Соціальна психологія (частина 3)

Висновки

 

1.         Соціальна група – це об’єднання двох або більше людей,

які взаємодіють один з одним і залежать один від одного в тому

розумінні, що загальні потреби і цілі заставляють їх розраховувати один на одного.

Група – це така реальність, завдяки якій людина задовольняє багато потреб, а саме: потребу у виживанні, у функціонуванні осо-бистості, у засвоєнні людського досвіду, у самооцінці, у самоіден-тичності, у позитивних емоціях і т.ін.

2.         До елементарних параметрів групи належать: композиція

(склад), структура групи, групові процеси, групові норми і цінності,

система санкцій. Ці параметри можна класифікувати за двома ознаками: тими, що характеризують групу як ціле, і тими, що стосуються характеристик людини як члена групи.

Композиція групи визначається в залежності від того, яка ре-альна група досліджується і які ставляться цілі в досліджені. Зна-чимі характеристики (стать, вік, професійні чи моральні якості задаються дослідником). Теж саме можна сказати відносно гру-пових структур. Визначають горизонтальні структури (лідерсь-ка структура, структура статусів, структура комунікацій та ін) та вертикальні структури (неофіційні відносини, офіційні відноси-ни, неофіційні ділові та ін.).

До групових процесів відносяться процеси розвитку, згуртова-ності, нормативного тиску, прийняття рішення.

До другої групи параметрів відносяться характеристики гру-пи, що стосуються місця індивіда в групі в якості її члена. Для цього використовуються такі поняття: групові очікування (експектації), цінності, норми, санкції, статус, позиція, роль.

3.         Існують різні класифікації соціальних груп в залежності

від принципів, на основі яких вони побудовані. В залежності від

кількості членів групи поділяються на великі і малі. За мірою

безпосереднього впливу на особистість виділяються первинні і

вторинні групи: за мірою зв’язку з іншими групами виділяються закриті і відкриті групи. В залежності від сили впливу на особистість розрізняють групи членства і референтні групи. За

мірою організації розрізняють неорганізовані, випадкові групи і цільові організовані. В залежності від тривалості існування виділяються короткочасні і довготривалі (сталі) групи. За мірою міцності і стійкості внутрішніх зв’язків розрізняють згуртовані, малозгуртовані і роз’єднані групи.

Основою класифікації можуть бути й інші критерії. Амери-канський дослідник Юбенк виділив сім різних принципів, які мо-жуть бути основою класифікації: рівень культурного розвитку, тип структури, задачі і функції, тип контактів в групі та ін. Так чи іна-кше, загальною ознакою всіх існуючих класифікацій групи є фор-ма життєдіяльності групи.

Основні терміни та поняття

Соціальна група, несоціальна група, сумісна діяльність, само-категоризація, композиція групи, склад групи, структура групи, гру-пові процеси, групові норми, санкції, інструментальна діяльність, експресивна діяльність, вертикальна структура групи, горизонталь-на структура групи, групові експектації, групові норми, групові пра-вила, групові атрибути, групові санкції, статус особистості, позиція особистості, соціальна роль, типологія групових ролей, класифіка-ція груп, критерії класифікації, номінальні групи, реальні групи, лабораторні групи, природні групи, великі групи, малі групи, групи членства, референтні групи, первинні і вторинні групи, довготри-валі і короткочасні групи, закриті і відкриті групи, організовані і неорганізовані групи.

 

 

16