна! (Олій-ник). Надіє! Надіє!.. О хто тебе ніжно на грудях не грів і хто за тобою орлом не летів? (Олесь).

Вправа 46. Прочитайте, поясніть розділові знаки. Великий ліс коло села виглядав поважно, і лише десь-не-десь дрижало замираюче пожовкле листя на чорному гіллі. Отак ми їха-ли, то з надсадним виттям мотора пнулись угору, то повільно спус-каючись вниз; і чорний Черемош спочатку пінився з лівого боку, а потім з правого; і гори злітали увись із святковою легкістю, і бла-китного серпанку було повно і попереду, і ззаду, й над нами (Гу-цало). Магічна сила лісу силувала їх клубитися над його понурим верхом, а їх тягнуло в далечінь (Кобилянська). Часом качка в повітрі дзвенить чи кажан проти місяця грає (Рильський). Замела ніжні кві-ти зима, і умерли під снігом вони (Сосюра).

Вправа 47. Вставте потрібні розділові знаки, перепишіть. По-ясніть правопис підкреслених слів.

Українська мова за професійним спрямуванням

Додатки

Земля здавалася ще чорніша й голіша і мимоволі прокинулася туга (Кобилянська). То була якраз половина дороги і жінка сіла спо-чити (Івченко). Минули десятки тисяч років а малюнки та фарби і досі збереглися (З журналу). Іван лежав перед ним непритомний але його могутня воля до життя й боротьба передались хірургові й заполонили його. Відтак згубилися і на полях стало ще пустіше (Ко-билянська). Шпаки це імітатори веселі: то іволга у пісні їх дзвенить то хлопчик друзів кличучи свистить то соловейко розсипає трелі то колесо немазане скрипить (Рильський).

Вправа 48. Випишіть спочатку складносурядні речення, а потім – прості ускладнені. Поясніть різницю між ними.

Тільки журавель милується своєю вродою, а місяць жадібно припав до холодної води і п'є її, п'є, щедро сипнувши на поверх-ню блискучого срібла (Шиян). Місячне сяйво, пробиваючись крізь густолисте верховіття, мерехтіло під кінськими копитами, стриба-ло зайчиками на спинах верхівців. Коні вистукували копитами об пересохле коріння, зрідка пофиркували (Сиченко). Біліє розквітла гречка, де-не-де підсинена волошками та ще зжовтіла від суріпки, а над нею, а в ній зрідка прокочується бджолиний звук (Гуцало). Зе-лені ластівки вилітали з кожної бруньки, тремтливо розсідалися на гілля. Гіркоту ховала в душі, не хотіла, мабуть, згадувати при дітях (Сингаївський). Сніг зійшов давно, але ще свистіли західні вітри й стояла холоднеча (Смоленчук).

 

 

21