Deprecated: mysql_connect(): The mysql extension is deprecated and will be removed in the future: use mysqli or PDO instead in /home/studb20/public_html/index.php on line 4
 Гроші та їх соціалізуюча функція - Соціальна психологія (частина 2) - Studbook
Главная->Соціологія->Содержание->Гроші та їх соціалізуюча функція

Соціальна психологія (частина 2)

Гроші та їх соціалізуюча функція

 

Гроші займають особливе місце серед речей-символів, що оточу-ють людину. В обігові гроші виступають не тільки в якості символічного вираження власності, але й як символічний посередник людських відно-син. Символічний характер грошей у їх опосередкуванні людських сто-сунків дозволяє застосувати ідеї Т. Парсонса про гроші як системи за-гальноприйнятих символів. Розуміння грошей як посередників людсь-ких відносин дає можливість говорити про формування специфічної грошової культури, властивої всьому суспільству.

Загальна психологія вивчає людину саму по собі або у взаємодії з іншими людьми. Проте в реальній дійсності людина знаходиться у двох сферах: духовній і речовій. Людина взаємодіє з об’єктивним світом, який сприймається у всій сукупності своїх особливостей у свідомості людей. Наявність різних речей у різних людей встанов-лює між ними певну ієрархію, яку вони сприймають природно. Гроші є узагальненою формалізованою стороною речового світу. Окрім чисто економічних функцій (міра вартості, засіб обертання, пла-тежів, накопичення) гроші є фактором формування психіки людей, створюючи і задовольняючи потреби у виживанні, існуванні, само-задоволенні, занятті певної страти в суспільстві.

Психологія грошей – розділ економічної психології, в якому вивчаються зміни психіки людей і як наслідок, їх поведінка під впливом грошей. Тема психології грошей не є новою в науці. Дум-ки з психології грошей можна знайти майже у всіх класичних шко-лах психології. Наприклад, представники біхевіористських теорій особистості пояснюють закономірності ринкової поведінки людей законом ефекту Л. Торндайка, згідно з яким зв’язок між сти-мулом і реакцією буде підсилюватися, якщо роль підсилення бу-дуть відігравати гроші. Значимість у житті людини її ставлення до грошей підкреслював В.М. Бехтерєв в “Колективній рефлек-сології”. У вітчизняній психології існують окремі дослідження сприйняття грошей людьми, впливу дітей на установки і поведі-нку людей, встановлення кореляції між ціннісним ставленням до грошей і способом життя людини, дослідження ставлення до гро-шей чоловіків і жінок. Проте, єдиної теорії або всеохоплюючої роботи з психології грошей поки що немає. Тема грошей в еко-номічній соціалізації розроблена недостатньо. Без дослідження ролі грошей в психологічному розвитку людини неможливо роз-крити механізми реалізації особистих інтересів, які прямо впли-вають на установки і мотивацію економічної діяльності людей. Як підкреслює сучасний економіст В.С. Автономов, гроші поряд з іншими речами можна вважати ціллю економічної поведінки, через гроші людина задовольняє свої потреби, зокрема таку сут-нісну людську потребу, як потребу в свободі.

В літературі є спроби аналізу механізмів особистих інтересів і потреб через дослідження ставлення людини до грошей. Психолог О.А. Дейнека, розглядаючи структуру економічної свідомості, вва-жає важливим компонентом цієї структури ставлення до грошей, який (компонент) вона відносить до перцептивної сфери економіч-ної поведінки. Без розуміння ставлення людини до грошей важко зрозуміти механізм економічної поведінки, яка є важливим компо-нентом процесу економічної соціалізації.

Вивчаючи особливості поведінки людей, які виявляються в зв’язку з відношенням до грошей, психологи роблять співставлен-ня їх з цінностями, установками, соціальними уявленнями або з та-кими особистісними внутрішніми психофізіологічними якостями як, наприклад, темперамент. Аналізуючи індивідуальні і групові відмінності поведінки людей, які виявляються в зв’язку з відношен-ням до грошей, психологи отримують цікаві результати. Зокрема, у тестуванні учнів, які ще не включені у всі стадії виробництва, було отримано цікаві дані про домінування певних особистісних якос-тей в окремих економічних зв’язках. За допомогою методики Р. Кет-292

телла виявилось, що діти з високою самооцінкою надають меншого значення факторам престижу грошам, а з низькою – ховаються за гроші, прагнуть з їх допомогою закріпити своє становище, хоча б у власних очах. Соціальна сміливість виявляється у більшій схиль-ності до ризику, високий самоконтроль виявляється у більш силь-ному фінансовому самоконтролі. Тривожність знаходить відобра-ження і в занепокоєнні з приводу витрат, економії і великому фан-тазуванні на тему грошей.

Новим явищем в економічній поведінці сучасної молоді є підвищення ролі грошової мотивації. Гроші стають вагомим фак-тором у порівнянні людей, з’явилась фрустрація, що пов’язана з деформацією сімейних фінансових відносин, наприклад, коли працює лише мати, а батько безробітний. Володіння грішми обу-мовлює різну поведінку, яка пов’язана із самоствердженням осо-бистості. Буває, що гроші є єдиним засобом закріпити своє ста-новище, свій статус в суспільстві або прийняти самого себе, зміни-ти образ Я. Особиста власність, можливості матеріального забез-печення впливають на сприйняття однієї людини іншою. Іноді для самозадоволення індивіда важливим є сам факт володіння грішми. Коли людина попадає в умови тривалої відсутності гро-шей, недостатку їх навіть на харчі, її психіка починає деградува-ти. По-перше, нерідко через безробіття, розорення, стихійні лиха втрачаються трудові навички, кваліфікація, спрощується образ життя. Людина поступово стає маргіналом. По-друге, оскільки соціальний простір не терпить пустоти, таких людей легко втяг-нути в різного роду асоціальні акції.

Дослідження показують, що люди довше зберігають своє здо-ров’я, залишаються психічно урівноваженими і фізично міцними, якщо не відмовляють собі у задоволенні витрачати гроші. У людей, які відмовляють собі у всьому, більш низькі показники в особис-тих, фінансових досягненнях, песимістичність.

Незадоволеність матеріальним статусом має психологічні на-слідки. Нереалізовані потреби, борги, малі заощадження, невтішні порівняння себе з іншими, втрата фінансового контролю над жит-тям здатні викликати тривожність, депресію, обурення, без-помічність і навіть серйозні захворювання.

 

 

28