Deprecated: mysql_connect(): The mysql extension is deprecated and will be removed in the future: use mysqli or PDO instead in /home/studb20/public_html/index.php on line 4
 5. НАВЧАЛЬНІ СТУДІЇ Й ДІЯЛЬНІСТЬ ГРОМАДСЬКИХ ОБ'ЄДНАНЬ СТУДЕНТІВ У КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКІИ АКАДЕМІЇ - Історія педагогіки (частина 2) - Studbook
Главная->Історія педагогіки->Содержание->5. НАВЧАЛЬНІ СТУДІЇ Й ДІЯЛЬНІСТЬ ГРОМАДСЬКИХ ОБ'ЄДНАНЬ СТУДЕНТІВ У КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКІИ АКАДЕМІЇ

Історія педагогіки (частина 2)

5. НАВЧАЛЬНІ СТУДІЇ Й ДІЯЛЬНІСТЬ ГРОМАДСЬКИХ ОБ'ЄДНАНЬ СТУДЕНТІВ У КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКІИ АКАДЕМІЇ

Наступ католицизму, що посилювався з року в рік, розорення і занепад ряду православних культурних осередків змусили просвітників України шукати захисту і підтримки в надійному місці. Таким місцем виявився Київ Економічне становище, духовні традиції Києва, сталі зв'язки з різними землями та містами України відіграли важливу роль в його відродженні як всеукраїнського центру.

Основними культурно освітніми це4ами Києва на початку XVII ст. стають Київське братство та осередок учених при Києво-Печерській Лаврі на чолі з архімандритом лаври Єлисеєм Плетенецьким. Продовжуючи традиції, започатковані в Острозі та Львові, київські просвітники розгорнули широку^ діяльність, нерозривно пов'язану з лаврською бібліотекою і друкарнею

У 1615 році братство заснувало школу, що стала родоначальницею першої вищої школи нашої країни - Києво-Могилянської академії. В організації цій школи взяли участь учені осередку Е.Плетенецького. Саме завдяки підтримці освітніх діячів, більшість з яких мала досвід наукової та педагогічної роботи, яка швидко досягла високого рівня.

Неабияке значення для становлення школи мала ії матеріальна підтримка з боку заміжніх громадян. Саме ії заснування пов'язане з ім'ям Галшки (Єлизавети) Гулевичівни, дружини мозирського маршалка Стефана Лозки. Це була освічена. інтелігентна жінка, котра, вочевидь, добре розуміла необхідність розвитку^ вітчизняної освіти. 15 жовтня 1615 року при численних поважних свідках Гулевичівна урочисто вписала в київські "городські книги" свій фундуш (дарування), за якими її спадкова земля в Києві на Подолі переходила у власність братства, "на монастир і на школу дітям - як шляхетським, так і міщанським”. При ць^му вона бажала бачити школу, призначену “всім благочестивим християнам, духовним і світським, всякого звання і стану"- Особливо велику підтримку Київська братська школа отримала від гетьмана Петра Сагайдачного.

При організації Київської братської школи було, безперечно, враховано досвід уже існуючих шкіл. В основу навчання покладалися слов'янська, грецька, латинська, польська мови, a також "сім вільних наук". Учні чотирьох нижчих класів (їх називали фара, інфіма, граматика й синтаксис) вивчали мови. опановували початки арифметики, геометрії, вчилися музиці. Учням вищих класів (вони вже називалися студентами) викладалися поетика, риторика, філософія. астрономія.

У Київській братській школі викладав К.Сакович, ректор і професор риторики. Висока ерудиція Саковича, використання ним творів античності й Відродження, широке коло вживаних філософських категорій, його інтерес до ідеологічної ситуації на Україні - все це свідчить і про досить високий рівень філософської думки на Україні, і про те, що вивчення філософії було можливе лише в школах підвищеного типу, якою й була Київська братська школа.

Київська братська школа закладалася як всестанова. Цей принцип завжди зберігав чинність і посідав першість серед численних статей шкільних статутів, які зобов'язували вчителів постійно нагадувати учням про їхні обов'язки перед богом, батьками, наставниками, суспільством; виховувати & у дусі взаємної самоповагИ; любові до свого народу, його мови, традицій,віри.

 

Восени 1631 року у Києві виникла ще одна школа - Лаврська. Заснував її архімандрит Києво-Печерської лаври Петро Могила. Ректором став Ісайя Трохимович, префектом - Сильвестр Косов. Молоді здібні викладачі, котрі, як писав Косов, "н^вчалися в академіях латинських Польщі, Литви й Відая", забезпечували високий рівень навчання.

Лаврська школа проіснувала недовго. Київське братство рішуче виступило за ії об'єднання з братською. Цю вимогу підтримали митрополит Іов Борецький, a після його смерті - новий митрополит Ісайя Копинський, також гетьман Війська Запорізького Іван ПетрижицькІй, який у «Листі войськовому" обіцяв, у разі згоди Петра Могили, "школи охороняти й за них до самої смерті стояти".

Об'єднана школа почала діяти у вересні 1632 року на території братської школи і під наглядом братства. Вона отримала назву колегії. Велику роль у цій справі відіграв Петро Могила - високоосвічена людина, видатний просвітник Так було зроблено новий крок на шляху становлення вищої освіти на Укр-аїні.

Велике значення для розвитку української національної культури мали діяльність Київського братства. При братстві в 1615 p. у маєтку шляхтянки Гальшки Гулевичівної-Лозчиної, яка передала братству у власність школу, шпиталь, а також землі й будинки на Подолі, була ортанізована Київська братська школа, родоначальниця славетної Київської Академії. Київська школа, єдина з усіх братських шкіл, досягла ступеня вищої школи, якій судилося відіграти важливу роль в історії вітчизняної освіти, науки, ку^тури. За рівнем навчання вона не поступалася західноєвропейським університетам,довгий час була першим і єдиним вищим навчальним закладом України, Росії, Білорусії і півд^нних слов'ян.

В організації школи брали участь відомі вчені, письменники, книговидавці, що були членами братства Значну матеріальну підтримку, а також політичний захист надало школі запорізьке козацтво. Найбільш відомими опікунами школи серед українських гетьманів є Петро Конашевич-Сагайдачний, який вступив до братства з усім військом, а помираючи у 1622 p., заповідав школі більшість своїх коштів; а також гетьман І.Мазепа, який виділив значні кошти і опікувався зведенням нового великого корпусу Києво-Могилянської академії у 1702 р.

Програма Київської братської школи спочатку мало чим різнилася від інших братських шкіл, оскільки організація її ввібрала весь багатий досвід, що існував на той час. Тут викладалися слов'янська, книжна українська, грецька, латинська і польська мови, а також граматика, піїтика, риторика, фІлософія/ арифметика, геометрія, астрономія, історія й музика. Однак уже в перші роки свого існування^ Київська братська школа починає розвиватися як вищий навчальний заклад. Цьому сприяли ії викладачі - визначні вчені, письменники, громадські діячі. Почесне місце серед них належало першому ректору Київськ^ї братської школи професорові Івану^ Борецькому, одному з найвпливовіших політичних і освітніх діячівтогочасу.

У 1619-1620 pp. другим ректором Київської братської школи був Мелетій Смотрицький, син учителя й ректора Острозької школи Герасима Смотрицького, родомзм.СмОТричанаПоділлі.

Третім ректором школи, з 1621 p. по 1624 p., був Касіян Сакович. Народився він у м. Потеличі на Галичині, навчався у Краківсікій та Замойській академіях.

Незважаючи на всі труднощі, Києво-Могилянська Колегія впевнено розвивалася як вищий навчальний заклад і невдовзі стала відомим в усій Європі центром освіти, науки, культури. Зберігаючи традиції українських братських шкіл, вона у той же час сшєю ст^уктурою, обсягом і змістом навч JBHHX програм відповідала вимогам, що ставилися перед європейською вищою школою.

Всього в Київській академії було вісім класів - чотири граматичних та класи поетики, риторики, філософії і богослов'я.

 

Тісно із академією була пов'язана бурса. У ній жили та навчалися студенти. що приїздили на навчання з дальніх околиць, і таких було немало. Бурса була серцем школи, де готувалися всі свята Академії.

Києво-Могилянська академія відігравала важливу роль загальноукраїнського освітнього центру, сприяючи, таким чином, визріванню серед народних мас почуття національноїєдності.Це мало велике знач^ння в умовах, коли українські землі були роз'єднані і входили до складу різних держав. Те, що Київська академія з самого початку свого існування користувалася визнанням і повагою української знаті, свідчить, що рівень навчання в академії задовольняв її вимоги і був не нижчим, ніж у західноєвропейських вищих навчальних закладах, в яких раніше навчалисядітизбагатихродин.

3 1753 р. в Києво-Могилянській академії навчання доводилось проводити тільки російською мовою. А в 1765 p., за наказом Катерини II, в Академії було запроваджено курс російської мови щоб звідси черпати кадри для Московії. Ви£іадачі академії чинили опір русифікації закладу На впергість митрополита С.Миславського щодо виконання царського указу про запровадження в академії викладання російською мовою, декілька вчителів академії подали йому заяву про те, що вони не можуть погодитися з ним і виходять з академії. Це були одні з перших відкритих протестів проти русифікації українських шкіл усіх рівнів.

Однак академія в той час не могла очолити боротьбу за національну школу в Україні. По-перше, вона служила не тільки українцям, але й іншим народам (сербам, болгарам, росіянам та ін.), в її стінах не було духу українізму. По-друге, академі; була православною, а, отже, підлеглою цивільному правителю -російському царю, що був православної віри і мав спільника в особі патріарха в Москві. Його воля і воля православного патріарха ставали законом для світської влади й православних на всій території імперії. Мусила підкорятися цим законам і Київська академія. Протиставити русифікаторській політиці вона не мала що: ні іншої віри, не національного духу. Мало того, академія, точніше, ще школа. організована Петром Могилою, злившись з братською школою в колегіум; позбавилась того національного духу, який до об'єднання вносили козаки як члени братства.

У 1817 р. Києво-Могилянська була закрита. Кращі традиції православної вищої школи України перейняв у 1834 р. Київський університет. Протягом 200-літнього періоду своєї діяльності Київська академія була визначним освітнім і науковим центром. I ось через 175 років, у вересні 1992 року, Києво-Могилянська академія знову відкрила двері тим, хто хоче свої знання і розум присвятити незалежнійУкраїні.

 

 

15