Главная->Інші підручники->Содержание->Глава 11. Особливості розвитку туристичного бізнесу в Україні

Світовий ринок послуг онлайн (частина 2)

Глава 11. Особливості розвитку туристичного бізнесу в Україні

 

Ринок послуг в Україні має велике значення для національної економіки. І сьогодні туристичний бізнес розгля-дається як найбільш перспективний напрям розвитку цього ринку. Україна займає одне з помітних місць в світі щодо на-явності унікальних туристичних та курортно-рекреаційних ресурсів. Нині туристичною діяльністю в Україні займається понад 1,5 тис. підприємств, на яких працює майже 100 тис.чол. Для обслуговування туристичних потоків задіяно більше 3 тис. лікувально-оздоровчих закладів, майже 1,5 тис. туристич-них баз, готелів, мотелів і кемпінгів різних форм власності. За оцінками фахівців, Україна може приймати до 10 млн. ту-ристів на рік.

Потенційний турист під час вибору тієї чи іншої країни для поїздки бере до уваги такі фактори, як політична та еко-номічна стабільність, ціни, рівень сервісного обслуговування, наявність туристично-рекреаційного потенціалу, характер транспортних зв’язків, реклама, географічні, природні та кліматичні, культурні і релігійні характеристики країни. За оцінками експертів, основними мотивами для туристичних мандрівок в Україну є культура країни, можливість оздоров-лення, красоти природи, спорт та відпочинок. Отже, ці чинни-ки є найбільш вагомими складовими туристичного продукту нашої країни, які потребують особливої уваги з боку фахівців туристичного бізнесу. Разом з цим необхідно привертати ува-гу потенційних туристів до історико-архітектурних пам’яток, стародавніх звичаїв та традицій українського народу, які, без сумніву, можуть зацікавити гостей нашої країни. Взагалі, ство-рення позитивного іміджу країни та її окремих туристичних об’єктів має стати складовою частиною загальної стратегії роз-витку туризму в Україні.

Український ринок туристичних послуг має певні особли-вості, до яких можна віднести:

■          постійне збільшення пропозиції послуг, зважаючи на зростаючий попит;

■          досвідчені спеціалісти для роботи в галузі;

■          виключні можливості для розвитку найрізно-манітніших видів туризму;

■          сприяння розвитку ринкової інфраструктури з боку держави шляхом забезпечення нормативно-правових аспектів діяльності.

Заслуговує на увагу той факт, що Україна має всі переду-мови для підвищення конкурентоспроможності в цій сфері. Серед них треба виділити наступні: вигідне географічне поло-ження; розвинута транспортна інфраструктура; значний на-уково-технічний потенціал; наявність висококваліфікованих кадрів. Характерною рисою послуг, які пропонуються по-тенційним туристам в Україні, є їх структурне різноманіття.

Туристична галузь в Україні формується за рахунок трьох складових: виїзний (зарубіжний) туризм; внутрішній туризм; в’їзний (іноземний) туризм. Виїзному туризму належить част-ка 41% від загальної кількості туристів. Українці подорожу-ють за кордон із службовою метою, як приватні туристи та в організовані тури.

Зарубіжний туризм в Україні має певні особливості. До них слід віднести:

■          переважання приватних подорожей над службовим та організованим туризмом, що зумовлено бажанням задоволь-нити потреби конкретного туриста, стиль його життя і відпо-чинку, вимоги до рівня обслуговування, беручи до уваги пла-тоспроможність, індивідуальне замовлення щодо формування програми, маршруту та місця розміщення;

■          основними напрямами подорожей українських ту-ристів є Росія, Польща, Угорщина, Молдова та Білорусь. Таке спрямування туристичних потоків пояснюється сталими зв’язками із сусідніми з Україною державами, зручним транс-портним сполученням, близкістю культурного розвитку, роз-винутими економічними відносинами між країнами;

■          нерівномірність розвитку виїзного туризму за регіона-ми, що пояснюється, на наш погляд, рівнем економічного роз-

Глава 11. Особливості розвитку туристичного бізнесу в Україні

витку регіонів, платоспроможністю населення, близкістю дея-ких регіонів до сусідніх держав, що сприяє розвитку туристич-них та соціально-економічних зв’язків;

■ значна кількість туристичних фірм надають перевагу саме виїзному туризму. Це можна пояснити можливістю швидше отримати прибуток, використовувати відпрацьовані туристичні маршрути, охопити більшу кількість громадян, які бажають подорожувати в різні країни світу.

Складовим елементом туристичної діяльності в Україні є також внутрішній туризм. На нього припадає 32% подорожую-чих. Серед характерних рис цього туристичного напряму помітне місце належить наступним. Він сприяє розвитку екс-курсійної діяльності, маршрутно-пізнавальному і спортивно-оздоровчому туризму; поєднує в собі відсутність мовного бар’єру і складностей з візами, прийнятні ціни та розвиток інфраструктури, що приваблює внутрішніх туристів; переважна кількість внутрішніх туристів обслуговується готелями та сана-торно-курортними закладами. Це зумовлено, насамперед, роз-витком готельної мережі по Україні, вдосконаленням сервісу, унікальними лікувальними властивостями регіонів. Разом з цим, необхідно відмітити, що на розвиток внутрішнього туриз-му негативно впливають недосконалість податкової системи, зниження платоспроможності основної частини населення, не-розвиненість матеріально-технічної бази сфери послуг.

Найбільшої уваги заслуговує такий напрям як в’їзний ту-ризм. Він характеризується зростаючою динамікою. Це можна пояснити по-перше, збільшенням обізнаності туристів про Ук-раїну, по-друге, розвитком інфраструктури та підвищенням рівня обслуговування, по-третє, спрощенням режиму перети-нання кордонів.

Дослідження особливостей становлення і розвитку цієї сфери туристичної індустрії в Україні дозволяє виділити певні особливості їй притаманні. По-перше, в’їзний туризм слід роз-глядати як вид зовнішньої торгівлі, а отже як джерело надход-ження доходу, оскільки весь його продукт (у вигляді розміщен-ня, пересування, ознайомлення та розваг) є предметом купівлі-

продажу. Слід зауважити, що в даному випадку наша країна одержує валютні кошти за туристичний продукт без його безпо-середнього вивозу, що є доволі вигідним для національної еко-номіки. По-друге, в’їзному туризму властива значна соціально-економічна роль. Ця галузь економіки сприяє не тільки збере-женню, але і збільшенню екологічного потенціалу нашої держа-ви, а також відновленню її екологічних ресурсів та створенню нових робочих місць. По-третє, саме цей вид туристичної діяль-ності сприяє формуванню позитивного іміджу України, вико-нує культурно-освітні функції, сприяє культурному обміну, є показником відкритості суспільства.

Необхідно зазначити, що в’їзному туризму, на даному етапі його розвитку, необхідний режим найбільшого сприяння з боку держави. Тільки при цьому може бути забезпечене до-тримання розумного поєднання державної політики та інте-ресів українських підприємців у галузі туризму. Слід зазначи-ти, що під рівнем конкурентоспроможності туристичної індустрії України ми розуміємо ступінь розвитку саме в’їзних туристичних потоків.

Ринок іноземного туризму в Україні формується за раху-нок двох основних сегментів — східного (громадяни країн ко-лишнього Союзу) і західного (туристи з інших, переважно ви-сокорозвинених, країн світу). Сучасний етап розвитку ук-раїнського ринку в’їзного туризму характеризується наступ-ними рисами:

■          найбільш популярним видом туризму серед іноземних гостей є пізнавальний, тобто основною метою подорожі в Ук-раїну є отримання цікавих вражень. Туристи виявляють інте-рес до української культури, своєрідності побуту та місцевих традицій, бажають ознайомитись із видатними пам’ятками стародавньої історії, археології, архітектури міжнародного та національного значення, скористатись цілющим кліматом, відомими лікувальними мінеральними джерелами;

■          серед найбільш улюблених маршрутів іноземних ту-ристів можна виділити Київ, Крим, Львівську та Одеську об-ласті. За кількістю туристів, метою яких є відпочинок та рекре-

Глава 11. Особливості розвитку туристичного бізнесу в Україні

ація, лідируючі позиції займає Крим — 60% відпочиваючих, у порівнянні з 40% в цілому по Україні. Розвиток в’їзного туризму саме в цих регіонах пояснюється тим, що в решті областей, де чи-мало цікавих пам’яток, готелі та транспорт поки що не відповіда-ють європейському рівню; Найчастіше відвідують цей регіон гості з Росії, Беларусі, Молдови, Німеччини, Ізраїля, Турції.

■          іноземні гості віддають перевагу індивідуальному ту-ризму, оскільки він дає можливість найповніше задовільнити потреби конкретного туриста, його інтереси, звички, стиль життя і відпочинку;

■          найперспективнішими регіонами з точки зору в’їзного туризму слід визначити Закарпатський та Причорноморсь-кий. Основними напрямами розвитку туристичної індустрії в цих регіонах є формування рекреаційно-туристичного ком-плексу, який задовольнив би потреби населення регіону в са-наторно-курортному лікуванні, відпочинку і туризмі; форму-вання ринку конкурентноспроможних на міжнародному рівні рекреаційних послуг на основі ефективного використання існуючих природних і культурно-історичних ресурсів регіону з одночасним збереженням екологічної чистоти середовища.

Аналіз розвитку туристичної індустрії в Україні дозволяє виділити конкурентні переваги, які повинні бути основою формування конкурентоспроможності нашої країни в галузі турбізнесу. Серед них пріоритетне значення мають:

1.         Унікальний цілющий клімат.

2.         Значний історико-культурний потенціал.

3.         Регіональна розгалуженість туристичних центрів та зон відпочинку.

4.         Наявність великої кількості територій з лікувальними можливостями.

5.         Розвинена інфраструктура.

6.         Забезпеченість розвитку туристичної індустрії норма-тивно-правовою базою.

7.         Привабливість туристичної індустрії нашої країни для іноземного інвестування.

Пріоритетне значення для розвитку української туристич-ної галузі має клімат, основними характеристиками якого є

невелика відносна вологість влітку та м’яка зима (такі особли-вості зумовлені географічним положенням нашої країни, яка є рівновіддаленою від Північного полюса та Екватора). Це доз-воляє туристичній галузі приймати туристів всі чотири сезони на рік.

Слід зауважити, що переважна кількість іноземних ту-ристів ставить на меті отримання нових вражень від подорожі. Тому багатий історико-культурний потенціал є однією з ос-новних складових формування конкурентоспроможності на-шої країни на світовому туристичному ринку. Важливими ту-ристично-екскурсійними об’єктами в країні є численні пам’ят-ки археології, історії, архітектури, мистецтва, а також палацо-во-паркові ансамблі, музеї та картинні галереї. Серед унікаль-них пам’яток української держави яскравий інтерес для закор-донних туристів можуть представляти:

■          пам’ятники та монументи епохи Київської Русі;

■          об’єкти туризму, пов’язані з історією українського ко-зацтва;

■          туристично-екскурсійні маршрути по місцях гайда-мацького руху;

■          меморіальні ансамблі, присвячені героїчній боротьбі за визволення України в часи Другої Світової війни;

■          шедеври архітектури різних стилів: бароко, модерн, не-окласицизм;

■          палацово-паркові ансамблі та пам’ятки мистецтва.

Важливе значення для формування туристичних марш-

рутів має те, що практично кожен регіон нашої країни пред-ставляє інтерес з пізнавальної та тематичної точки зору. Це дозволяє задовільнити найбільш вибагливий попит іноземних туристів. Регіональна розгалуженість туристичних об’ктів є безумовною перевагою української туристичної індустрії. Це дозволяє, по-перше, урізноманітити асортимент туристичних послуг, по-друге, формувати цікаві екскурсійні маршрути те-риторією країни, по-третє, залучати велику кількість ту-ристів, тим самим збільшуючи прибутки галузі.

Слід відмітити, що велике значення для складання турис-тичних програм має забезпеченість територій транспортною,

Глава 11. Особливості розвитку туристичного бізнесу в Україні

готельною інфраструктурою, а також рівень сервісного обслу-говування. На сьогодні цим вимогам найбільш повно відповідають Закарпатський та Причорноморський регіони. Тому саме вони є найбільш перспективними з точки зору в’їзного туризму. Район Закарпаття володіє значними природ-ними та культурно-історичними ресурсами, які дозволяють інтенсивно розвивати рекреацію та туризм. Переважне зна-чення для розвитку конкурентоспроможності цієї території мають наступні складові:

1)         Наявність спільних кордонів з чотирма східно-євро-пейськими державами. Таке географічне розташування дозво-ляє активно розвивати туристичні зв’язки з цими країнами; зручно діставатися до місця відпочинку іноземними туристам через близьке місцезнаходження та розвинуте транспортне сполучення. Слід відмітити також практичну відсутність мов-них бар’єрів.

2)         Регіон має значні рекреаційні можливості. По-перше, на його території розташовані 700 джерел лікувальних міне-ральних вод. По-друге, в Закарпатській області знаходиться найбільша в світі алергологічна лікарня, розташована в со-ляній шахті. Також зауважимо, що джерела регіону не посту-паються властивостями відомим мінеральним водам Франції, Чехії та Польщі, а відпочинок і лікування в Закарпатті коштує набагато дешевше, ніж в цих країнах.

3)         Закарпатська область має значний історико-культур-ний потенціал. Це дозволяє поєднати відпочинок з пізнаваль-ними туристичними маршрутами.

4)         Розташування на території регіону Українських Кар-пат сприяє розвитку гірськолижного туризму. Орографічні умови, якими володіє область, є сприятливими для побудови лижних трас відповідно до світових стандартів.

5)         Розвинута сервісна інфраструктура курорту, сприят-ливі кліматичні умови, чудові ландшафти забезпечують мож-ливості для розвитку сільського туризму, який останнім часом стає все більш популярним серед іноземних відвідувачів.

Беручи до уваги ці фактори, можна виділити пріоритетні для регіону види туристичної діяльності. До них, на наш по-гляд, слід віднести: лікувальний, сільський, гірськолижний, пізнавальний туризм.

Розвиток туризму, рекреації і курортів в Причорноморсь-кому регіоні здійснюється на базі природних ресурсів, які є дефіцитними для населення континентальної частини Східної Європи, Північної і Центральної Азії. Підвищенню конкурен-тоспроможності регіону сприяють наступні складові:

■          унікальний клімат, особливості якого є сприятливими для організації і розвитку туристичної індустрії.

■          розвинута рекреаційно-туристична інфраструктура.

■          пам’ятники античності та пізнього середньовіччя, чис-ленні палацово-паркові ансамблі, печери, які входять до числа найкращих в світі, природні заповідники ство-рюють виключні можливості для розвитку пізнаваль-ного туризму.

Значною перевагою регіону є те, що кожен його курортний район має свої особливості. Так, Південнобережний славиться своїм мікрокліматом, курорти західної зони (Євпаторія та Са-ки) — грязями, Феодосія — мінеральною водою та іловою гряззю. Розвиток туристичної індустрії в регіоні має свої особ-ливості. Серед них треба виділити наступні:

a)         пріоритетне значення мають літні види туризму, оскільки на узбережжі спостерігається сезонна нерівно-мірність відвідування.

b)         найбільш привабливою територією Причорноморсько-го регіону для іноземних гостей є Автономна Республіка Крим, на яку припадає 30,5% туристів регіону. В той час як Одеська область приймає 7,2% зарубіжних відвідувачів, а Се-вастополь — 5,9%. Така зацікавленість потенційних туристів Кримським курортом викликана, по-перше, його кліматични-ми властивостями, по-друге, різноманітністю туристичних маршрутів, і, по-третє, більш низькими цінами відпочинку у порівнянні з іншими відомими морськими курортами.

c)         В регіоні є всі перспективи для розвитку поряд з тра-диційними видами туристичної діяльності, таких як паломниць-кий, археологічний туризм та баллуінг — катання туристів на повітряних кулях, прогулянки, екскурсії та подорожі на них.

Глава 11. Особливості розвитку туристичного бізнесу в Україні

Аналіз факторів, що впливають на привабливість зон рек-реації і туризму в регіоні дозволяє зробити висновки, що рай-онами пріоритетного освоєння повинні бути ті, у яких витрати на розвиток інженерно-транспортної інфраструктури можуть бути мінімальними (Одеська область, Ялта, Алушта, Бер-дянськ), стан навколишнього середовища і якість природних ресурсів є найкращими (Євпаторія — Саки, Південний берег Криму), де має місце найвища тривалість туристичного сезону (Одеса, Алушта, Ялта). Території пріоритетного розвитку рек-реації і туризму в Причорноморському регіоні можуть бути виділені в наступних зонах:

■          зона Одеси: спеціалізація — бальнеолікування, відпочи-нок, туристичні екскурсії, фестивалі, конгреси, семіна-ри, бізнес-туризм, морські прогулянки.

■          зона Євпаторія — Саки: спеціалізація — бальнеоліку-вання, дитячий та сімейний відпочинок, реабілітація інвалідів.

■          зона Велика Ялта: спеціалізація — відпочинок, турис-тичні екскурсії, фестивалі, літній спорт, морські прогу-лянки, перебування в горах.

■          зона Велика Алушта — Велика Феодосія: спеціалізація — відпочинок, туристичні екскурсії, дельтапланеризм, спеціальні археологічні і мистецтвознавчі інтереси.

■          зона Бердянська: спеціалізація — бальнеолікування, ди-тячий і сімейний відпочинок, туристичні екскурсії, морські прогулянки.

Важливою складовою конкурентоспроможності України є наявність різноманітних природних лікувальних ресурсів, сприятливих для розвитку санаторно-курортної справи. Сьо-годні в країні діє багатофункціональна система санаторно-ку-рортного обслуговування населення. Санаторно-курортне лікування на основі кліматичних, бальнеологічних і грязьових природних ресурсів здійснюють санаторії, санаторії-профілак-торії, лікувальні бази, пансіонати з лікуванням. Треба зазначи-ти, що саме лікувальний туризм має великі перспективи роз-витку в нашій країні. Такий висновок дозволяє зробити

дослідження основних рекреаційних зон, які рівномірно роз-ташовані майже по всій території України. Доцільно розгляда-ти такі території за їх оздоровчим спрямуванням:

■          бальнеологічні курорти: Дніпропетровська, Жито-мирська, Київська, Кіровоградська, Одеська, Полтавсь-ка області;

■          кліматично-грязьові: Запорізька, Одеська області;

■          грязьові: Одеська, Сумська області;

■          кліматичні: Київська, Одеська, Сумська, Полтавська.

Основою інтенсивного розвитку рекреації в цих регіонах

є по-перше, вигідне географічне розташування в степовій та лісостеповій зоні у поєднанні зі сприятливим кліматом, по-друге, наявність лікувальних природних переваг, таких як мінеральна вода, грязі, ропа, по-третє, забезпеченість розга-луженою мережею санаторно-курортних установ.

Країни, які прагнуть бути конкурентоспроможними в сфері туризму, намагаються інтенсивно розвивати транспортну індустрію та готельне господарство, які формують туристичну інфраструктуру. Розвинуте транспортне сполучення України є одним із факторів сприяння в’їзному туризму, оскільки зручність проїзду до місця відпочинку відіграє важливу роль для потенційних туристів. Формуванню конкурентоспромож-ності туристичної індустрії нашої країни значно сприяє по-пер-ше, наявність можливостей для розвитку всіх видів транспорту, що дозволяє гостям нашої країни обрати з них найбільш зруч-ний. Іноземні туристи прибувають в Україну: по автомобільних та залізничних транспортних шляхах; авіаційним транспортом через аеропорти столиці — міста Києва; морським транспортом через південні морські порти з подальшим використанням інших видів транспорту для поїздки по країні. По-друге, на-явність залізничної мережі, яка охоплює всю країну, дозволяє знизити витрати на подорож, оскільки вартість перевезення поїздом в межах України у 2,7 разів нижча ніж автомобільним і в 10,9 разів нижча ніж авіаційним транспортом.

По-третє, постійне зростання кількості прямих міжна-родних авіаліній сприяє туристичним зв’язкам нашої країни.

Глава 11. Особливості розвитку туристичного бізнесу в Україні

Сьогодні здійснюється регулярне міжнародне пряме авіаспо-лучення з містами Амстердамом, Барселоною, Берліном, Брюсселем, Віднем, Лондоном, Мадридом, Манчестером, Москвою, Мюнхеном, Парижем, Римом, Франкфуртом-на-Майні, Цюрихом та іншими. У весняно-літній період з метою забезпечення транспортного обcлуговування додаткового по-току іноземних туристів в Україну здійснюється чартерне спо-лучення з Великобританією, Іспанією, Італією, країнами Скандинавії, Францією, Німеччиною. Крім того, розвиток внутрішнього авіаційного транспорту дозволяє швидко та зручно дістатися до основних областей України через аеро-порти Києва, Одеси, Сімферополя, Харкова, Львова, Дніпро-петровська.

Пріоритетне значення для подальшого розвитку транс-портної індустрії буде мати:

■          інтеграція України в єдину європейську залізничну ме-режу, яка передбачає включення країни в європейську програ-му будівництва швидкісних залізничних магістралей (швидкість — 200 — 300 км/год.);

■          участь нашої країни в мережі стратегічних транспорт-них коридорів Центральної та Східної Європи, що розробля-ються з метою створення прямого та швидкісного сполучення між європейськими центрами.

Готельне господарство є однією з галузей сфери послуг, яка безпосередньо пов’язана з розвитком туризму і приймає активну участь у формуванні туристичної інфраструктури країни. Серед особливостей розвитку цієї сфери в Україні за-слуговують на увагу наступні:

1) Основною характеристикою готельного господарства в нашій країні є різноманітність типів об’єктів розміщення. Це підприємства готельного господарства (готелі, кемпінги, мотелі, гуртожитки для приїжджих, молодіжні бази, готельно-офісні центри) із сервісною інфраструктурою, а також заклади оздо-ровлення і відпочинку (санаторії, пансіонати). Гостей в Україні готові прийняти більше 1500 готелів, мотелів, кемпінгів, турис-тичних баз, 3304 санаторіїв, будинків відпочинку.

2)         Пріоритетне значення для розвитку конкурентоспро-можності сфери туристичних послуг нашої держави має ство-рення першої готельної мережі “Premier Hotels”, в якій пред-ставлені такі лідери індустрії як “Прем’єр Палас” в Києві, “Дністер” у Львові та “Ореанда” в Ялті. Серед переваг утворен-ня такої мережі важливе значення мають наявність єдиного центру бронювання; дотримання учасниками мережі загаль-них стандартів якості, які характеризуються високим рівнем обслуговування; орієнтація на конкретного туриста. Такі принципи роботи дозволяють задовільнити вибагливий попит іноземних гостей, а також охопити різні категорії споживачів.

3)         Останнім часом спостерігається збільшення кількості готелів у регіонах, які пропонують побутові умови на достат-ньому рівні. Це сталося переважно завдяки невеликим (до 50 номерів) приватним готелям.

4)         Номерний фонд більшості готелів зазнає змін в бік збільшення висококласних номерів: чисельність номерів “люкс” за останні 4 роки підвищилося вдвічі.

Важливу роль в стійкому розвитку сфери туристичного бізнесу відіграє нормативно-правова база. В Україні сформо-ване правове поле туризму. Туристичний бізнес набуває фахо-вих рис, адаптується до умов і вимог світового ринку турпос-луг. За період з 1995 до 2003 року в Україні прийнята низка важливих рішень з питань державної політики у сфері туриз-му, курортів, готельних послуг. Доцільно виділити ті аспекти, які мають вирішальне значення для розвитку іноземного ту-ризму як фактору підвищення конкурентоспроможності Ук-раїни на світовому ринку.

По-перше, заслуговує на увагу введення Правил обов’яз-кової сертифікації готельних послуг. Це має суттєве значення для розвитку готельного бізнесу в країні, для туристів, які ко-ристуються його послугами та вимагають належного рівня об-слуговування. Отримання такого сертифікату є гарантом того, що готельний продукт відповідає вимогам стандартів. Це дає можливість підвищити авторитет підприємства на внутрішньому і зовнішніх ринках гостинності, а також прива-Глава 11. Особливості розвитку туристичного бізнесу в Україні

бити більшу кількість туристів та розширити партнерські зв’язки. По-друге, Законом України “Про туризм” і Програ-мою розвитку туризму в Україні до 2005 року передбачено відкриття представництв Держкомтуризму в Україні та за кордоном. Слід відмітити, що створення таких структур підви-щить економічну ефективність туристичної індустрії, збільшить валютні надходження до державного бюджету. Пе-реваги від організації туристичних представництв за кордоном полягають передусім в наступному:

■          розширення можливостей просування національного туристичного продукту на міжнародному ринку;

■          проведення реклами туристичних можливостей Ук-раїни;

■          розширення зв’язків з туристичними відомствами та підприємствами країни перебування;

■          налагодження прямих контактів українських туристич-них підприємств з зарубіжними партнерами.

Крім того, необхідність створення туристичної представ-ницької структури зумовлюється і можливістю залучення більшої кількості іноземних туристів в Україну, забезпечення захисту прав та інтересів українських туристичних підприємств і вітчизняних туристів за кордоном, залучення іноземних інвестицій у туристичну галузь нашої країни. По-третє, сьогодні ведеться активна робота по укладанню міждержавних і міжнародних договорів, спрямованих на спро-щення перетину кордону туристами, особливо з тих держав, що є для України найперспективнішими туристичними рин-ками. Окрім укладання та реалізації договорів щодо безвізо-вих пересувань туристів, збільшенню обсягів туристичних обмінів буде сприяти запровадження гнучкої візової політики, спрощення консульських формальностей щодо надання в’їзних віз в Україну, зниження вартості віз для країн, що є го-ловними генеруючими туристичними ринками, зокрема, країн Західної Європи та США.

Одним з найважливіших факторів створення конкуренто-спроможного туристичного продукту є фінансові ресурси.

Розвиток туризму потребує розвиненої інфраструктури, а для цього необхідні значні інвестиції. Капітал має визначальний вплив на економічну значимість міжнародного туризму в країні. Фінансування туристично-рекреаційної індустрії доцільно здійснювати за рахунок:

■          бюджетних коштів;

■          позабюджетних фондів;

■          коштів підприємств інших галузей;

■          власних коштів суб’єктів рекреаційного господарювання. Провідна роль у фінансуванні діяльності підприємств ту-

ристичної сфери в Україні належить іноземним інвесторам. Тому інвестиційна привабливість сфери туристичного бізнесу нашої країни має вирішальне значення для її розвитку. Сьо-годні все більше регіонів представляють інтерес для іноземних інвесторів. Проте найбільші фінансові вкладення здійснюють-ся в розвиток туристичної сфери Закарпатського та Причор-номорського регіонів. Така регіональна спрямованість може бути пояснена тим, що умови, якими володіють дані регіони, передбачають високу ефективність рекреаційно-економічної діяльності.

Слід відмітити, що найбільш пріоритетними напрямами розвитку туристичного бізнесу в приморських регіонах є на-ступні:

■          формування промислово-фінансових груп рекре-аційного типу;

■          створення природно-господарських міжнародних ком-плексів рекреаційного типу;

■          організація спільних лікувально-оздоровчих та турис-тичних підприємств. Спільна підприємницька діяльність у ре-креаційній сфері може здійснюватися в таких формаходер-жання валютного кредиту для спорудження туристських об’єктів “під ключ”; спорудження й експлуатація об’єктів як спільних міжнародних підприємств. Перевага першого варіан-та полягає в тому, що після погашення кредиту весь валютний прибуток залишається в Україні, але в цьому випадку існує ри-зик низького рівня експлуатації об’єктів, неможливість заміни

Глава 11. Особливості розвитку туристичного бізнесу в Україні

устаткування, невідповідного сервісу. Другий варіант передба-чає наявність гарантій наступної експлуатації, передачі і прак-тичного впровадження передового світового досвіду і відмов-лення від валютного кредиту, але при цьому значна частина ва-лютного прибутку буде належати закордонним партнерам.

■          формування вільних зон рекреаційного підприємництва,

тобто територій з особливими економіко-правовими, фінансо-

вими, митними умови господарювання вітчизняних і закордон-

них юридичних осіб. На нашу думку це може сприяти розвитку

соціальної інфраструктури, збільшенню надходжень в місцеві

бюджети, збагаченню управлінського досвіду, а отже приско-

ренню виходу на міжнародний ринок рекреаційних послуг. Такі

зони повинні створюватися на територіях, природні умови і ре-

сурси яких користуються попитом на світовому ринку.

На жаль, про Україну поки мало що відомо світові. Потрібні спрямовані зусилля і чималі кошти, щоб підняти завісу невідомості, наповнити міжнародний туристичний ри-нок якісною рекламою, каталогами, довідниками і путівника-ми. Вступ України в 1997 році до Всесвітньої Туристичної Ор-ганізації забезпечив доступ до міжнародної нормативно-пра-вової бази в сфері розвитку туризму, зокрема з питань стан-дартів, сертифікації, ведення статистичної звітності, захисту безпеки туристів. Крім того, є реальна можливість одержувати підтримку від ВТО в організації підготовки і підвищення кваліфікації кадрів для індустрії туризму.

Важливим стратегічним напрямком розвитку туризму є створення розвинутої матеріально-технічної бази туристичної індустрії. Для прискорення розвитку матеріально-технічної бази туристичного бізнесу необхідно:

■          забезпечити модернізацію і реконструкцію існуючих об’єктів туризму, а також будівництва нових за сучасними проектами;

■          практикувати проведення цільових інвестиційних кон-курсів на право реконструкції і будівництва нових об’єктів із залученням до їхньої організації підприємств туристичної індустрії вітчизняних і іноземних інвесторів, місцевих органів виконавчої влади;

■ використовувати можливості фінансування розвитку індустрії туризму за рахунок коштів приватних вітчизняних і іноземних інвесторів, фондів, добровільних об’єднань підприємств, по лінії міжнародної технічної допомоги, Євро-пейського Банку Реконструкції і Розвитку, інших міжнарод-них фінансових організацій.

Прискорити розвиток цього напрямку туристичної діяль-ності в Україні дозволить розробка мережі цікавих туристичних маршрутів міжнародного значення на території нашої країни з урахуванням потреб і інтересів приїжджаючих гостей, по-тенціалу туристичних ресурсів із подальшим наданням ко-мерційних пропозицій іноземним туристичним фірмам для їх використання; забезпечення випуску високоякісної рекламно-інформаційної продукції на іноземних мовах, яка висвітлює ту-ристичні можливості, історію, культуру України для розповсю-дження серед іноземних туристів і закордонної громадськості.

В останні роки в Україні, що має значний потенціал рекре-аційного і туристичного призначення, спостерігається підви-щений інтерес вчених і фахівців-практиків до проблем розвит-ку рекреації і туризму як високорентабельного і соціально орієнтованого сектора національної економіки.

Необхідність пошуку раціональних шляхів активізації ви-користання потенціалу рекреаційно-туристичного комплексу диктується також перспективами відчутних економічних ре-зультатів і соціальних наслідків розвитку цього сектора ук-раїнської економіки, що може і повинен стати реальним спосо-бом її оздоровлення, найважливішим засобом культурного і духовного відродження народу України, відтворення її трудо-вого потенціалу.

Варто також підкреслити, що туристичний бізнес стає де-далі вигіднішим видом вкладання капіталу як в Україні, так і в усьому світі. При розумній протекційній політиці держави, він здатний стати фактором подальшого розвитку економіки нашої країни.

Глава 12. Ринок консалтингових послуг в Україні

 

 

32