Главная->Інші підручники->Содержание->1.4. Регулювання світової торгівлі послугами

Світовий ринок послуг онлайн (частина 1)

1.4. Регулювання світової торгівлі послугами

 

Інструменти торгової політики, які використовуються для обмеження торгівлі послугами здебільшого ті ж, що й у торгівлі товарами. Подібність заснована на тому, що торгівля більшістю послуг супроводжує торгівлю товарами і, отже, підпадає під обмеження, що накладаються на торгівлю товара-ми. Розходження виникають через те, що торгівля деякими по-слугами пов’язана не з рухом товарів, а з рухом капіталів, засо-би регулювання якого дещо інші, ніж у регулюванні торгівлі товарами. Проте, як і у випадку обмеження імпорту товарів, внутрішня субсидія національним виробникам, яка вводиться країною, що імпортує, вважається кращим методом обмежен-ня імпорту послуг, ніж імпортний тариф. А імпортний тариф, як засіб обмеження імпорту послуг, за своїм впливом на національну економіку кращий або дорівнює імпортній квоті в тому випадку, коли ліцензії на одержання імпортної квоти продаються на аукціоні.

Взагалі, заходи регулювання доступу на ринок — це інструменти торгової політики, що обмежують або забороня-ють іноземним фірмам-виробникам послуг оперувати на

Глава 1. Теоретичні основи аналізу світового ринку послуг

місцевому ринку, які у більшості випадків мають форму кількісних обмежень.

Найважливіша сфера міжнародної економіки, міжнародна торгівля товарами і послугами, регулюється кількома міжна-родними організаціями, серед числа яких головною є Світова організація торгівлі (СОТ).

Світова торгівля товарами була предметом регулювання з боку світового співтовариства з перших повоєнних років, коли 1948 р. набрала сили Генеральна угода з тарифів і торгівлі (ГАТТ). Із 1948 по 1995 р. вона залишалася єдиною міжнарод-ною-правовою угодою, що регулює світову торгівлю. ГАТТ бу-ло головним форумом переговорів про зниження митних та-рифів і дещо пізніше — про скорочення нетарифних обмежень. Переговори в ГАТТ здійснювалися в рамках раундів торгових переговорів, останній із яких — Уругвайський — увінчався створенням СОТ.

Світова організація торгівлі (World Trade Organization) — законодавча й інституційна основа міжнародної торгової сис-теми, механізм багатостороннього узгодження і регулювання політики країн-членів у сфері торгівлі товарами і послугами, врегулювання торгових суперечок і розробки стандартної зовнішньоторгівельної документації.

СОТ була створена в 1995 р. на основі Маракешської уго-ди, підписаної в квітні 1994 р. у м. Маракеш у Марокко в ре-зультаті закінчення Уругвайського раунду багатосторонніх торгових переговорів. Угода про створення СОТ містить 29 правових документів і 25 міністерських декларацій, що визна-чають права і обов’язки країн у рамках багатосторонньої тор-гової системи та ввібрала в себе всі кращі досягнення в рамках ГАТТ і додала багато нового.

Нині СОТ є головною міжнародною організацією, що ре-гулює торгівлю товарами, послугами й інтелектуальною власністю. Це регулювання полягає в реалізації узгоджених принципів поведінки країн у міжнародній торгівлі і комплексі заходів, проведених під егідою СОТ за участю більшості країн світу. Новим напрямком діяльності СОТ є дослідження

взаємозв’язку світової торгівлі і проблем навколишнього сере-довища з метою забезпечення стабільності процесів росту і розвитку.

Що стосується торгівлі послугами, то підписана в резуль-таті Уругвайського раунду Генеральна угода торгівлі послуга-ми ГАТС (General Agreement on Trade in Services — GATS), що входить на правах додатку в угоду про СОТ, є го-ловним міжнародним документом, що регулює міжнародну торгівлю послугами в цілому. Документ визначає торгівлю по-слугами як надання послуги з території однієї країни на тери-торію іншої країни і розглядає всі види послуг, крім наданих урядом. Серед основних положень угоди можна виділити на-ступні:

■          міжнародна торгівля послугами має ґрунтуватися на принципі режиму найбільшого сприяння (РНС);

■          ставлення до послуг, наданих нерезидентами, на внутрішньому ринку закордонних країн повинно виходити з національного режиму, тобто бути недискримінаційним транспарентним (країни зобов’язані публікувати нове регулю-вання, що стосується торгівлі послугами, і сповіщати інші країни про нього);

■          забезпечення активної участі країн, що розвиваються, у міжнародній торгівлі послугами.

Тим самим ГАТС поширює принципи ГАТТ на новий сег-мент міжнародної торгівлі, що складає 20-25% її обсягу.

Особливістю ГАТС є те, що на першому етапі воно закріпило існуюче статус-кво в галузі торгівлі послугами, тоб-то країни домовилися почати переговори про лібералізацію торгівлі послугами з існуючого стану речей, по можливості не ускладнювати поточне регулювання. Так само як і ГАТТ, ГАТС передбачає можливість відступу від узгодженого РНС у випадку утворення інтеграційної спілки і з погляду національ-ної безпеки. Кожна країна під час підписання ГАТС мала по-дати список вилучень із РНС, який буде проаналізований учасниками через п’ять років і в принципі повинен бути ану-льований через 10 років. Більше 70 країн зареєстрували вилу-

Глава 1. Теоретичні основи аналізу світового ринку послуг

чення з РНС. Національний режим іноземним послугам відповідно до ГАТС надається не автоматично, а на основі пе-реговорів. Країна, що приймає ГАТС, може обговорити обме-ження доступу послуг на свій ринок шляхом накладання обме-жень на засіб їхньої доставки, на торгівлю, споживання послуг за кордоном, комерційну присутність у країні, що приймає, на пересування особи, що надає послуги та ін. Рух послуг може також обмежуватися на основі угоди між країною, що надає послуги і країною, що їх приймає, на основі критеріїв фахової кваліфікації осіб, що надають їх, відповідності послуг національним стандартам або шляхам ліцензування. До ГАТС включені зобов’язання сторін не накладати обмеження на міжнародну торгівлю послугами в таких формах:

■          квоти на обсяг наданих послуг;

■          обмеження на вартість послуг;

■          обмеження загального числа організацій, що надають послуги;

■          обмеження числа фізичних осіб, що надають послуги;

■          обмеження юридичних форм, у яких можуть бути за-реєстровані організації, що надають послуги;

■          обмеження участі іноземного капіталу в організаціях, що надають послуги.

Таким чином, ми можемо зробити висновок про те, що ри-нок послуг має велике значення для міжнародної економіки. І вивчення його особливостей сприятиме глибшому розумінню особливостей світового ринку в цілому.

 

 

8