Главная->Інші підручники->Содержание->TEMA11. ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ 11.1. ОГЛЯД СИСТЕМ СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН

Соціальне страхування. Навчальний посібник (частина 2)

TEMA11. ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ 11.1. ОГЛЯД СИСТЕМ СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН

Безробіття

На початку XX ст. в європейських країнах почали створюватися спеціальні фонди допомоги безробітнгш. У 1905-1908 pp. у Франції, Данії і Бельгії програми з надання допомоги безробітним стали розроблятися на державному рівні. А у Великій Британії У. Черчілль, на той час міністр торгівлі, з метою підвищення ефективності допомоги безробітним домігся від законодавчих органів права для Міністерства торгівлі відкрити біржу праці. Створена на той момент британська система страхування запропонувала такі методи допомоги безробітним, котрі й понині застосовуються у структурах страхування від безробіття.

У Німеччині система обов'язкового страхування від безробіття була запроваджена у період найбільш високого безробіття у 1927 p., у Швеції - у 1932 p. у період правління соціал-демократів.

Після інфляційної кризи 1973 р. безробіття стало типовим явищем для всіх промислово розвинених країн. Якщо наприкінці 1960-х років у Великій Британії дестабілізуючим фактором, що призвів до зміни політичного курсу й відставки Кабінету Міністрів, був рівень безробіття, який дорівнював 2,5 % працюючого населення (0,5 млн безробітних), то на початку 70-х років мова йшла вже про один мільйон, а наприкінці 1970-х років - 1,5 млн. На початку 1990 р. кількість безробітних коливалася на рівні 10 % (близько 3 млн осіб). I така ситуація стала характерною для всіх промислово розвинених країн. 3 1978 по 1998 pp. кількість безробітних у країнах, що належать до Організації економічного співробітництва і розвитку, збільшилася з 10 млн до майже 35 млн осіб.

Подібні обставини сприяли тому, що європейські країни нагромадили досвід у боротьбі з безробіттям і пом'якшенням його наслідків.

Наприклад, у сучасній Швеції держава проводить активну політику в сфері зайнятості, спрямовану на зниження безробіття. Характерною рисою цієї політики є попередження безробіття, а не боротьба з його наслідками. Уряд Швеції у соціальній політиці особливу увагу приділяє розробці заходів, спрямованих на забезпечення професійної підготовш й перенавчання осіб, що стали безробітними, і створення новга робочга місць, в основному в державному секторі економіки; координує міграцію населення і робочої сили ишяхом надання субсидій і кредитів на переїзд сімей із районів з надлишком обочої сши до районів, де є вакантні місця; забезпечує доступ населення до інформаціїпро наявні вакантні місця тощо.

 

e

У середині 90-х років збільшення зайнятості відбувалося за рахунок створення нових робочих місць з неповним робочим днем, а в деяких країнах - за рахунок скорочення тих, хто працював повний робочий тиждень. Так, наприклад, відповідно до програми, розробленої в Данії, робітнши мають право на одержання повністю або частково отачуваної відпустки терміном до одного року для здобуття додаткової освіти, no догляду за дитшою, через особисті обставши. Вивільнені таким чином робочі місця тимчасово надаються безробітним.

Важливу роль у захисті безробітних відіграє ефективна система допомоги по безробіттю. Відповідно до законодавства Іспанії безробітний у перші 180 днів одержує допомогу, що дорівнює 80-100 % мінімальної міжгалузевої заробітної тати, надалі протягом 181-360 днів розмір допомоги скорочується до 70 % і після 360 днів - до 60 %. Новий Основний закон про зайнятість від 1994 р. передбачає також витату 75 % міжгалузевої заробітної плати сімейним робітникам, зареєстрованим на біржі праці. Допомога по безробіттю фінансується за рахунок надходження до системи соціального страхування внесків від підприємців і трудящих (відповідно 60 і 40 %).

Якщо порівнювати власне скандинавську і европейську моделі політики зайнятості, то можна зробити висновок, що перша спрямована на забезпечення працею всіх трудящих, для чого створюються робочі місця в державному секторі з середньою оплатою праці; друга орієнтована на скорочення кількості зайнятих при підвищенні продуктивності праці й зростанні доходів працюючих. Така політика передбачає дорогу систему допомоги для більшої кількості безробітних.

Згідно з японською моделлю політики зайнятості кожна людина

може знайти для себе роботу, навіть якщо вона не дуже цікава й

корисна. У цьому полягає причина низького безробіття в Японії й

економії коштів на соціальні витрати. Природньо, така політика не могла

б сприяти підвищенню ефективності економіки, якби не такі відомі

експортні галузі Японії, як автомобілебудування, сталеливарна

промисловість,          виробництво автомобільних запчастин і

машинобудування.

Американська політика зайнятості також спрямована на залучення до процесу виробнщтва якомога ширших верств активного населення. її результатом є збільшення кількості людей з низьким рівнем доходу, який, проте, перевищує допомогу по безробіттю.

Заслуговує на увагу ідея щодо введення громадських робіт для тш, хто одержує допомогу. Це повинна бути добре продумана, законодавчо підкпіплена система.

)

a

 

d

Зокрема, рівень допомоги no безробіттю повинен стимулювати безробітних до реєстрації на біржах праці й участі у громадських роботах, інакше є ризик повернути цій системі її первісний вигляд, тобто такий, який вона мала в Англії у 1834 p., коли був прийнятий черговий Закон про бідних. Відповідно до цього Закону бідняки, які зверталися no допомогу, направлялися у робітні будшки, де панував жорстшй напівтюремний режим. Умовою перебування нужденних у цих будшках була їхня обов’язкова робота на користь добродійних товариств, парафій, у віданні яких знаходшися ці будшки.

У 30-ті роки XX ст, програми громадських робіт з'явилися у США в умовах зростання безробіття й дістали поширення у багатьох краінах. Це дало можливість на короткий час вирішити деякі економічні й соціальні проблеми безробіття, а також питання, пов'язані з розвитком інфраструктури регіонів, охороною довкілля.

 

Бідність

 

Бідність — проблема, якууспадкує і нове

тисячоліття. В 2002 р., за даними Світового

банку, 1,5 млрд осіб на нашій планеті існувало

лише на один долар в день. Найбільших ycnixie в

боротьбі з бідністю досягла так звана

соціальна держава, яка бере на себе турботу

про матеріальне становище своїх громадян,

проводить сучасну соціальну політику.

 

(2

Поняття «соціальна держава» з'явилось у першій половині XIX ст. В 1848 році у Франції обговорювалась можливість такого

визначення держави. Пізніше це поняття використовували паризькі комунари. Але конституційне закріплення це поняття дістало лише після Другої світової війни в ряді країн Європи - Франції, ФРН, Іспанії. Сьогодні і в конституціях деяких найбідніших країн Африки записано, що вони є соціальними державами. Хоча проголошення держави соціальною не означає, що вона така насправді. США є соціальною державою, хоча це не записано в Конституції країни. Соціальна держава постає як продукт

туивалого уозвитку. Потрібні певні передумови для її виникнення.

з

 

(2

До чинників, що обумовили виникнення соціальної держави, відносяться досить високий рівень економічного розвитку, що єрезультатом суспільної модернізації.

3 кінця 30-х і по 90-ті роки включно державні соціальні витрати

в розвинутих країнах світу постійно зростали. Так, у США в 1938 р.

ці витрати становили 16,9 % від ВВП, у 1975 - 34,6 %, а в 1993 38,7 %. У ФРН, державі з соціальною ринковою економікою, теж

спостерігалось зростання витрат у ті самі роки відповідно 43,6 %,

48,9 %, 50,8 %. У Великобританії в 1993 р. державні соціальні

витрати становили 54,8 % від ВВП. Значна частина цих коштів йшла

на освіту, медичне обслуговування, підтримку доходів населення,

житлове будівництво, соціальні трансфери. В США ці витрати

становили половину всіх бюджетних витрат, у ФРН - 2/3, у

Великобританії майже 60 %. Нині в США, наприклад, існує багато

різних напрямків соціальної роботи: допомога бездомним, сім 'ям з

неповнолітніми дітьми, тим, хто втратив рідних і т. ін.

Передбачена навіть психологічна допомога (когнітивна терапія),

яка надається тим, хто перебуваєу критичній ситуацїї.

 

 

36