Соціальна психологія (частина 3)

Групомислення

 

 

В 70-х рр. ХХ ст. американським соціальним психологом Ірвінгом Джанісом було описано феномен, який отримав назву гру-помислення. Групомислення він визначив як такий спосіб мислен-ня, коли збереження єдності і солідарності групи вважається більш важливим, ніж реалістичний погляд на речі.

Джаніс виявив вісім симптомів групомислення:

– Ілюзія невразливості. Всі досліджувані Джанісом групи ви-являли надлишковий оптимізм, який не давав їм можливості поба-чити ознаки небезпеки.

– Ніким не оспорювана віра в етичність групи. Члени групи вірять в невід’ємно присутню їй доброчинність і відкидають всі роз-мови про мораль і моральність.

– Раціоналізація. Група справляється з труднощами, колектив-но виправдовуючи свої рішення. Кожна ініціатива обговорення рішення перетворюється в акцію його виправдовування.

– Стереотипний погляд на супротивника. Ті, хто потрапляє в болото групомислення розглядають своїх супротивників як занад-то зловмислених, щоб вести з ними переговори, або занадто слаб-ких і незрозумілих, щоб захистити себе від запланованих ними дій.

– Тиск конформізму на тих, хто висловлює відсіч, іноді навіть не аргументами, а за допомогою насмішок, які зачіпають особистість.

– Самоцензура. Так як розходження часто дискомфортні, а в групі існує видимість консенсусу, її члени намагаються приховати або відкинути погляди, які суперечать думці групи.

– Ілюзія одномислення. Самоцензура і конформізм не дають порушитись консенсусу, який створює ілюзію одномислення. Більш того, ілюзорний консенсус підтверджує правильність гру-пового мислення.

Згідно теорії Джаніса, групомислення частіше виникає, якщо існують певні передумови, зокрема, коли група дуже згуртована, ізольована від протилежних думок і керується рішучим лідером, який не приховує своїх побажань від інших. Небезпечний стан групомислення погіршує якість прийняття рішення. Група не об-говорює повний спектр можливих альтернатив, не розробляє пла-ну на випадок виникнення непередбачуваних обставин і не роз-глядає достатньою мірою ризиковані сторони вибраного варіан-ту. Слід зауважити, що теорія Джаніса передбачає збільшення імовірності виявлення групомислення в згуртованій групі, тільки якщо є також і інші умови, зокрема наявність сильного лідера і високий стрес. Достовірність моделі групомислення підтверд-жується як систематичним аналізом історичних подій, так і доб-ре контрольованими лабораторними експериментами.

 

 

32