Главная->Інші підручники->Содержание->1.1. Методологія аналізу світового ринку послуг

Світовий ринок послуг онлайн (частина 1)

1.1. Методологія аналізу світового ринку послуг

 

Методологія аналізу економічних явищ та процесів перед-бачає пізнання реальних, об’єктивних передумов, рис, особли-востей їх розвитку в минулому та в сучасних умовах. Разом з тим вона орієнтує на проведення наукового пошуку, розробку та обґрунтування прогнозів, перспектив еволюції економічних явищ, процесів, що досліджуються. В даному випадку ми аналізуємо міжнародний ринок послуг.

Методологія аналізу світвого ринку послуг вимагає роз-гляду цього явища в системі категорій міжнародної економіки і, в першу чергу, міжнародних торговельних відносин.

Будь-які економічні явища, процеси мають багатогранні форми прояву, а звідси і безліч визначень (дефініцій). Тому зупинимось лише на загальних визначеннях категорій міжна-родної економіки, які доповнює і характеризує і така категорія як світовий ринок послуг.

Сутність категорії “міжнародна економіка” розкривається в системі економічних відносин, що діють на національному та інтернаціональному рівнях. У конкретному вигляді міжнарод-ну економіку можна представити як сукупність національних господарств країн світу та економічних зв’язків між ними.

Економічні зв’язки між країнами свіиу — це по суті міжна-родні економічні відносини, суб’єктами яких є держави. У більш широкому розумінні категорія “міжнародні економічні відносини” розкриваються у відносинах, що складаються між

 

суб’єктами міжнародної економіки з приводу виробництва, розподілу, обміну та споживання матеріальних благ та надан-ня послуг.

Головною складовою міжнародних економічних відносин є міжнародні торговельні відносини. На них припадає близько 80% міжнародних економічних операцій. В широкому кон-тексті категорія “міжнародні торговельні відносини” відобра-жає відносини, що складаються між суб’єктами міжнародної економіки з приводу обміну матеріальних благ та послуг.

На практиці міжнародні торговельні відносини відобра-жають більш конкретні категорії, а саме:

■          зовнішня торгівля;

■          світова торгівля;

■          міжнародна торгівля;

■          світовий ринок.

Розглянемо загальні визначення та вкажемо на взаємозв’язок цих категорій. Категорія “зовнішня торгівля” — це сукупність експортно-імпортних операцій країн за певний проміжок часу. В даному зв’язку ця категорія правильно може вживатися лише з доданням конкретної країни та терміну її дії. Наприклад, “зовнішня торгівля України за перше півріччя 2006 року”.

Категорія “світова торгівля” — це сукупність зовнішньої торгівлі країн світу. Основні показники цієї категорії наступні: світовий експорт товару “N”, світовий експорт товару “К", світовий зовнішньоторговельний оборот.

Категорія “міжнародна торгівля” розкривається у відноси-нах між різними суб’єктами міжнародної економіки (юридич-ними особами публічного і приватного права, фізичними осо-бами) з приводу купівлі і продажу товарів, капіталу, робочої сили, послуг.

На відміну від зазначених, категорія “світовий ринок” ха-рактеризує основу системи міжнародних торговельних відно-син. Сутність категорії “світовий ринок” полягає у відносинах, що складаються між суб’єктами міжнародної економіки з при-воду формування і взаємодії міжнародної пропозиції на това-

 

Глава 1. Теоретичні основи аналізу світового ринку послуг

ри, капітали, робочу силу, послуги та міжнародного попиту на них.

Світовий ринок є обов’язковою умовою функціонування зовнішньої торгівлі, світової торгівлі, міжнародної торгівлі. При цьому світовий ринок — міжнародна пропозиція і попит — мо-жуть існувати, але це не обов’язково передбачає здійснення кон-кретних актів купівлі-продажу товарів., вапіталів, робочої сили, послуг. Тому світовий ринок виступає як об’єктивна матеріаль-на основа здійснення міжнародних торговельних відносин.

У структурі світового ринку за критерієм об’єкту треба виділити і таку категорію як “світовий ринок послуг”. Загаль-ний зміст останньої полягає у відносинах, що складаються між суб’єктами міжнародної економіки з приводу формування та взаємодії міжнародної пропозиції послуг та міжнародного по-питу на них.

В цілому, методологію можна розглядати як сукупність інструментів, методів наукового пізнання руху економічних явищ і процесів.

Метою методологічного аналізу ринку послуг є пізнання реальних процесів, законів, закономірностей, категорій, особливостей та тенденцій його розвитку.

Розглянемо основні методи аналізу (методологічні інстру-менти аналізу) міжнародного ринку послуг. Одним з основних, найбільш використовуваних інструментів є системний метод, який передбачає аналіз ринку послуг як цілісного утворення. Цей метод дозволяє аналізувати сферу послуг як цілісну систе-му, що складається з окремих складових: страхові послуги, фінансові, транспортні, туристичні, інформаційні і т.д.

В рамках системного методу виділяється 4 підходи. Сис-темно-структурний підхід передбачає виділення структур-них елементів в системі міжнародних послуг. Як ми вже гово-рили, до них відносяться транспортні, страхові, освітні послуги та ін. Системно-функціональний підхід передбачає аналіз функцій кожного структурного елементу системи. Наприклад, ринок туристичних послуг, як складова ринку послуг, виконує

 

такі функції, як економічна, соціальна, гуманітарна, естетична і т.д. Системно-генетичний підхід передбачає виділення ядра в системі міжнародних послуг, його вивчення та аналіз впливу останнього на структурні елементи сфери послуг. Системно-інтегративний підхід передбачає вивчення взаємозв’язків між структурними елементами системи послуг та виявлення загальних інтегративних тенденцій її розвитку як цілісного ут-ворення. Всі елементи сфери міжнародних послуг є взаємо-пов’язаними між собою, тому вивчення кожного з них дозволяє виявити загальні тенденції розвитку ринку послуг.

Діалектичний метод передбачає, насамперед, виявлення діалектичних суперечностей розвитку ринку послуг та пошук шляхів їх розв’язання. Діалектичні суперечності проявляють-ся в труднощах, перешкодах, гальмівних факторах, які мають місце в процесі розвитку сфери послуг, а також будь-яких інших явищ та процесів.

Широко застосовується також метод економічного аналізу, який передбачає аналіз категорій, законів і зако-номірностей розвитку міжнародного ринку послуг та прин-ципів, методів, форм, інструментів, важелів, механізму їх дії та використання. Зрозуміло, що аналіз розвитку будь-якого яви-ща неможливий без дослідження фактологічного матеріалу. Це передбачає використання статистичного методу.

Доволі часто при дослідженні ринку послуг використо-вується метод економіко-математичного аналізу, що перед-бачає використання математичних інструментів при аналізі системи послуг. Програми та моделі розвитку сфери послуг розробляються та складаються за допомогою електронно-об-числювальної техніки, тобто, в даному випадку, використо-вується метод економічного моделювання.

Методологія аналізу міжнародного ринку послуг перед-бачає комплексне використання зазначених методів, тільки в цьому разі можна мати системні, всебічні знання про процес розвитку цієї галузі економіки.

Сьогодні світове господарство характеризується процеса-ми розширення, трансформації та глобалізації всіх сфер

 

Глава 1. Теоретичні основи аналізу світового ринку послуг

суспільного виробництва. Визначальною рисою сучасного цивілізаційного розвитку виступає глобалізація, яка охоплює багатогранні напрями взаємодії країн світового співтовариства. Зокрема, вона є передумовою виходу все більшої кількості країн на світовий ринок, поглиблення їх взаємозв’язків та ак-тивізації торгівельних відносин. Сьогодні міжнародний обмін товарами відіграє важливу роль у взаєминах між державами. Поряд з цим все більшого значення набуває торгівля послуга-ми. Вона є однією з найбільш перспективних сфер економіки, яка швидко розвивається й охоплює широке поле діяльності від транспорту і туризму до фінансування, страхування, посе-редництва та ін. Розвиток світового господарства стає немож-ливим без цієї галузі, оскільки при ускладненні виробництва і насиченні ринку товарами зростає потреба в послугах. У бага-тьох країнах торгівля послугами займає значне місце в обсязі міжнародної торгівлі. Це викликано науково-технічним про-гресом у сфері матеріального виробництва, поглибленням міжнародного поділу праці і зростанням соціально-еко-номічних потреб багатьох країн. І саме сьогодні, в умовах інтен-сифікації світогосподарського життя, міжнародна торгівля по-слугами заслуговує на всебічну увагу з боку науковців як га-лузь економіки з широкими перспективами розвитку.

При аналізі ринку послуг доцільно використовувати, перш за все, системний метод, що передбачає дослідження йо-го як цілісного утворення.

Система послуг — це сукупність окремих їх видів (стра-хові, фінансові, транспортні, туристичні, посередницькі тощо), які тісно пов'язані між собою і формують загальні тенденції розвитку ринку послуг.

В свою чергу, ринок послуг є частиною іншої системи — системи світового ринку. Поняття світового ринку є найваж-ливішим серед категорій міжнародної економіки. Для того, щоб зрозуміти економіко-теоретичний зміст понять світовий ринок та ринок послуг (як складова частина світового ринку) необхідно обгрунтувати їх взаємозв’язок за допомогою основ-них категорій міжнародної економіки.

 

Світовий ринок як економічна категорія являє собою сис-тему взаємовідносин між країнами світу в різних сферах суспільного життя, які грунтуються на матеріальному інтересі. Головною зовнішньою ознакою існування світового ринку є міжнародна торгівля, тобто система відносин з приводу обміну товарами, технологіями, послугами між країнами.

На жаль, міжнародна торгівля послугами протягом довго-го часу залишалася поза увагою представників економічної науки в світі. Обіг в цій сфері був незначним, і проблеми, пов’язані з його регулюванням, не були чимось серйозним. В структурі міжнародної торгівлі послугами переважали такі ви-ди діяльності, як транспортні послуги, банківські і страхові операції, поштовий і телеграфний зв’язок, туризм. Кожна дер-жава визначала порядок функціонування сфери послуг у ме-жах своїх кордонів, а зовнішньоекономічні зв’язки достатньо успішно регламентувалися спеціальними міжнародними пра-вилами і конвенціями.

Сьогодні міжнародна торгівля послугами набуває все більшого значення і стає предметом уваги з боку провідних спеціалістів світу. Зазвичай, міжнародну торгівлю послугами розглядають невідривно від міжнародної товарної торгівлі, а під міжнародною торгівлею розуміють торгівлю як товарами, так і послугами. Проте, поняття послуги є більш багатогран-ним, ніж поняття товару. Послуга — це широка гамма різно-манітних видів діяльності. На думку багатьох вчених, в прак-тичній діяльності немає іншого поняття, яке б мало таку кількість значень, як “послуга”. Адже лише така галузь, як по-бутове обслуговування, надає більше 800 видів послуг.

Наведемо основні визначення, які характеризують сутність цього поняття, викладені в різних джерелах.

Послуга — зміна в положенні інституціональної одиниці, що відбулося в результаті дій і на основі взаємної угоди з іншою інституціональною одиницею. Послуга — це підприємницька діяльність, спрямована на задоволення по-треб інших осіб, за виключенням діяльності, що здійснюється на основі трудових правовідносин. Послуга — такий вид праці,

 

Глава 1. Теоретичні основи аналізу світового ринку послуг

при якому виробництво корисного ефекта співпадає в часі з його споживанням. Послуга — вид діяльності, робіт, в процесі виконання яких не створюється новий матеріально-уречевле-ний продукт, який раніше не існував, але змінюється якість вже створеного продукту.

Послуга — це вид діяльності, який задовольняє певну людську потребу, може мати або не мати матеріальну форму, тісно пов'язаний з виробництвом товарів або повністю самостійно оформлений.

Саме в силу невідчутності і невидимості більшості послуг торгівлю ними іноді називають невидимим експортом і імпор-том. Більше того, на відміну від товарів, виробництво послуг найчастіше об’єднано з їхнім експортом в рамках одного кон-тракту і потребує безпосередньої зустрічі їхнього продавця і по-купця. Проте, і в даному випадку існують численні винятки. На-приклад, деякі послуги цілком відчутні (роздрукована доповідь консультанта або комп’ютерна програма на дискеті), цілком ви-димі (модельна стрижка або театральна вистава), піддаються збереженню (послуги телефонного автовідповідача) і далеко не завжди потребують прямої взаємодії покупця і продавця (авто-матична видача грошей у банку по дебіторській картці).

Питання про місце послуги у виробничих відносинах ви-являється доволі непростим. На думку, деяких вчених послу-га як економічна відносина проявляється лише в сфері спожи-вання. Крім того, поняття послуги слід розглядати не лише з точки зору споживчої вартості, а й вартості як специфічної ви-робничої відносини в умовах форми власності на засоби ви-робництва. Таким чином необхідно розрізняти послугу як:

■          форму результата трудової діяльності, з приводу якої в суспільстві виникають виробничі відносини;

■          форму виробничих відносин.

Хоча працею в послугах не створюються речі, але її ре-зультатом все ж таки є споживча вартість послуги. В процесі її реалізації виникає економічний зв’язок між виробником і спо-живачем та в цілому між виробництвом і споживанням. Таким

 

чином, послуга стає суспільною споживчою вартістю і харак-теризує відносини в суспільстві з приводу створення і надан-ня певних життєвих благ.

Спірність визначення поняття послуги ускладнює ро-зуміння такої категорії міжнародної економіки як світовий ри-нок послуг. Він є елементом складної багаторівневої системи світового ринку і тісно пов’язаний з іншими її складовими. Проте він функціонує як самостійне утворення яке має влас-ний зміст, особливості та закономірності розвитку. Еко-номічний зміст світового ринку послуг полягає у сукупності взаємовідносин членів міжнародного співтовариства з приво-ду надання послуг.

Світовий ринок послуг — це система пересічення інте-ресів покупців та продавців послуг, функціонування якої регулюється ринковими законами.

До основних особливостей світового ринку послуг слід відне-сти наступні:

■          системність розвитку, яка означає, що ринок послуг розглядається як цілісна система з багатьма складови-ми, пов’язаними між собою;

■          чутливість до ринкових змін, причиною якої є постійні коливання в попиті та пропозиції послуг на ринку;

■          висока швидкість обороту капіталу, пов’язана з корот-шим виробничим циклом в сфері послуг;

■          постійне зростання асортименту послуг.

Світовий ринок послуг як категорія міжнародної еко-номіки функціонує відповідно до основних законів ринкового господарства, а саме: закону вартості, закону попиту та пропо-зиції, закону росту продуктивності праці, закону нагромад-ження, закону пропорційного розвитку. Закономірності роз-витку сфери послуг слід вбачати в поступовому залученні ок-ремих країн до світового ринку послуг, переплетенні їх еко-номічних інтересів в цій галузі, динамізмі розвитку національ-них ринків послуг, що проявляється у зростанні об’ємів надан-ня послуг.

Глава 1. Теоретичні основи аналізу світового ринку послуг

На світовому ринку послуг домінують вісім країн: США, Великобританія, Франція, Німеччина, Японія, Бельгія, Нідер-ланди, Італія, на які припадає 2/3 світового експорту послуг і більше 50% імпорту. Частка першої п’ятірки складає відповідно більше 50% експорту, при набагато нижчій частці імпорту. При цьому на чотири країни (США, Великобританію, Німеччину, Францію) припадає 44% усього світового експор-ту послуг. Експортна квота США і Великобританії на світово-му ринку дорівнює 30%, імпортна — значно нижча.

Як зазначалося вище, торгівля послугами сьогодні має ве-лике значення для багатьох країн. Американські вчені для виз-начення ролі сфери послуг у національній економіці пропону-ють використовувати такі показники, як частка цього сектора в загальному числі зайнятих і частка обсягу наданих послуг у ВНП. Необхідно відмітити, що використання частки сектора послуг як основного показника оцінки у загальному числі зай-нятих є методологічно недосконалим, тому що висока тру-домісткість окремих видів послуг може створити мінливе вра-ження про їх значення для національної економіки окремої країни.

Крім того, на сьогоднішній день продуктивність праці в секторі послуг росте повільніше, ніж у промисловості, а це та-кож штучно завищує показник, що аналізується. Замість аналізу частки загального обсягу наданих послуг у ВНП, ми пропонуємо брати до уваги частку окремих видів послуг. Та-кий показник є більш досконалим, оскільки він дає реальну уяву про найбільш розвинені сегменти ринку послуг окремої країни. Це дозволяє говорити, про спеціалізацію країни на певному виді послуг і розвивати саме цей найбільш перспек-тивний напрям. Для оцінки рівня спеціалізації країни на екс-порті послуг західні економісти пропонують також розрахову-вати спеціальний індекс, який показує співвідношення частки експорту і частки імпорту послуг у ВНП. Але варто зауважи-ти, що значна частка послуг у загальному обсязі експорту тієї або іншої країни не обов’язково відбиває високий рівень її еко-номічного розвитку.

Особливості розвитку сфери послуг в сучасних умовах полягають в наступному:

1.         Міжнародна торгівля послугами не є винятковою пре-рогативою промислово розвинених країн. У ряді країн, що розвиваються, послуги також складають значну частину їхнього експорту. Тому для оцінки участі країни у світовій торгівлі послугами доцільно також використовувати показник її частки у світовій торгівлі, що, як правило, має максимальне значення в провідних промислово розвинутих країнах.

2.         Спеціалізація країни на тих чи інших видах послуг за-лежить від рівня економічного розвитку. Так, у промислово розвинутих країнах перевага надається фінансовим, телеко-мунікаційним, інформаційним і більшості галузей ділових по-слуг, а для країн, що розвиваються, характерною є спеціалізація на транспортних, туристичних і фінансових по-слугах.

3.         Розвиток торгівлі послугами сприяє наданню супутніх послуг. Як правило, країни, що надають портові послуги, спеціалізуються і на судноремонті; країни-виробники комп’ютерів поставляють на світовий ринок комп’ютерні по-слуги; у країнах-експортерах нафти переважає фрахт з обслу-говуванням нафтоперевезень.

Форсований розвиток сфери послуг є неодмінною умовою успішного завершення структурної перебудови світового гос-подарства. Іноді здійснювані перетворення порівнюють за сту-пенем радикальності з індустріальною революцією минулого. У ході нової економічної революції в результаті масового впровадження комп’ютерів, промислових роботів і цілком ав-томатизованих систем проектування і керування вироб-ництвом потреби промисловості в живій праці знижуються, робоча сила, що вивільняється, “переливається” у сферу по-слуг. Одночасно ускладнюється економічна організація ви-робництва, зростають вимоги до якості робочої сили, що ство-рює додатковий попит на послуги.

Проте неможна погодитися з тим, що зростання частки сфери послуг в економіці пов’язаний із неминучою

Глава 1. Теоретичні основи аналізу світового ринку послуг

деіндустріалізацією розвинутих капіталістичних країн і транс-формацією їх національних господарств у так звану “еко-номіку послуг”. Дійсно, втрата лідируючих позицій і порівняльних конкурентних переваг в основних промислових галузях, справить негативний вплив на показники еко-номічного росту і рівень добробуту розвинутих капіталістич-них країн. Неминучим є також уповільнення темпів науково-технічного прогресу і спад продуктивності праці в усіх галузях матеріального виробництва. Але саме сфера послуг зможе роз-виватися старими темпами, оскільки вона відносно не відчу-ває впровадження нових технологій і не має великого по-тенціалу росту продуктивності праці. Ця галузь економіки мо-же стати в багатьох країнах одним із основних джерел надход-жень капіталу.

Останні роки визначаються значним збільшенням мас-штабів міжнародної торгівлі послугами, незважаючи на збере-ження всіх національних бар’єрів, що існували раніше. Відповідно до даних офіційної статистики, за останні десять років обсяг міжнародної торгівлі послугами збільшився в шість разів і склав 600 млрд. дол. Частка послуг у світовому товарообігу досягла 19%. Якщо додати сюди прибутки, що інвестуються та заробітну плату, яку одержують іноземні гро-мадяни, то цифра збільшиться до 33%. При цьому експорт по-слуг протягом останніх років збільшувався на 18,7% швидше світового ВНП. Відповідно до оцінки експертів МВФ, у сере-дині 90-х років обмін послугами досяг 960 млрд. дол. і склав 1/3 світового товарообігу. При цьому темпи росту торгівлі по-слугами удвічі перевищили темпи росту товарообігу.

Цей феномен можна пов’язати з дією наступних чинників. По-перше, революційні технологічні зміни в засобах зв’язку і на транспорті перетворили на товари цілий ряд так званих не-факторних послуг. Різке зниження транспортних витрат збільшило ступінь мобільності виробників і споживачів по-слуг, застосування нових засобів супутникового зв’язку і віде-отехніки дало можливість взагалі відмовитися від особистого контакту продавця і покупця послуги. По-друге, прискорення

темпів технологічного прогресу в області телекомунікацій і інформатики призвело до появи нових форм торгівлі послуга-ми. Йдеться про міжнародний комерційний обмін інфор-мацією, у якому або бази даних стають об’єктом зовнішньої торгівлі, або фірма в такий спосіб підтримує контакт із своїми закордонними філіями. По-третє, технологічний прогрес дав змогу збільшити попит на ті види послуг, що раніше мали то-варну форму. Це стосується фінансових послуг, послуг банків і страхових фірм. Застосування сучасних технологій у цій га-лузі дає змогу значно розширити коло клієнтів фінансових за-кладів і збільшити спектр наданих ними послуг.

 

 

5