Главная->Психологія->Содержание->Багаторівневість соціального оточення особистості

Соціальна психологія (частина 1)

Багаторівневість соціального оточення особистості

 

Вважається, що на сьогоднішній день модель екологічних систем, яка запропонована американським психологом Урі Бронфенбреннером, є найбільш впливовою моделлю формуван-ня особистості. Бронфенбреннер вважає, що при аналізі соціал-ізації необхідно враховувати всю сукупність чинників навко-лишнього середовища і умов життя: мікро- і макросоціальне оточення, вплив засобів масової інформації, національні і куль-турні особливості, характеристики соціальних інститутів тощо. Розвиток особистості є результатом взаємодії об’єктивних особ-ливостей її соціального оточення і суб’єктивних процесів та пе-реживань. Оскільки соціальне оточення постійно змінюється, процес соціалізації не завершується ніколи. Розвиток людини – це динамічний, здійснюваний у двох напрямках реципрокний процес. Особистість, яка формується, активно реструктурує своє багаторівневе життєве середовище і в той же час на нього впли-ває це середовище, його елементи і взаємозв’язки між ними. Соціальне середовище має чотири рівні: 1) мікросистема (най-ближче оточення людини); 2) мезосистема (взаємовідносини між різними сферами мікросистеми); 3) екзосистема (елементи соціального середовища, до яких індивід безпосередньо не відно-ситься, але які впливають на нього, наприклад, адміністрація школи, міська влада тощо); 4) макросистема (соціокультурні норми, системи соціальних уявлень та установок, норми та пра-вила соціальної поведінки, що є характерними для певної суб-культури). Ці рівні змальовуються у вигляді концентричних кілець як вміщені одна в одну системи.

Характерною особливістю цієї моделі є гнучкі прямі і зво-ротні зв’язки між цими чотирма системами, через які й

здійснюється їх взаємодія. Якщо скористатися екологічною мо-деллю У. Бронфенбреннера, яку він зробив для дослідження со-ціальних впливів на особистість (Bronfenbrenner, U. (1979). The ecology of human development. Cambrige. MA. Harvard University Press), то найближчим оточенням, через яке індивід засвоює культуру, є мікросистема, тобто це всі ті, з ким він вступає в близький контакт. Для більшості людей первинною мікросис-темою культури є сім’я, за нею йдуть друзі і школа. Інші компо-ненти - це організації охорони здоров’я, релігійні групи, ігрові групи у дворі, інші соціальні групи, до яких належить осо-бистість. Всі вони мають суттєве значення у формуванні особи-стості, детермінуючи ті чи інші якості. Наприклад, розвиток дівчинки в сім’ї може підтримуватись чуттєвістю матері по відношенню до перших кроків дочки на шляху незалежності. У свою чергу, виявлення дитиною незалежності може спонукати матір до пошуків засобів підтримання розвитку такої поведін-ки. Коли індивід включається в яке-небудь соціальне оточення або виключається з нього, мікросистема змінюється. Наприк-лад, дитина може перейти в іншу школу, відмовитись від якого-небудь виду діяльності і зайнятись іншим.

Мікросистема

Мікросистема – це надзвичайно складний, різноманітний світ. Сукупність різних груп, які складають сферу спілкування індивіда, їх особливості, відмінності у рівні соціального розвит-ку, в практиці соціальних зв’язків і відносин всередині них, в різній психологічній атмосфері пред’являють особистості певні вимоги. Безпосереднє середовище – друзі, знайомі, сім’я, все, що складає сферу міжособистісного спілкування, здійснює вплив на розвиток особистості, формує її якості. Специфіка без-посереднього оточення індивіда полягає в тому, що воно опосе-редковує вплив соціальної системи як цілого на особистість, відбиває суспільні відносини, конкретизуючи їх, персоніфіку-ючи. Мікросистема – це рівень життєвого середовища, яке най-частіше досліджується соціальними психологами.

Мезосистема

Мезосистема, або другий рівень культури, з яким взаємодіє індивід, утворюється взаємозв’язками двох або більше елементів мікросистеми. Так, суттєвий вплив на розвиток здійснюють фор-мальні і неформальні зв’язки між сім’єю і школою або сім’єю, шко-лою і групою однолітків. Наприклад, постійне спілкування батьків з учителями може позитивно вплинути на успішність дитини в школі. Аналогічним чином, уважне ставлення учителів до цієї дитини, най-швидше, позитивно вплине на її взаємостосунки з членами сім’ї.

 

 

49