Главная->Інші підручники->Содержание->9.2. Лізинг як різновид фінансових послуг у міжнародному бізнесі

Світовий ринок послуг онлайн (частина 2)

9.2. Лізинг як різновид фінансових послуг у міжнародному бізнесі

 

Термін “лізинг” походить від англійського дієслова “to lease” і означає “здавати і брати майно внайми”.

Процес лізингу виражає комплекс майнових і грошових відносин, що виникають між учасниками лізингової операції. Лізинг, як економіко-правова категорія, являє собою особли-вий вид підприємництва в області інвестиційної діяльності. Суть лізингу полягає в інвестуванні тимчасово вільних чи за-лучених фінансових засобів, коли лізингодавець придбає у власність обумовлене договором майно у визначеного продав-ця і надає це майно лізингоотримувачу за плату в тимчасове користування і для підприємницьких цілей.

Таким чином, сутність лізингових відносин не зводиться тільки до відносин сторін, визначених рамками лізингового

договору. Комплексність лізингової угоди визначається тим, що вона може бути обумовлена крім договору лізингу і догово-ром купівлі-продажу, і кредитним договором, і договором страхування, і договором застави, і договором постачання про-дукції, виготовленої на лізинговому устаткуванні. Лізинг має певну схожість з кредитом, наданим на купівлю устаткування. Дійсно, виходячи з приведеного визначення, лізинг можна розглядати як майнові відносини на основі надання кредиту лізинговою компанією лізингоотримувачу на умовах терміно-вості, поверненості і платності. Однак це тільки одна з харак-теристик лізингу. Інша основна характеристика базується на відносинах власності.

При лізингу власність на предмет оренди зберігається за лізингодавцем, а лізингоотримувач одержує його лише в тим-часове користування, тобто право користування майном відо-кремлюється від права володіння їм. За володіння цим правом лізингоотримувач сплачує лізинговій компанії відповідні су-ми — лізингові платежі, розмір, вид і графік перерахування яких визначаються умовами двостороннього лізингового до-говору.

Після закінчення терміну лізингового договору лізингоот-римувач може в залежності від того, як домовляться сторони, придбати об’єкт угоди за узгодженою ціною (залишкової вар-тості майна); продовжити лізинговий договір на колишніх або скоректованих умовах; повернути устаткування власнику після закінчення терміну договору.

Виділяють наступні види лізингу:

■          рентинг — короткострокова оренда майна на термін від одного дня до одного року, що являє собою оренду ма-шин, устаткування, транспортних засобів і інших видів техніки без права їх наступного придбання орендарем;

■          хайринг — середньострокова оренда майна на термін від одного до трьох років;

■          лізинг — довгострокова оренда майна на термін від трьох років і більше.

У класичній лізинговій угоді відносини між суб’єктами

Глава 9. Світовий ринок фінансових послуг

лізингу будуються за наступною схемою: потенційний (май-бутній) лізингоотримувач, зацікавлений в одержанні конкрет-них і визначених видів майна (устаткування, техніки і т.д.), са-мостійно на основі наявної в нього інформації, досвіду, реко-мендацій, результатів попередньо досягнутих угод підбирає постачальника, який володіє цим майном. Через недостатність власних засобів і обмеженого доступу до кредитних ресурсів для придбання майна у власність або через відсутність не-обхідності в обов’язковій покупці майна він (лізингоотриму-вач) звертається до потенційного лізингодавця, що має не-обхідні засоби, із проханням про участь його в угоді. Ця участь лізингодавця виражається в тому, що лізингова компанія:

■          перевіряє відповідність ціни, яку узгодив лізингоотри-

мувач, поточному ринковому рівню;

■          купує необхідне лізингоотримувачу майно в поста-

чальника або виробника на основі договору купівлі-продажу у

власність лізингової компанії;

■          передає куплене майно лізингоотримувачу в тимчасове

користування на обговорених у договорі лізингу умо-

вах.

До прямих учасників лізингової угоди, тобто до суб’єктів лізингу, відносяться лізингодавці, лізингоотримувачі, поста-чальники (продавці) лізингового майна. Непрямими учасника-ми лізингової угоди вважаються комерційні та інвестиційні банки, що кредитують лізингодавця, гаранти лізингових угод, страхові компанії, посередники, лізингові брокери.

Необхідно зазначити, що вузькоспеціалізовані лізингові компанії зазвичай мають справу з одним видом товару (лег-кові автомобілі, контейнери) чи з товарами однієї групи стан-дартних видів (будівельне устаткування, устаткування для текстильних підприємств). Ці фірми, як правило, мають у своєму розпорядженні власний парк машин або запас устатку-вання і надають їх лізингоотримувачу за заявкою клієнта. При цьому лізингодавці самі здійснюють технічне обслуговування і стежать за підтримкою товару в нормальному експлуа-таційному стані.

У світовій практиці при виділенні видів лізингу виходять насамперед з ознак їхньої класифікації, що характеризують: відношення до орендованого майна; тип фінансування лізин-гової операції; тип лізингового майна; склад учасників лізин-гової угоди; тип переданого в лізинг майна; ступінь окупності лізингового майна; сектор ринку, де проводяться лізингові операції; відношення до податкових, митних і амортизаційних пільг і преференцій; порядок лізингових платежів; ступінь ри-зику для лізингодавця.

1.         По відношенню до орендованого майна (або за обся-

гом обслуговування) лізинг поділяється на:

■          чистий — усі витрати по обслуговуванню майна прий-має на себе лізингоотримувач. При цьому він перево-дить лізингодавцю чисті (нетто) платежі.

■          повний — (з повним набором послуг, або “мокрий” лізинг) лізингодавець приймає на себе всі витрати по обслуговуванню майна. Його використовують, як пра-вило, виробники устаткування. Різновидом “мокрого” лізингу можна назвати лізинг “під ключ”.

■          частковий (з частковим набором послуг) — на лізинго-давця покладаються лише окремі функції по обслугову-ванню майна.

2.         За типом фінансування лізинг поділяється на:

■          терміновий, коли має місце одноразова оренда майна;

■          поновлюваний (револьверний), при якому після закінчення першого терміну договір лізингу продов-жується на наступний період.

Різновидом поновлюваного лізингу виступає генеральний лізинг, що дозволяє лізингоотримувачу доповнити список орендованого устаткування без укладання нових контрактів. Це дуже важливо для підприємств з безупинним виробничим циклом і при жорсткій контрактній кооперації з партнерами, насамперед закордонними. За умовою угоди в режимі гене-рального лізингу лізингоотримувачу у випадку виникнення термінової непередбаченої необхідності в одержанні додатко-вого устаткування достатньо направити лізингодавцю запит

Глава 9. Світовий ринок фінансових послуг

на постачання необхідного устаткування з посиланням на уз-годжений перелік або каталог. Наприкінці періоду, на який ук-ладена угода, здійснюється перерахунок лізингових платежів з урахуванням різночасності витрат лізингодавця і укладається нова угода.

3. В залежності від складу учасників (суб’єктів) угоди розрізняють наступні види лізингу:

■          прямий лізинг, при якому власник майна (постачаль-ник) самостійно здає об’єкт у лізинг (двостороння угода). Лізинг за участю двох сторін, по оцінках провідних західних експертів, займає відносно скромне положення в загальному числі лізингових угод, що укладаються. Його частка не пере-вищує 5—7%. По суті, цю угоду не можна назвати класичною, тому що в ній не бере участь лізингова компанія.

■          непрямий лізинг, коли передача майна в лізинг відбу-вається через посередника. Такого роду угода схожа з класич-ною лізинговою операцією, тому що в ній беруть участь поста-чальник, лізингодавець і лізингоотримувач. Кожний з них ви-ступає роздільно і самостійно;

■          лізинг за участю безлічі сторін, або роздільний лізинг. Цей вид лізингу розповсюджений як форма фінансування складних, великомасштабних об’єктів, таких, як авіатехніка, морські і річкові судна, комплектне устаткування підприємств, залізничний і рухомий склад, бурові платформи і т.п. Такий лізинг називається ще груповим чи акціонерним, тобто лізингом за участю декількох компаній постачальників, лізингодавців і залученням кредитних засобів у банків, а та-кож із страхуванням лізингового майна і поверненням лізин-гових платежів за допомогою страхових пулів. Однією з форм прямого лізингу варто визнати поворотний лізинг, що пред-ставляє собою систему взаємозалежних угод, при якій фірма — власник землі, будинків, споруд чи устаткування продає цю власність фінансовому інституту й одночасно оформлює уго-ду про довгострокову оренду своєї колишньої власності на умовах лізингу.

4.         За типом майна розрізняють:

■          лізинг рухомості (устаткування, техніка, автомобілі і т.п.), у тому числі нової та тієї, що вже використовува-лася;

■          лізинг нерухомості (будинки, споруди, судна, літаки).

5.         За ступенем окупності майна лізинг підрозділяється

на:

■          лізинг з повною (чи близькою до повної) окупністю, коли протягом терміну дії лізингового договору відбувається повна чи близька до повної амортизація майна і, відповідно, виплата лізингодавцю вартості майна;

■          лізинг з неповною окупністю, при якому протягом терміну дії одного лізингового договору відбувається часткова амортизація майна й окупається тільки части-на його.

6.         Відповідно до ознак окупності (умовами амортизації)

майна виділяють:

■          фінансовий лізинг являє собою взаємини партнерів, що передбачають протягом періоду дії угоди між ними виплату лізингових платежів, що покривають повну вартість аморти-зації або устаткування велику його частину, додаткові витрати і прибуток лізингодавця.

■          оперативний чи сервісний, лізинг являє собою орендні відносини, при яких витрати лізингодавця, пов’язані з прид-банням і змістом предметів, що здаються в оренду, не покрива-ються орендними платежами протягом одного лізингового контракту. Він укладається найчастіше на термін від декількох місяців до трьох років.

7.         В залежності від сектора ринку, де проводяться лізин-

гові операції, розділяють:

■          внутрішній лізинг, коли всі учасники угоди представля-ють одну країну;

■          зовнішній (міжнародний) лізинг. До зовнішнього лізин-гу відносяться угоди, у яких хоча б одна із сторін належить до різних країн. До цього ж виду лізингу відносять і угоди, укла-дені лізингодавцем і лізингоотримувачем однієї країни, якщо хоча б одна із сторін є спільним підприємством.

Глава 9. Світовий ринок фінансових послуг

8. З урахуванням податкових, амортизаційних пільг розрізняють лізинг:

■          з використанням пільг по оподатковуванню майна, при-бутку, ПДВ, різних зборів, прискореної амортизації і т.п.

■          без використання пільг.

 

 

26