Deprecated: mysql_connect(): The mysql extension is deprecated and will be removed in the future: use mysqli or PDO instead in /home/studb20/public_html/index.php on line 4
 Додаток 4 - Світовий ринок послуг онлайн (частина 2) - Studbook

Світовий ринок послуг онлайн (частина 2)

Додаток 4

 

З А К О Н У К Р А Ї Н И Про внесення змін до Закону України “Про рекламу”

( Відомості Верховної Ради (ВВР), 2004, N 8, ст.62 ) Верховна Рада України п о с т а н о в л я є: Внести зміни до Закону України “Про рекламу” (Відомості Верхов-ної Ради України, 1996 р., N 39, ст. 181; 1998 р., N 10, ст. 36; 1999 р., N 34, ст. 274; 2003 р., N 30, ст. 247), виклавши його в такій редакції:

З А К О Н У К Р А Ї Н И Про рекламу

Цей Закон визначає засади рекламної діяльності в Україні, регу-лює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюд-ження та споживання реклами.

Розділ I ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення термінів

У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

виробник реклами — особа, яка повністю або частково здійснює виробництво реклами;

внутрішня реклама — реклама, що розміщується всередині бу-динків і споруд;

зовнішня реклама — реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на еле-ментах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг;

недобросовісна реклама — реклама, яка вводить або може ввес-ти в оману споживачів реклами,завдати шкоди особам, державі чи суспільству внаслідок неточності, недостовірності, двозначності, пе-ребільшення, замовчування, порушення вимог щодо часу, місця і способу розповсюдження;

ДОДАТКИ

особа — фізична особа, в тому числі суб’єкт підприємницької діяльності, юридична особа будь-якої форми власності, представ-ництво нерезидента в Україні;

порівняльна реклама — реклама, яка містить порівняння з іншими особами та/або товарами іншої особи;

прихована реклама — інформація про особу чи товар у про-грамі, передачі, публікації, якщо така інформація слугує рекламним цілям і може вводити в оману осіб щодо дійсної мети таких програм, передач, публікацій;

реклама — інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару;

реклама на транспорті — реклама, що розміщується на території підприємств транспорту загального користування, метрополітену, зовнішній та внутрішній поверхнях транспортних засобів та споруд підприємств транспорту загального користування і метрополітену;

рекламні засоби — засоби, що використовуються для доведення реклами до її споживача;

рекламодавець — особа, яка є замовником реклами для її вироб-ництва та/або розповсюдження;

розповсюджувач реклами — особа, яка здійснює розповсюд-ження реклами;

соціальна реклама — інформація будь-якого виду, розповсюд-жена в будь-якій формі, яка спрямована на досягнення суспільно ко-рисних цілей, популяризацію загальнолюдських цінностей і розпов-сюдження якої не має на меті отримання прибутку;

споживачі реклами — невизначене коло осіб, на яких спрямо-вується реклама;

спонсорство — добровільна матеріальна, фінансова, ор-ганізаційна та інша підтримка фізичними та юридичними особами будь-якої діяльності з метою популяризації виключно свого імені, найменування, свого знака для товарів і послуг;

товар — будь-який предмет господарського обігу, в тому числі продукція, роботи, послуги, цінні папери, об’єкти права інтелекту-альної власності.

Стаття 2. Сфера застосування Закону

1. Цей Закон регулює відносини, пов’язані з виробництвом, роз-повсюдженням та споживанням реклами на території України.

2.         Дія цього Закону не поширюється на відносини, пов’язані з розповсюдженням інформації, обов’язковість розміщення та опри-люднення якої визначено іншими законами України.

3.         Дія цього Закону не поширюється на оголошення фізичних осіб, не пов’язані з підприємницькою діяльністю.

Стаття 3. Законодавство про рекламу

1.         Законодавство України про рекламу складається з цього За-кону та інших нормативних актів, які регулюють відносини у сфері реклами.

2.         Якщо міжнародним договором України, згода на обов’яз-ковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України про рекла-му, застосовуються правила міжнародного договору.

Стаття 4. Авторське право та суміжні права щодо реклами Використання реклами, яка повністю або частково містить

об’єкти авторського права та/або суміжних прав, здійснюється

відповідно до вимог законодавства України про авторське право та

суміжні права.

Стаття 5. Реклама імені або найменування та знака для товарів і

послуг спонсорів

1.         У теле-, радіопередачах, матеріалах в інших засобах масової інформації, видовищних та інших заходах, які створені і проводять-ся за участю спонсорів, забороняється наводити будь-яку інфор-мацію рекламного характеру про спонсора та/або його товари, крім імені або найменування та знака для товарів і послуг спонсорів.

2.         Не можуть бути спонсорами особи, що виробляють чи розпов-сюджують товари, реклама яких заборонена законом.

3.         Не можуть бути спонсорами особи, що виробляють чи розпов-сюджують товари, виробництво та/або обіг яких заборонено зако-ном.

4.         Програма, передача, підготовлена за підтримки спонсора, по-винна бути означена за допомогою титрів чи дикторського тексту на початку та/або наприкінці програми, передачі.

5.         Спонсор не має права впливати на зміст та час виходу в ефір програми, передачі або зміст матеріалів друкованого видання, які він спонсорує.

6.         Спонсорство програм і передач новин забороняється.

Стаття 6. Мова реклами

Зареєстровані у встановленому порядку знаки для товарів і по-ДОДАТКИ

слуг, логотипи можуть наводитися мовою оригіналу. В такому ви-падку іншомовний знак для товарів і послуг, логотип повинен дуб-люватися українською мовою.

Знаки для товарів і послуг, логотипи українських компаній на-водяться виключно українською мовою.

Розділ II ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО РЕКЛАМИ Стаття 7. Принципи реклами

1.         Основними принципами реклами є: законність, точність, до-стовірність, використання форм та засобів, які не завдають спожива-чеві реклами шкоди.

2.         Реклама не повинна підривати довіру суспільства до реклами та повинна відповідати принципам добросовісної конкуренції.

3.         Реклама не повинна містити інформації або зображень, які по-рушують етичні, гуманістичні, моральні норми, нехтують правилами пристойності.

4.         Реклама повинна враховувати особливу чутливість дітей і не завдавати їм шкоди.

Стаття 8. Загальні вимоги до реклами

1. У рекламі забороняється:

поширювати інформацію щодо товарів, виробництво, обіг чи ввезення на митну територію України яких заборонено законом;

вміщувати твердження, які є дискримінаційними за ознаками походження людини, її соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, освіти, політичних поглядів, став-лення до релігії, за мовними ознаками, родом і характером занять, місцем проживання, а також такі, що дискредитують товари інших осіб;

подавати відомості або закликати до дій, які можуть спричини-ти порушення законодавства, завдають чи можуть завдати шкоди здоров’ю або життю людей та/чи довкіллю, а також спонукають до нехтування засобами безпеки;

використовувати засоби і технології, які діють на підсвідомість споживачів реклами;

наводити твердження, дискримінаційні щодо осіб, які не корис-туються рекламованим товаром;

використовувати або імітувати зображення Державного Герба України, Державного Прапора України, звучання Державного Гімну

України, зображення державних символів інших держав та міжна-родних організацій, а також офіційні назви органів державної влади України, крім випадків, передбачених законом;

рекламувати товари, які підлягають обов’язковій сертифікації або виробництво чи реалізація яких вимагає наявності спеціального дозволу, ліцензії, у разі відсутності відповідного сертифіката, ліцензії;

вміщувати зображення фізичної особи або використовувати її ім’я без згоди цієї особи;

імітувати або копіювати текст, зображення, музичні чи звукові ефекти, що застосовуються в рекламі інших товарів, якщо інше не передбачено законами України у сфері інтелектуальної власності;

рекламувати послуги, пов’язані з концертною, гастрольною, га-строльно-концертною, конкурсною, фестивальною діяльністю, без інформації про використання чи невикористання фонограм вико-навцями музичних творів. Ця інформація повинна займати на афішах, інших рекламних засобах щодо конкретної послуги не мен-ше 5 відсотків загальної площі, обсягу всієї реклами;

розповсюджувати рекламу (включаючи анонси кіно- і те-лефільмів), яка містить елементи жорстокості, насильства, порно-графії, цинізму, приниження людської честі та гідності. Анонси фільмів, які мають обмеження щодо глядацької аудиторії, розміщу-ються лише у час, відведений для показу таких фільмів.

2.         Рекламодавець на вимогу розповсюджувача реклами зо-бов’язаний надати документи, необхідні для розповсюдження рекла-ми.

3.         Реклама про проведення конкурсів, лотерей, розіграшів призів тощо повинна містити інформацію про умови, місце та стро-ки їх проведення. Інформація про будь-які зміни умов, місця та строків проведення конкурсів, лотерей, розіграшів призів тощо має подаватися у тому ж порядку, в якому вона була розповсюджена.

 

4.         Реклама видів діяльності, які відповідно до законодавства по-требують спеціального дозволу, ліцензії, повинна містити посилання на номер спеціального дозволу, ліцензії, дату їх видачі та наймену-вання органу, який видав спеціальний дозвіл, ліцензію.

5.         Реклама про зниження цін на продукцію, про розпродаж по-винна містити відомості про місце, дату початку і закінчення зни-ження цін на продукцію, розпродаж, а також про співвідношення розміру зниження до попередньої ціни реалізації товару.

ДОДАТКИ

6.         Гучність звуку реклами, що транслюється по телебаченню і радіо, не повинна перевищувати гучність звуку поточної програми, передачі.

7.         Розміщення інформації про виробника товару та/або товар у місцях, де цей товар реалізується чи надається споживачеві, не вва-жається рекламою.

Стаття 9. Ідентифікація реклами

1.         Реклама має бути чітко відокремлена від іншої інформації, не-залежно від форм чи способів розповсюдження, таким чином, щоб її можна було ідентифікувати як рекламу.

2.         Реклама у теле- і радіопередачах, програмах повинна бути чітко відокремлена від інших програм, передач на їх початку і на-прикінці за допомогою аудіо-, відео-, комбінованих засобів, титрів, рекламного логотипу або коментарів ведучих з використанням сло-ва “реклама”.

3.         Інформаційний, авторський чи редакційний матеріал, в якому привертається увага до конкретної особи чи товару та який формує або підтримує обізнаність та інтерес глядачів (слухачів, читачів) що-до цих особи чи товару, є рекламою і має бути вміщений під рубри-кою “Реклама” чи “На правах реклами”.

4.         Логотип телерадіоорганізації, яка здійснює трансляцію про-грам, передач, не вважається рекламою.

5.         Прихована реклама забороняється.

Стаття 10. Недобросовісна реклама

1.         Недобросовісна реклама забороняється.

2.         Відповідальність за недобросовісну рекламу несе винна особа.

3.         Рішення щодо визнання реклами недобросовісною прийма-ють органи державної влади, визначені у статті 26 цього Закону.

Стаття 11. Порівняльна реклама

1.         Відносини, які виникають у зв’язку з порівняльною рекламою, регулюються законодавством України про захист від недобро-совісної конкуренції.

2.         Відповідальність за неправомірне порівняння в рекламі несе рекламодавець.

3.         Рішення щодо визнання порівняння в рекламі неправомірним приймають органи державної влади, визначені у статті 26 цього За-кону.

Стаття 12. Соціальна реклама

1. Рекламодавцем соціальної реклами може бути будь-яка особа.

2.         Соціальна реклама не повинна містити посилань на конкрет-

ний товар та/або його виробника, на рекламодавця, на об’єкти права

інтелектуальної власності, що належать виробнику товару або рек-

ламодавцю соціальної реклами.

3.         На осіб, які безоплатно виробляють і розповсюджують соціальну рекламу, та на осіб, які передають свої майно і кошти іншим особам для виробництва і розповсюдження соціальної рекла-ми, поширюються пільги, передбачені законодавством України для благодійної діяльності.

4.         Засоби масової інформації — розповсюджувачі реклами, діяльність яких повністю або частково фінансується з державного або місцевих бюджетів, зобов’язані розміщувати соціальну рекламу органів державної влади та органів місцевого самоврядування, гро-мадських організацій безкоштовно в обсязі не менше 5 відсотків ефірного часу, друкованої площі, відведених для реклами.

5.         Засоби масової інформації — розповсюджувачі реклами, що повністю або частково фінансуються з державного або місцевих бю-джетів, зобов’язані надавати пільги при розміщенні соціальної рек-лами, замовником якої є заклади освіти, культури, охорони здоров’я, які утримуються за рахунок державного або місцевих бюджетів, а та-кож благодійні організації.

Стаття 13. Реклама на телебаченні і радіо

1.         Час мовлення, відведений на рекламу, не може перевищувати

15 відсотків фактичного обсягу мовлення протягом астрономічної

доби телерадіоорганізацією будь-якої форми власності.

Ця вимога не поширюється на телерадіоорганізації, які здійсню-ють трансляцію на каналах мовлення, призначених виключно для розповсюдження реклами.

2.         Частка реклами протягом кожної астрономічної години фак-тичного мовлення не повинна перевищувати 20 відсотків.

3.         Реклама повинна розміщуватися у перервах між програмами, передачами.

При виконанні умов, викладених у частині п’ятій цієї статті, реклама може бути розміщена під час трансляції програми, передачі таким чином, щоб не завдати шкоди цілісності та змісту програми, передачі та правам їх власників.

4.         Забороняється переривати з метою розміщення реклами

трансляції сесій Верховної Ради України, сесій Верховної Ради Ав-

тономної Республіки Крим, офіційних державних заходів і цере-

ДОДАТКИ

моній, виступів Президента України, Голови Верховної Ради Ук-раїни, Прем’єр-міністра України, Голови Конституційного Суду Ук-раїни, Голови Верховного Суду України, народних депутатів Ук-раїни, членів Уряду України, а також трансляції релігійних служб, програм, передач для дітей та програм, передач новин.

5.         Трансляція концертно-видовищних програм, передач може

перериватися рекламою за умови, що між рекламними вставками

програма, передача триває не менше 30 хвилин.

Реклама під час трансляції спортивних програм, передач розміщується в перервах між їх частинами.

Під час трансляції кіно- і телефільмів реклама розміщується пе-ред початком фільму та/або після закінчення фільму.

Трансляція кіно- і телефільмів, за умови їх тривалості до 42 хви-лин, не може перериватися рекламою або будь-яким редакційним, авторським чи інформаційним матеріалом (включаючи анонси про-грам, передач).

Трансляція кіно- і телефільмів, за умови їх тривалості від 42 до 70 хвилин, може перериватися рекламою або будь-яким ре-дакційним, авторським чи інформаційним матеріалом (включаючи анонси програм, передач) один раз, за умови їх тривалості від 70 до 90 хвилин — два рази. Трансляція кіно- і телефільмів тривалістю по-над 90 хвилин може перериватися рекламою або будь-яким ре-дакційним, авторським чи інформаційним матеріалом (включаючи анонси програм, передач) кожні 30 хвилин за умови, що після остан-ньої перерви фільм продовжується не менше 20 хвилин включно.

6.         Для цілей цієї статті не вважаються рекламою:

оприлюднення, виголошення у програмі, передачі імені, найме-

нування спонсора, об’єктів права інтелектуальної власності, що йому

належать;

трансляція соціальної реклами, якщо вона розповсюджується телерадіоорганізацією безкоштовно;

анонси власних програм, передач телерадіоорганізації.

7.         Відповідальність за виконання вимог щодо порядку

розміщення та розповсюдження реклами у програмах, передачах не-

се телерадіоорганізація.

8.         Ведучим, дикторам та іншим учасникам інформаційних та

інформаційно-аналітичних програм, передач забороняється наводи-

ти споживчі властивості товару та/або вказувати банківські рахун-

ки, контактні телефони, місцезнаходження виробника товару, ціну товару.

9. Трансляція (ретрансляція) реклами, яка міститься у програ-мах та передачах іноземних телерадіоорганізацій, що транслюються (ретранслюються) на територію України, дозволяється лише у разі, якщо за трансляцію (ретрансляцію) такої реклами сплачено юри-дичній особі України, незалежно від способу здійснення такої транс-ляції (ретрансляції).

Стаття 14. Реклама у друкованих засобах масової інформації

Обсяг реклами у друкованих засобах масової інформації визна-чається ними самостійно. Друковані засоби масової інформації, що розповсюджуються за передплатою, зобов’язані в умовах передплати зазначати кількість реклами в загальному обсязі видання.

Стаття 15. Реклама послуг, що надаються з використанням еле-ктрозв’язку

1.         Реклама послуг, що надаються з використанням електрозв’яз-

ку, в тому числі телефонного, при розповсюдженні її в рекламних за-

собах має містити точну інформацію про:

•          зміст рекламованої послуги;

•          вартість рекламованої послуги;

•          вікові та інші обмеження, встановлені законодавством і ви-робником послуги щодо кола споживачів рекламованої послуги;

•          платне чи безоплатне використання каналу телефонного зв’язку при наданні рекламованої послуги і вартість однієї хвилини телефонного зв’язку при отриманні послуги у відповідному регіоні;

•          повне ім’я, найменування, адресу надавача рекламованої по-слуги.

Ця інформація подається шрифтом не менше половини розміру шрифту, яким подано номер телефону, що використовується для на-дання рекламованої послуги.

2.         Забороняється розповсюдження реклами з використанням те-лексного або факсимільного зв’язку.

3.         Забороняється використовувати для розповсюдження рекла-ми безплатні номери телефонів: міліції, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони та інших аварійних служб.

Стаття 16. Зовнішня реклама

1. Розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах прова-диться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, та в порядку, встановленому цими

ДОДАТКИ

органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. При видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами втручання у форму та зміст зовнішньої реклами заборо-няється.

Зовнішня реклама на територіях, будинках та спорудах розміщується за згодою їх власників або уповноважених ними ор-ганів (осіб).

Розміщення зовнішньої реклами на територіях та об’єктах поза населеними пунктами провадиться лише за згодою їх власників або уповноважених ними органів (осіб).

Стягнення плати за видачу дозволів забороняється.

2.         Зовнішня реклама повинна відповідати таким вимогам:

•          розміщуватись із дотриманням вимог техніки безпеки та із забезпеченням видимості дорожніх знаків, світлофорів, перехресть, пішохідних переходів, зупинок транспорту загального користування та не відтворювати зображення дорожніх знаків;

•          освітлення зовнішньої реклами не повинно засліплювати учасників дорожнього руху, а також не повинно освітлювати кварти-ри житлових будинків;

•          фундаменти наземної зовнішньої реклами, що виступають над поверхнею землі, можуть бути декоративно оформлені;

•          опори наземної зовнішньої реклами, що розташована вздовж проїжджої частини вулиць і доріг, повинні мати вертикальну дорож-ню розмітку, нанесену світлоповертаючими матеріалами, заввишки до 2 метрів від поверхні землі;

•          нижній край зовнішньої реклами, що розміщується над проїжджою частиною, у тому числі на мостах, естакадах тощо, пови-нен розташовуватися на висоті не менше ніж 5 метрів від поверхні дорожнього покриття;

•          у місцях, де проїжджа частина вулиці межує з цоколями будівель або огорожами, зовнішня реклама може розміщуватися в одну з фасадами будівель або огорожами лінію.

3.         Забороняється розташовувати засоби зовнішньої реклами:

•          на пішохідних доріжках та алеях;

•          у населених пунктах на висоті менш ніж 5 метрів від по-верхні дорожнього покриття, якщо їх рекламна поверхня виступає за межі краю проїжджої частини;

•          поза населеними пунктами на відстані менш ніж 5 метрів від краю проїжджої частини.

4.         Розміщення зовнішньої реклами на пам’ятках та в межах зон охорони пам’яток національного або місцевого значення, в межах об’єктів природно-заповідного фонду дозволяється за погодженням з центральними або місцевими органами виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини.

5.         Перелік обмежень та заборон щодо розміщення зовнішньої реклами, встановлений цим Законом, є вичерпним.

Стаття 17. Внутрішня реклама

1.         Розміщення внутрішньої реклами погоджується з власником місця її розташування або уповноваженою ним особою. При погод-женні розміщення внутрішньої реклами втручання у форму та зміст реклами забороняється.

2.         Забороняється розміщення внутрішньої реклами у приміщен-нях органів державної влади та органів місцевого самоврядування, дошкільних навчальних закладах, середніх загальноосвітніх школах та спеціалізованих загальноосвітніх закладах освіти.

Ця заборона не поширюється на соціальну рекламу. Стаття 18. Реклама на транспорті

1.         Розміщення реклами на транспорті погоджується лише з власниками об’єктів транспорту або уповноваженими ними органа-ми (особами). При погодженні розміщення реклами на транспорті втручання у форму та зміст реклами забороняється.

2.         Розміщення реклами на транспорті повинно відповідати ви-могам безпеки та правил дорожнього руху.

3.         За умови розміщення реклами на транспорті з дотриманням вимог безпеки і правил дорожнього руху забороняється вимагати від власників транспортних засобів отримання дозволів, погоджень, інших документів щодо розміщення реклами.

4.         Забороняється розміщення на транспортних засобах:

реклами, яка повторює чи імітує кольорографічні схеми

спеціальних та оперативних транспортних засобів;

реклами із нанесенням світлоповертаючих матеріалів;

реклами, яка супроводжується звуковими чи світловими сигна-лами.

Забороняється розміщувати рекламу на скляних (прозорих) по-верхнях транспортних засобів, за винятком випадків, коли для цього використовуються матеріали, які забезпечують безперешкодний ог-ляд з салону транспортного засобу.

5.         Забороняється розповсюдження реклами через радіотранс-

ДОДАТКИ

ляційні або інші звукові мережі сповіщання пасажирів у транспорт-них засобах громадського користування, на станціях метрополітену, вокзалах, в портах та аеропортах, за винятком розповсюдження соціальної реклами.

Стаття 19. Реклама під час демонстрування кіно- та віде-офільмів Забороняється переривати для реклами демонстрацію ху-дожніх і документальних фільмів у кінотеатрах, відеосалонах та інших місцях, де здійснюється публічний показ кіно-, відео-, слайдфільмів.

Стаття 20. Реклама і діти

1.         Забороняється реклама:

•          з використанням зображень дітей, які споживають або вико-ристовують продукцію, призначену тільки для дорослих чизаборо-нену законом для придбання або споживання неповнолітніми;

•          з інформацією, яка може підірвати авторитет батьків, опікунів, піклувальників, педагогів та довіру до них дітей;

•          з вміщенням закликів до дітей придбати продукцію або звер-нутися до третіх осіб з проханням зробити покупку;

•          з використанням зображень справжньої або іграшкової зброї, вибухових пристроїв.

2.         Реклама не повинна містити зображення дітей у небезпечних

ситуаціях чи за обставин, що у разі їх імітації можуть завдати

шкоди дітям або іншим особам, а також інформації, здатної вик-ликати зневажливе ставлення дітей до небезпечних для здоров’я і життя ситуацій.

3.         Реклама не повинна завдавати дітям моральної чи фізичної шкоди, викликати у них відчуття неповноцінності.

4.         Реклама не повинна вказувати на можливість придбання рек-ламованого товару, розрахованого переважно на дітей, кожною сім’єю без урахування можливостей її бюджету.

5.         Реклама не повинна створювати у дітей враження, що во-лодіння рекламованою продукцією дає їм перевагу над іншими дітьми.

Розділ III ОСОБЛИВОСТІ РЕКЛАМУВАННЯ ДЕЯКИХ ВИДІВ ТОВАРУ

Стаття 21. Реклама лікарських засобів, медичної техніки, ме-тодів профілактики, діагностики, лікування і реабілітації

1. Дозволяється реклама:

лише таких лікарських засобів, медичної техніки, методів профілактики, діагностики, лікування і реабілітації, що в установле-ному порядку дозволені спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров’я до застосування в Україні;

лише таких лікарських засобів, які відпускаються без припису (рецепту) лікаря, та лише таких медичної техніки, методів профілак-тики, діагностики, лікування і реабілітації, застосування яких не по-требує спеціальних знань та підготовки.

2.         Забороняється реклама лікарських засобів, які вживаються та розповсюджуються тільки за приписом (рецептом) лікаря.

3.         Забороняється реклама допінгових речовин та/або методів для їх використання у спорті.

4.         Реклама лікарських засобів, медичної техніки, методів

профілактики, діагностики, лікування і реабілітації повинна місти-

ти:

•          об’єктивну інформацію про лікарський засіб і здійснюватися так, щоб було зрозуміло, що наведене повідомлення є рекламою і що рекламований товар є лікарським засобом;

•          повну фармакологічну назву лікарського засобу та назву ви-робника;

•          загальні застереження щодо застосування лікарських за-собів, медичної техніки, методів профілактики, діагностики, ліку-вання і реабілітації;

•          рекомендацію щодо обов’язкового ознайомлення з інструкцією до застосування, що додається до лікарських засобів.

 

5.         Реклама лікарських засобів, медичної техніки, методів профілактики, діагностики, лікування і реабілітації не може містити посилань на терапевтичні ефекти стосовно захворювань, які не піддаються або важко піддаються лікуванню.

6.         У рекламі лікарських засобів, медичної техніки, методів профілактики, діагностики, лікування і реабілітації забороняється розміщення:

 

•          відомостей, які можуть справляти враження, що за умови вживання лікарського засобу чи застосування медичної техніки кон-сультація з фахівцем не є необхідною;

•          відомостей про те, що лікувальний ефект від вживання лікарського засобу чи застосування медичної техніки є гарантова-ним;

ДОДАТКИ

•          зображень зміни людського тіла або його частин внаслідок хвороби, поранень;

•          тверджень, що сприяють виникненню або розвитку страху захворіти або погіршити стан свого здоров’я через невикористання лікарських засобів, медичної техніки та медичних послуг, що рекла-муються;

•          тверджень, що сприяють можливості самостійного встанов-лення діагнозу для хвороб, патологічних станів людини та їх са-мостійного лікування з використанням медичних товарів, що рекла-муються;

•          посилань на лікарські засоби, медичну техніку, методи профілактики, діагностики, лікування і реабілітації як на найбільш ефективні, найбільш безпечні, виняткові щодо відсутності побічних ефектів;

•          порівнянь з іншими лікарськими засобами, медичною технікою, методами профілактики, діагностики, лікування і ре-абілітації з метою посилення рекламного ефекту;

•          посилань на конкретні випадки вдалого застосування лікарських засобів, медичної техніки, методів профілактики, діагно-стики, лікування і реабілітації;

•          рекомендацій або посилань на рекомендації медичних працівників, науковців, медичних закладів та організацій щодо рек-ламованих товару чи послуги;

•          спеціальних виявлень подяки, вдячності, листів, уривків з них із рекомендаціями, розповідями про застосування та результати діїрекламованих товару чи послуги від окремих осіб;

•          зображень і згадок імен популярних людей, героїв кіно-, те-ле- та анімаційних фільмів, авторитетних організацій;

•          інформації, що може вводити споживача в оману щодо скла-ду, походження, ефективності, патентної захищеності лікарського засобу.

7.         У рекламі лікарських засобів, медичної техніки, методів

профілактики, діагностики, лікування і реабілітації забороняється

участь лікарів та інших професійних медичних працівників, а також

осіб, зовнішній вигляд яких імітує зовнішній вигляд лікарів.

8.         Забороняється вміщувати в рекламі лікарських засобів інфор-

мацію, яка дозволяє припустити, що лікарський засіб є харчовим, кос-

метичним чи іншим споживчим товаром або що безпечність чи ефек-

тивність цього засобу обумовлена його природним походженням.

9.         У рекламі косметичних засобів, харчових продуктів, вітамінних та інших харчових добавок забороняється посилання на те, що ці товари мають лікувальні властивості, якщо такі властивості не підтверджені у встановленому законодавством порядку спеціаль-но уповноваженим центральним органом виконавчої влади з охоро-ни здоров’я.

10.       Забороняється реклама лікувальних сеансів, інших заходів з використанням гіпнозу та інших методів безконтактного, психічного або біоенергетичного впливу.

11.       Забороняється реклама діагностики або лікування, які не ґрунтуються на безпосередньому контакті лікаря з пацієнтом.

12.       Положення цієї статті не поширюються на рекламу лікарсь-ких засобів, медичної техніки, методів профілактики, діагностики, лікування і реабілітації, яка розміщується у спеціалізованих видан-нях, призначених для медичних установ та лікарів, а також яка роз-повсюджується на семінарах, конференціях, симпозіумах з медичної тематики.

Стаття 22. Реклама алкогольних напоїв та тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об’єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються алкогольні напої та тютюнові ви-роби

1.         Реклама тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об’єктів права інтелектуальної власності, під якими випуска-ються тютюнові вироби, забороняється: на радіо та телебаченні, на перших і останніх сторінках газет, перших і останніх сторінках об-кладинок журналів та інших видань, засобами внутрішньої реклами, реклами на транспорті, за допомогою заходів рекламного характеру (крім спеціальних виставкових заходів).

2.         Реклама алкогольних напоїв, знаків для товарів і послуг, інших об’єктів права інтелектуальної власності, під якими випуска-ються алкогольні напої, забороняється: на радіо та телебаченні у період з 6 години до 23 години, на перших і останніх сторінках газет, перших і останніх сторінках обкладинок журналів та інших видань, засобами внутрішньої реклами, реклами на транспорті, за допомогою заходів рекламного характеру (крім спеціальних виставкових за-ходів).

3.         Реклама алкогольних напоїв та тютюнових виробів, знаків для

товарів і послуг, інших об’єктів права інтелектуальної власності, під

якими випускаються алкогольні напої та тютюнові вироби:

ДОДАТКИ

•          забороняється на товарах та у друкованих виданнях, призна-чених переважно для осіб віком до 18 років, або у розрахованих на зазначених осіб частинах інших друкованих видань;

•          забороняється з використанням осіб віком до 18 років як фо-томоделей;

•          не повинна містити зображення процесу паління тютюнових виробів або споживання алкогольних напоїв;

•          не може розташовуватися ближче ніж за 300 метрів прямої видимості від території дитячих дошкільних закладів, середніх за-гальноосвітніх шкіл та інших навчальних закладів, в яких навчають-ся діти віком до 18 років;

•          не може формувати думку, що паління або вживання алкого-лю є важливим фактором досягнення успіху в спортивній, соціальній, сексуальній або інших сферах життя;

•          не повинна створювати враження, що вживання алкоголь-них напоїв чи паління тютюнових виробів сприятиме розв’язанню особистих проблем;

•          не може формувати думку, що алкоголь чи тютюнові вироби мають

 

40