Главная->Соціологія->Содержание->РОЗДІЛ VІІ.НАТОВП ЯК РІЗНОВИД СОЦІАЛЬНИХ ГРУП

Соціальна психологія (частина 3)

РОЗДІЛ VІІ.НАТОВП ЯК РІЗНОВИД СОЦІАЛЬНИХ ГРУП

 

Соціальні психологи у загальній класифікації великих соціаль-них груп виділяють особливу їх різновидність, яку в точному смислі слова не можна назвати «груповою». Це короткотермінові об’єднан-ня великої кількості осіб з різними інтересами, які зібралися разом з якогось певного приводу і демонструють певні сумісні дії.

Членами такого тимчасового об’єднання є представники різних великих організованих груп: класів, націй, професій тощо. Така група може бути в якомусь відношенні кимсь організованою, але частіше вона виникає стихійно, не обов’язково чітко усвідомлюючи свої цілі, проте може бути дуже активною.

Таке утворення ніяк не можна вважати «суб’єктом сумісної діяльності», але й недооцінювати його значення теж не можна. Від дії таких груп у сучасних суспільствах часто залежать політичні і соціальні рішення, що приймаються.

Серед масових форм поведінки найчастіше виділяють натовп, масу, публіку, аудиторію та ін.

На перший погляд ці об’єднання схожі на звичні спільноти індивідів, однак вони демонструють форми поведінки, що відрізня-ються від власне групових форм і відрізняються іншою природою, ніж уже описані наукою звичні групи.

По-перше, вони виникають немовби випадково, несподівано з того чи іншого приводу.

По-друге, їх характеризує чітко виражена тимчасовість існування.

А головне - вони являють собою такі чисельності індивідів, що відносяться до самих різних типів і видів традиційно виділених груп. Таким є, наприклад, натовп людей, що зібрався десь на вулиці або в якому-небудь приміщенні. Бурхливі соціальні, економічні, політичні, культурні процеси, що відбуваються в сьогоденні, приносять все більше нових прикладів виникнення і існування «некласичних» спільнот: натовпу, публіки або аудиторії масового видовища.

Передумови масовизації суспільства

Вихідною передумовою і одночасно основною базою масови-зації, яка розпочалася з появою капіталізму, є певний рівень роз-витку економіки. Крупне капіталістичне виробництво являє собою типовий приклад власне масового виробництва. Розпочавшись у сфері економіки, масовизація на базі розвитку машинної техніки, особливо новітніх її форм, пов’язаних із сучасним етапом розвитку суспільства, розповсюджується на всі інші сфери суспільства: на-уку, мистецтво, виробництво різного роду послуг, управління, спо-живання, побут, спілкування між людьми. Каталізаторами цих про-цесів стають форми масової культури, стандарти духовного життя, що пов’язані з виникненням і функціонуванням у суспільстві різних видів масової інформації. Потреба у масовій інформації з боку різно-го роду масовізованої діяльності потребує різних засобів її вироб-ництва і розповсюдження: сучасну пресу, радіо, телебачення, кіне-612

матограф тощо. Не знаючи ніяких меж своєї дії – ні демографічних і соціальних, ні національних і державних, ці засоби не тільки «об-слуговують» масові процеси, але й самі породжують, причому в гло-бальних масштабах – нові види масової діяльності, що пов’язані зі специфічними механізмами масової комунікації, з багатоманітними способами оперування масовою інформацією. Процеси масовизації, подальше розгортаючись, знаходять своє вираження в суттєвому збільшенні розмірів спільностей людей, які здійснюють одну й ту ж саму діяльність. Інший важливий факт щодо розширення і поглиб-лення масовизації – це якісне підсилення неординарності складу спільнот, що беруть участь у різних масових процесах. Воно зумов-лене вже самим кількісним зростанням цих спільнот, особливо ви-ходом процесів масовизації за межі власне виробничої діяльності.

Зростаюча гетерогенність складу учасників масових процесів стає особливо відчутною, коли масовизація вторгається у сфери споживання, дозвілля, суспільно-політичної діяльності. Як відмічає відомий зарубіжний дослідник феномена маси Г.Блумер, кінозал збирає під одним дахом багато різних індивідів, а біля екранів теле-візора «поряд» опиняються дуже несхожі один на одного у всіх відно-шеннях люди.

Відповідно розширюється і сфера міжособистісних відносин, множиться кількість контактів, в які вступають один з одним інди-віди, що належать до одних і тих самих, а також до різних спільнот. Отже, сучасні процеси масовизації, що в першу чергу пов’язані з урбанізацією і розвитком mass media, зумовлюють виникнення і функціонування в сучасних суспільствах великої кількості нових утворень – як різного роду формальних і неформальних груп, так і особливо, багаточисельних «некласичних» масових спільностей, які складаються з великої кількості людей.

Отже, сьогодні можна говорити про глобалізацію мас, про ство-рення маси світового масштабу. Перш за все, це створення наднаці-ональних спільнот з гігантськими ядрами міст і ринками мільйонів людей, яких спонукають жити і споживати однотипно. Це також розширення електронних і телевізійних мереж, які, з одного боку, зв’язують людей між собою, а з другого, проникають в самі надра приватного життя кожної людини. Нарешті, це політика у відношенні

цих величезних співтовариств, успіх яких тепер залежить від систем мультимедіа ще більше, ніж раніше. Бурхливий розвиток систем муль-тимедіа ще більше прискорить процеси масовізації суспільства.

 

 

41