Deprecated: mysql_connect(): The mysql extension is deprecated and will be removed in the future: use mysqli or PDO instead in /home/studb20/public_html/index.php on line 4
 1. Суб’єкти інвестиційної діяльності - СУБ’ЄКТИ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ - Studbook
Главная->Інвестування->Содержание->1. Суб’єкти інвестиційної діяльності

СУБ’ЄКТИ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1. Суб’єкти інвестиційної діяльності

До суб’єктів інвестиційної діяльності відповідно до Закону України «Про інвестиційну діяльність» (ст.5) віднесені інвестори та учасники. Залежно від функцій, які виконує суб’єкт господарювання в інвестиційному процесі, він може бути інвестором, учасником, або тим і іншим одночасно.

Інвестори суб’єкти інвестиційної діяльності, які приймають рішення про вкладання власних, позичкових і залучених майнових та інтелектуальних цінностей в об’єкти інвестування. Інвестори можуть виступати в ролі вкладників, кредиторів, покупців, а також виконувати функції будь-якого учасника інвестиційної діяльності.

Учасниками інвестиційної діяльності можуть бути громадяни та юридичні особи України, інших держав, які забезпечують реалізацію інвестицій як виконавці замовлень або на підставі доручення інвестора. Суб’єктами інвестиційної діяльності є держава через свої інститути, господарські товариства, банківські і небанківські фінансово-кредитні установи, а також функціональні учасники.

Важливим учасником інвестиційної діяльності є держава, яка бере участь в інвестуванні прямо і побічно (опосередковано, через свої інститути).

Прямий вплив держави здійснюється в таких формах:

Адміністративна форма ― це пряме дотаційне фінансування, що здійснюється згідно спеціальних законів (відносно конкретного об’єкта вкладень).

Цільова форма ― це елемент системи контрактних відносин, коли укладаються угоди між підрядником і замовником.

Державне замовлення на виконання робіт у капітальному будівництві — одна з основних форм реалізації загальнодержавних інвестицій. Замовлення (контракт) розміщується, як правило, на конкурсній основі з урахуванням економічної вигідності того чи іншого замовлення. Об'єкти державного замовлення (державного контракту) приймаються до експлуатації у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

При виконанні державного замовлення (державного контракту) можуть встановлюватись пільги.

Державні, міждержавні ти регіональні інвестиційні проекти та програми, що реалізуються за рахунок бюджетних та позабюджетних коштів, підлягають обов'язковій державній експертизі. У разі потреби експертиза окремих інвестиційних проектів і програм може здійснюватися експертними комісіями, створюваними Верховною Радою України.

Поряд із державним управлінням і державним фінансуванням інвестицій здійснюється регулювання умов інвестиційної діяльності, тобто реалізується побічний вплив держави на інвестування. Основні важелі такого регулювання:

– надання фінансової допомоги у вигляді дотацій, субсидій, субвенцій, бюджетних позик на розвиток окремих регіонів, галузей, виробництва;

– державні норми та стандарти;

- заходи щодо розвитку та захисту економічної конкуренції;

- роздержавлення та приватизації власності;

– визначення умов користування землею, водою та іншими природними ресурсами;

- політика ціноутворення;

– проведення державної експертизи інвестиційних проектів;

- інші заходи.

Система регулювання умов інвестиційної діяльності не є стабільною і коригується залежно від економічної політики держави у кожний конкретний період, ступеня інвестиційної активності суб'єктів господарювання тощо.

Для порівняння: відповідно до світового досвіду існують такі методи державного стимулювання інвестиційної діяльності (див. табл. 1).

Таблиця 2.1

МЕТОДИ ДЕРЖАВНОГО СТИМУЛЮВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Форми

Інструменти

Податкове стимулювання

Зниження ставки податку. Інвестиційна податкова знижка. Відміна податків на реінвестування. Податкові угоди з іншими країнами. Податкові кредити.

Фінансове стимулювання

Прискорена амортизація. Пільгові кредити. Інвестиційні гарантії. Безвідсоткові кредити.

Інфраструктурне забезпечення

Надання земельних ділянок у безоплатне користування або за пільговими цінами.Надання необхідних приміщень у безоплатне користу­вання або за пільговими цінами.

Стимулювання конкретних інвестиційних проектів

Цільове фінансування ресурсів і природозберігаючого обладнання.Цільове фінансування проектів, зорієнтованих на підви­щення кваліфікації, перепідготовку кадрів, поліпшення умов праці.

Сприяння у проведенні техніко-економічного обґрунту­вання проектів.

 

В умовах обмеженості бюджетних ресурсів на зміну прямим дотаціям і субсидіям з боку держави, які довели свою неефективність, повинні прийти нові методи державної інвестиційної політики. Головним критерієм державних вкладень в економіку мають стати їх пріоритетність, ефективність та швидка окупність.

В Україні сьогодні повністю відсутня чітка організаційна сис­тема руху та контролю за використанням централізованих держа­вних інвестиційних коштів. Механізм розподілу коштів у поза­бюджетних і галузевих державних фондах залишається непрозорим, організаційно складним, не забезпечує відбору най­ефективніших проектів і не має елементів чіткої економічної від­повідальності за прийняті рішення.

Політику держави щодо механізмів здійснення інвестиційної діяльності, а також пріоритетних напрямів інвестицій називають інвестиційною політикою. Особливість інвестиційної політики держави в Україні визначається ситуацією, яка склалася в інвестиційному комплексі та в інвестиційній діяльності. Їй властиві:

– надзвичайно низькі темпи оновлення виробничого апарату, внаслідок чого основним фондам промисловості, транспорту та будівництва властиве 50-60%-не зношення;

– зниження інвестиційної активності суб'єктів господарської діяльності — підприємств, організацій, інших юридичних осіб;

– різке зниження питомої ваги нагромадження, яка становить близько 17,4% національного доходу;

– деформована структура економіки у бік гіпертрофії оборонної і видобувної промисловості, її витратний характер;

– зниження питомої ваги амортизаційних відрахувань у структурі витрат на фінансування технічного розвитку підприємств;

– напруженість державного і місцевого бюджетів, внаслідок чого скорочуються можливості бюджетного фінансування інвестицій.

Інвестиційна політика держави здійснюється через механізм державного регулювання, яке визначається: 1) показниками економічного і соціального розвитку України; 2) програмами розвитку народного господарства; 3) державним і місцевими бюджетами, передбаченими в них обсягами державного фінансування інвестиційної діяльності.

Державне регулювання інвестиційної діяльності включає управління державними інвестиціями, а також регулювання умов такої діяльності і контроль за її здійсненням усіма інвесторами та учасниками.

Управління державними інвестиціями включає планування, визначення умов і виконання конкретних дій щодо інвестування бюджетних і позабюджетних коштів. Основою для прийняття рішення про інвестування загальнодержавних бюджетних коштів є прогнози економічного і соціального розвитку України; схеми розвитку і розміщення продуктивних сил; цільові науково-технічні і комплексні програми; техніко-економічні обґрунтування доцільності таких інвестицій. Виконання функцій щодо прийняття рішень з бюджетних асигнувань в інвестиції вимагає створення системного підходу до визначення пріоритетів. На сьогодні вибір пріоритетних напрямів в Україні пов'язується з першочерговими завданнями стабілізації економіки, довгостроковими завданнями, спрямованими на перебудову економіки, і завданнями піднести рівень життя населення до раціональних нормативів й європейських стандартів.

Стратегія пріоритетів визначається на підставі відповідних цільових комплексних, галузевих (міжгалузевих) і територіальних програм. Це робиться у зв'язку з тим, що за умов скорочення бюджетних інвестицій держава не спроможна забезпечити розвиток усіх пріоритетних напрямів. Незважаючи на те, що Міністерство економіки України визначило пріоритетні напрями здійснення інвестицій у розвиток народного господарства України, державну підтримку мають програми, що є невідкладними,

Для пріоритетних об'єктів інвестування у соціальній сфері передбачається дві форми інвестування — у вигляді: а) бюджетних асигнувань; б) державного кредиту.

Усі розрахунки по інвестиціях і розподіл асигнувань за напрямами і міністерствами, відомствами здійснюють при формуванні державного плану соціально-економічного розвитку України.

Сьогодні в Україні передбачена реалізація інвестиційної реформи, яка покликана:

радикально змінити процедури адміністрування державних видатків розвитку

використовувати обмежений ресурс держави, як засіб для партнерства з приватним капіталом

створити необхідну інфраструктуру для залучення інвестицій

створити умови для радикального збільшення притоку інвестицій

Передбачається, що її результатом стане радикальне покращення інвестиційного клімату та формування системи якісних інвестиційних пропозицій – проектів підготовлених за міжнародними стандартами.Головним відповідальним державним органом за це визначено Державне агентство з інвестицій та управління національними проектами України., яке є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України. Агентство є унікальним органом виконавчої влади – працює на проектній основі, що означає: реалістичність, визначений термін реалізації, та чіткі показники впливу на економіку України.  Друга особлива відмінність органу полягає в тому, що Агентство  реалізує проекти за кошти приватних інвесторів.

Держінвестпроект України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у сфері інвестиційної діяльності та управління Національними проектами - стратегічно важливими проектами, що забезпечують технологічне оновлення та розвиток базових галузей реального сектору економіки України.

На відомство покладено наступні завдання: 

Реалізація державної політики у сфері інвестиційної діяльності;

Управління Національними проектами;

Поліпшення інвестиційного іміджу України, підтримка інвестиційного розвитку регіонів України.

Важливим напрямком роботи зі здійснення реформ є реалізація Національних проектів – своєрідних «точок зростання» економіки України, центрів залучення інвестиційних ресурсів.

«Національні проекти» - це масштабні економічні проекти, які мають стратегічне значення для цілих галузей української економіки, спрямовані на вирішення окремих соціальних проблем або радикальне економічне оновлення цілих регіонів.

«Національні проекти» реалізовуються за такими пріоритетними напрямками: 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Держава взяла на себе підготовку старт-апів проектів, до яких входить фінансування техніко-економічного обґрунтування, виділення земельних ділянок, усунення регуляторних перешкод, а в окремих випадках – також надаватимуться державні гарантії. Але понад 80% коштів для реалізації «Національних проектів», навіть враховуючи їх соціальну складову, будуть залучені з ринку. Національні проекти – перспективні та вигідні для бізнесу проекти. Їх реалізація передбачає системні зміни в умовах доступу до ринку, ведення бізнесу, спрощення процедур отримання дозволів та їх мінімізацію, прозоре законодавче поле.

Агентство реалізує Національні проекти та їх складові, що мають національний масштаб, стратегічне значення для країни, створюють нові та прискорюють зростання існуючих галузей.

Для реалізації кожного з Національних проектів залучають фахівців міжнародного рівня як з державного, так і приватного секторів.

Наприкінці 2011 року Агентство створило Департамент «Єдине інвестиційне вікно», що працює під міжнародним брендом «InvestUkraine». Це унікальний механізм персональної допомоги інвестору в межах інвестиційного процесу. «InvestUkraine» надає інвесторам інформаційні послуги та послуги з підтримки інвестування на безкоштовній основі. 

Довідково: Сьогодні уже почав реалізуватися важливий Національний проект «Індустріальні парки України» - створення промислово-виробничої інфраструктури» реалізує Державне агентство з інвестицій та управління національними проектами України. Нацпроект передбачає створення у різних регіонах України 10 пілотних індустріальних парків із сучасною інженерною та сервісною інфраструктурою на земельних ділянках розміром від 15 до 700 га кожна.

Реалізація проекту допоможе визначити необхідні інструменти для підтримки найперспективніших галузей та відпрацювати робочу схему планування, створення та управління індустріальними парками в Україні. Відпрацьована схема в подальшому буде застосовуватися для розвитку інших індустріальних парків.

Індустріальний парк – це визначена згідно з містобудівною документацією та земельним кадастром, облаштована відповідною інфраструктурою земельна ділянка, у межах якої учасники індустріального парку можуть здійснювати господарську діяльність у сфері промислового виробництва,  науково-дослідну діяльність та діяльність у сфері інформації та телекомунікацій на умовах, визначених Законом України «Про індустріальні парки» та договором про здійснення господарської діяльності у межах індустріального  парку.

У Хмельницьку, Івано-Франківську та Львові запрацюють індустріальні парки: «Долина»,  «Славута» та «Рясне-2».

В рамках інвестиційної реформи планується також створення Українського банку розвитку, який буде здійснювати фінансування інвестиційних проектів на кредитній поворотній основі.

 

 

 

3