Соціальна психологія (частина 3)

Висновки

 

1.         Соціальна перцепція – це багатофункціональний процес,

який передбачає сприйняття зовнішніх ознак людини, співвіднесення їх з її особистісними характеристиками, інтерпретацію і прогнозування на цій основі її вчинків.

Дослідження процесу соціальної перцепції включає характеристи-ки об’єкта і суб’єкта сприйняття, вивчення механізмів процесу між-особистісної перцепції, а також ефектів, що супроводжують цей процес.

2.         Об’єкт соціальної перцепції – це автор повідомлень, які сприймаються, інтерпретуються спостерігачем. Він є для суб’єкта спостережень сукупністю значимих ознак, “перцептивних гачків”. “Перцептивні гачки” – це шифр об’єкта сприймання. Історія вив-чення зовнішніх характеристик об’єкта в їх взаємозв’язку з його внутрішніми, психологічними особливостями сягає у давнину. На основі вивчення цього взаємозв’язку в історії науки було створе-но чисельну кількість класифікацій типів особистості.

3.         Розпізнавання індивідуально-психологічних особливос-тей особистості шляхом безпосереднього візуального сприйнят-тя має велике значення в процесі спілкування. Знання зовнішніх ознак людини, їх зв’язку з іншими особливостями особистості необхідно спеціалістам, діяльність яких пов’язана з роботою з людьми. В цьому відношенні виникає необхідність засвоєння ними технік візуальної психодіагностики. В зв’язку із засвоєн-ням технік візуальної психодіагностики виникає проблема точ-ності міжособистісної перцепції. Осмислення цієї проблеми пов’язано з урахуванням активної вибірковості сприйняття суб’єкта соціальної перцепції.

4.         В соціальній психології досліджуються психологічні особ-ливості суб’єкта сприйняття, які впливають на адекватність сприйняття. У відповідності з ситуацією соціальної перцепції суб’єктом можуть використовуватись різні механізми сприйнят-тя іншої людини.

В ситуації формування першого враження виникає ряд ефектів, які опосередковують процес сприйняття людини людиною. Ефект ореолу полягає в тім, що в образ сприйняття вбудовується попередній досвід суб’єкта. Ефект стереотипізації полягає в тім, що по-будова образу сприйняття відбувається на основі уже існуючих схем, стійких уявлень. Стереотип, що має здатність створювати нову ре-альність, отримав назву “стереотип очікування”. Стереотип очіку-вання є реально діючим фактором педагогічного процесу.

В ситуації міжособистісного розуміння використовуються іден-тифікація, емпатія, атракція, соціальна рефлексія.

В ситуації нерозуміння, яка виникає в сумісній діяльності, зас-тосовується механізм каузальної атрибуції.

5. Каузальна атрибуція – це своєрідна інтерпретація та оцінка людиною причин і мотивів поведінки інших на ґрунті буденного досвіду. Феномен атрибуції (приписування) виникає тоді, коли у людини є дефіцит інформації про іншу людину.

Теорія каузальної атрибуції – це теорія про те, як люди пояс-нюють поведінку інших, чи приписують вони причину дій внутрішнім диспозиціям людини (стійким рисам, мотивам і уста-новкам), чи зовнішнім ситуаціям.

Дослідники атрибуції виявили схильність людей ігнорувати ситуаційні причини дій і їх результатів на користь диспозиційних. Тенденцію суб’єктів сприйняття недооцінювати ситуаційні і пере-оцінювати диспозиційні впливи на поведінку інших було названо фундаментальною помилкою атрибуції.

Основні терміни та поняття

Перцепція, соціальна перцепція, структура перцептивного процесу, предмет соціальної перцепції, детермінанти перцептив-ного процесу, об’єкт соціальної перцепції, фізіогноміка, френо-логія, хіромантія, графологія, астрологія, конституціональні типи особистості, візуальна психодіагностика, точність міжособистіс-ної перцепції, суб’єкт соціальної перцепції, ефект ореолу, ефект новизни, ефект первинності, ефект стереотипізації, стереотип очікування, соціальна рефлексія, атрибуція, каузальна атрибуція, диспозиційна атрибуція, ситуаційна атрибуція, фундаментальна помилка атрибуції.

 

 

8