Deprecated: mysql_connect(): The mysql extension is deprecated and will be removed in the future: use mysqli or PDO instead in /home/studb20/public_html/index.php on line 4
 1.Поняття кредитного портфеля та критерії - Структура кредитного портфелю українських банків, недоліки та перспективи покращення - Studbook
Главная->Фінанси->Содержание->1.Поняття кредитного портфеля та критерії

Структура кредитного портфелю українських банків, недоліки та перспективи покращення

1.Поняття кредитного портфеля та критерії

На сучасному етапі розвитку суспільства банки відіграють провідну роль щодо надання фінансових послуг суб’єктам господарювання. Метою діяльності будь-якого банку є одержання прибутків від надання фінансових послуг і здійснення банківських операцій. Прибутковість виступає головним показником ефективності роботи банків, а рівень надійності визначається сукупним ризиком, на який наражається конкретний банк у процесі своєї діяльності. Прибутковість виступає важливим індикатором конкурентоспроможної позиції банку на банківських ринках і якості його менеджменту. Розрізняють поняття пасивів та активів комерційного банку. Пасиви – сукупність коштів, що перебувають у розпорядженні банку і використовуються ним для здійснення активних та інших операцій з розміщення коштів. До пасивів входить власний капітал банку, залучені банківські ресурси та запозичені кошти. За допомогою пасивних операцій банк формує свою ресурсну базу, яку згодом використовує для отримання доходів. Такі операції називаються активними, найбільшу частку яких займають саме кредитні операції. Кредитні операції – це операції банку з надання коштів у тимчасове користування суб’єктам господарювання на умовах платності, строковості, забезпеченості, повернення та цільового використання. Кредитні операції формують кредитний портфель банку.

Більшість українських учених визначає кредитний портфель як сукупність усіх позичок, наданих банком з метою одержання прибутку. Російські економісти ширше тлумачать це поняття, трактуючи його як сукупність наданих позичок, що класифікуються на основі критеріїв, пов’язаних із різноманітними факторами ризику або способом захисту від нього[1, c.648].

Варто наголосити, що кредитний портфель є не просто пасивно сформованим набором позичок, а результатом активних, цілеспрямованих дій банку, який динамічно розвивається. На мою думку, банківський кредитний портфель слід розглядати як втілення кредитної політики банку, що у свою чергу є невід’ємною складовою його загальної стратегії розвитку. Підсумувавши все це, можна сказати, що кредитний портфель – це економічно обґрунтована і структурована сукупність кредитних угод і кредитних зобов’язань, яка є результатом цілеспрямованих управлінських рішень, прийнятих відповідно до вимог кредитної політики банку та органів банківського нагляду.

Загальна сума кредитного портфеля визначається за балансовою вартістю всіх кредитів банку, в тому числі прострочених, пролонгованих і сумнівних, і вартістю позабалансових зобов’язань банку з кредитування.

Головною метою управління кредитним портфелем полягає в забезпеченні максимальної дохідності за допустимого рівня ризику, тобто постає питання в раціональному управлінні кредитним ризиком. Будучи найбільш поширеним видом фінансового ризику, кредитний ризик являє собою елемент невизначеності при здійсненні контрагентами своїх договірних зобов’язань, пов’язаних з поверненням позичкових засобів. Іншими словами, кредитний ризик – це можливість втрат в результаті нездатності контрагента виконати свої договірні зобов’язання.

Під час оцінювання кредитного ризику доцільно розділяти кредитний ризик на рівні угоди і кредитний ризик на рівні портфеля банку. Кредитний ризик на рівні угоди відображає ймовірність того, що позичальник може не виконати своїх зобов’язань перед банком щодо повернення боргу згідно з умовами кредитного договору, і при цьому банку не вдасться своєчасно і в повному обсязі скористатися забезпеченням позики для покриття можливих втрат від неї. Для оцінювання кредитного ризику щодо конкретної угоди можна використовувати показники ймовірності та зваженого кредитного ризику. Кредитний ризик на рівні портфеля – міра (ступінь) ризику кредитного портфеля (сукупності всіх кредитних угод) комерційного банку. Портфельний кредитний ризик проявляється у зменшенні активів банку. Джерелом портфельного кредитного ризику є сукупна заборгованість перед банком за операціями, яким притаманний кредитний ризик. Оцінювання портфельного кредитного ризику передбачає оцінювання концентрації та диверсифікації активів банку. Диверсифікація – це розподіл кредитного портфеля серед широкого кола позичальників, які відрізняються один від одного як характеристиками (величина капіталу, форма власності), так і умовами діяльності (галузь економіки, географічний регіон). Диверсифікацію як метод управління кредитним ризиком слід застосовувати зважено і обережно, спираючись на статистичний аналіз і прогнозування, ураховуючи можливості самого банку і передусім рівень підготовки кадрів. Диверсифікація потребує професійного управління та глибокого знання ринку. Саме тому надмірна диверсифікація призводить не до зменшення, а до зростання кредитного ризику. Адже навіть у невеликому банку не завжди є достатня кількість висококваліфікованих фахівців, котрі мають глибокі знання у багатьох галузях економіки і практичний досвід роботи з різними категоріями позичальників, знають специфіку географічних територій[2, c.480].

Концентрація є поняттям, протилежним за економічним змістом диверсифікації. Концентрація кредитного портфеля означає зосередження кредитних операцій банку в певній галузі чи групі взаємопов’язаних галузей, на географічній території або на кредитуванні певних категорій клієнтів. Формуючи кредитний портфель, треба додержувати певного рівня концентрації, оскільки кожний банк працює в окремому сегменті ринку і спеціалізується на обслуговуванні певної клієнтури. При цьому надмірна концентрація значно підвищує рівень кредитного ризику. Часто банки концентрують свої кредитні портфелі в найпопулярніших секторах економіки, таких як енергетика, газова та нафтова промисловість, інвестування нерухомості. Як показує міжнародний досвід, саме надмірна концентрація кредитного портфеля (зокрема, у сфері нерухомості, в енергетичній галузі та ін.) стала причиною погіршення фінансового стану та банкрутства банків у розвинутих країнах протягом 70–80-х років минулого століття[3, c.296].

Отже, управління кредитним ризиком в банку спрямоване на зниження ступеня його ризику і забезпечення прибутковості за кредитними операціями. Ефективне управління кредитним ризиком на сучасному етапі є індикатором раціональної діяльності банку на ринку фінансових послуг.

 

3