Главная->Інші підручники->Содержание->§ 3. Профілактика негативних явищ у молодіжному середовищі

Соціальна педагогіка (частина 3)

§ 3. Профілактика негативних явищ у молодіжному середовищі

 

Одним із важливих напрямків діяльності центрів соціальних служб для молоді сьогодні є профілактика негативних явищ у мо-лодіжному середовищі (наркоманії, алкоголізму, тютюнопаління, правопорушень, ВІЛ/СНІДу). Програми профілактики негативних явищ розраховані на проведення профілактичної роботи і, переду-сім, серед неповнолітніх та молоді, їхніх батьків, на професійну до-помогу, що надається педагогічним колективам навчальних загаль-ноосвітніх закладів. Особлива увага приділяється дітям та молоді, схильним до адиктивної поведінки, неповнолітнім, які перебувають на обліку в кримінальній міліції, а також неповнолітнім та молоді, які засуджені умовно, з відстрочкою виконання вироку, та неповно-літнім і молоді, які звільнилися з місць позбавлення волі, безпри-тульним та бездоглядним дітям.

Основним змістом у системі соціально-профілактичної роботи є:

-          соціально-педагогічна профілактика;

-          соціально-психологічна допомога;

соціальна адаптація і реабілітація. Соціально-педагогічний характер діяльності центрів ССМ ак-тивно реалізовується шляхом накопичення і удосконалення форм і методів первинної профілактики [2]. У профілактичній роботі, як свідчить аналіз інформаційно-аналітичних та статистичних звітівцентрів ССМ, працівники центрів надають перевагу масовим фор-мам роботи. Майже кожний четвертий масовий захід (акція, фес-тивалі, конкурси) організований центрами ССМ і був присвячений питанням профілактики негативних явищ саме у молодіжному се-редовищі.

У діяльності центрів ССМ поширені такі масові форми роботи, як акції “Молодь – за здоровий спосіб життя”, різноманітні конкур-си, виставки, просвітницька робота, яка поєднує лекторії, розробку та розповсюдження інформаційно-рекламних листівок профілак-тичного спрямування, виступи на радіо, в телепередачах по форму-ванню і збереженню знань та навичок здорового способу життя, роз-рахованих на широкий загал дітей та молоді.

Однією із найпоширеніших і ефективних форм профілактичної роботи, що досить часто використовується у практиці, залишаєть-ся лекційна робота, яка наповнюється новітніми технологіями та прийомами. 43 % загальної кількості лекцій, проведених центра-ми ССМ, на різному рівні присвячені питанням профілактики не-гативних явищ у молодіжному середовищі, соціальної підтримки молоді з девіантною поведінкою та осіб, котрі повернулися з місць позбавлення волі. Під час лекцій використовуються профілактичні програми вітчизняних та зарубіжних авторів, проводяться дискусії, вікторини, рольові ігри тощо.

Із метою профілактичної роботи доцільно широко використо-вувати також масові профілактичні акції, які можна організовувати під час Всесвітніх днів без тютюну, боротьби з наркотиками, бороть-би зі СНІДом. До проведення масових профілактичних акцій цен-три ССМ активно залучають різноманітні творчі колективи, котрі посилюють інформаційні матеріали емоційними чинниками. Одно-часно фахівці та волонтери організовують роздачу пам’яток, букле-тів, листівок профілактичного змісту, засобів контрацепції; прово-дять експрес-опитування, вікторини, конкурси малюнків, плакатів, спортивні змагання тощо. Нерідко практикується надання індивіду-альних консультацій спеціалістами різного профілю: психологами, юристами, медичними працівниками, соціальними працівниками тощо.

Соціально-психологічна допомога молоді девіантної поведінки надається як в індивідуальній, так і груповій формах. Спеціалісти центрів ЦССМ впроваджують у практику тренінги для підлітків та молоді з девіантною поведінкою з метою зняття схильності до кон-Розділ 7. Соціально-педагогічна робота по подоланню різних форм дезадаптації

флікту, агресивності, а також для формування здорових навичок і норм поведінки. Тренінги досить часто проводяться працівниками центрів ССМ у період функціонування літніх чи зимових таборів, у різних молодіжних і підліткових клубах, у притулках для неповно-літніх тощо.

Соціально-психологічна допомога клієнтам надається пере-важно через систему спеціалізованих служб центрів ССМ: кон-сультпункти (стаціонарні та виїзні), громадські приймальні, шко-ли здорового способу життя, лекторії, “Телефони Довіри”, пункти медико-психологічного консультування.

Стаціонарні консультативні пункти створюються як на базі цен-трів ЦССМ, так і на базі закладів освіти (у школах-інтернатах, соці-альних гуртожитках, гуртожитках навчальних закладів), у закладах Міністерства внутрішніх справ (приймальниках-розподільниках, виховно-трудових колоніях для неповнолітніх) тощо. Виїзні кон-сультативні пункти створюються з метою надання консультативної допомоги в містах. районах та селах, віддалених від ЦССМ. Такі консультативні пункти залишаються ефективною і майже єдиною формою соціальної роботи в сільській місцевості, де потребуєть-ся індивідуальна і групова допомога. До роботи консультативних пунктів залучаються висококваліфіковані фахівці: юристи, нарко-логи, сексопатологи тощо.

Основне завдання спеціалізованих пунктів медико-психологічного консультування – це надати індивідуальну допо-могу підліткам та молоді, які належать до груп ризику. Залучені фахівці проводять не лише медико-психологічні консультації, а й здійснюють психокорекцію, надають різноманітні види психологіч-ної допомоги.

Однією із форм соціально-психологічної допомоги підліткам та молоді з груп ризику є залучення їх до роботи в різноманітних клубах. З метою активізації цієї роботи у системі центрів ССМ створюється мережа різного типу молодіжних клубів та об’єднань, завданням яких є вироблення у молодих учасників клубу навичок психологічної стійкості, здорового способу життя, позитивно спря-мованого спілкування.

Соціально-психологічна допомога фахівцями центрів ССМ на-дається і під час проведення спеціальних рейдів при виявленні без-доглядних дітей, неповнолітніх жебраків, дітей, котрі не відвідують школи, дорослих осіб, які втягують неповнолітніх у злочинну діяль-ність чи незаконні дії з наркотичними речовинами. З таким контин-гентом дітей проводиться психолого-корекційна робота.

Останнім часом одним із напрямків соціальної роботи з молод-дю є запровадження патронажного обслуговування сімей, чиї діти перебувають на обліку кримінальної міліції у справах неповнолітніх за епізодичне вживання алкоголю, наркотичних речовин чи за скоє-ні правопорушення. З батьками та дітьми проводяться індивідуальні бесіди, надається кваліфікована допомога соціальними педагогами, психологами, лікарями.

Для категорії дітей та неповнолітніх, схильних до девіантної по-ведінки, спеціалісти центрів ЦССМ створюють молодіжні табори соціально-психологічної реабілітації, спеціалізовані та профільні змі-ни тощо. За час перебування у нормальній обстановці дітям та під-літкам спеціалісти різного профілю надають соціально-психологічну допомогу, спрямовану на корекцію поведінки, зняття агресивності, тривожності, на розвиток їхніх комунікативних здібностей.

Досить продуктивною є психологічна та педагогічна допомога щодо соціальної адаптації молоді, яку надавали центри ССМ у за-кладах пенітенціарної системи, зокрема в Донецькій, Рівненській, Дніпропетровській, Харківській, Чернігівській областях. Тут в учи-лищах соціальної реабілітації, ВТК створені і діють консультативні пункти від ССМ, клуби, проводяться благодійні акції. Вихованці виховних трудових колоній та училищ соціальної реабілітації одер-жують медико-соціальну, педагогічну та інформаційну допомогу.

На сьогодні в Україні склалася своєрідна система передавання під патронат центрів ССМ вихованців, які звільняються з ВТК. Ад-міністрація ВТК повідомляє про звільнення ті регіональні центри ССМ, куди від’їжджає звільнений. Отримавши повідомлення, фахів-ці центрів ССМ проводять обстеження матеріально-побутових умов сім’ї, куди повертається звільнений підліток, надають психолого-педагогічні консультації батькам.

Після повернення підлітків за місцем проживання фахівці центрів ССМ не залишають їх поза увагою, систематично проводять патронаж не-повнолітніх, організовують консультації психолога, юриста, допомагають в оформленні прописки, працевлаштуванні, інформують про навчальні заклади, курси, де вони можуть оволодіти конкретною професією.

Соціально-адаптаційне і реабілітаційне спрямування діяльності центрів ССМ проблематичне, оскільки провести комплексну реабі-літаційну роботу з молоддю, яка вживає алкогольні напої, наркотики,Розділ 7. Соціально-педагогічна робота по подоланню різних форм дезадаптації

майже неможливо без медичного лікування. Хоча і не можна запере-чувати той факт, що досвід такої роботи поступово накопичується. Найбільша увага приділяється активізації діяльності груп взаємопід-тримки за програмою “12 кроків”. Фахівці ЦССМ виступили ініціа-торами створення товариств, асоціацій, клубів, що сприяють соціаль-ній адаптації молоді та неповнолітніх із груп ризику. Водночас, при деяких центрах почали створюватися терапевтичні групи соціально-психологічної реабілітації хворих на алкоголізм та наркоманію.

Переважно в профілактичній роботі центри ССМ надають пере-вагу масовим та груповим формам роботи, і, на жаль, значно менше індивідуальному підходу щодо соціально-психологічної допомоги молоді з девіантною поведінкою. Як свідчить аналіз статистичних та інформаційно-аналітичних даних, у будь-якого явища, що може при-звести до вульгарного, звуженого його розуміння, слід пам'ятати, що результативність профілактики адитивної поведінки особистості зале-жить від знання причин, що її зумовлюють. Вивчення та аналіз існую-чих класифікацій причин адитивної поведінки продемонстрували, що їх характерним недоліком є те, що у досліджуваних авторами випадках не вказується рівень, на якому розглядається це явище: особистісний, соціальний, біологічний. Більшість робіт присвячені вивченню відпо-відної причинно-наслідкової обумовленості соціального характеру. Особистісний аспект через надмірну ідеологізацію досліджень доне-давна детально не розглядався. Тому, доцільним є систематизація та доповнення знання причин адитивної поведінки особистості, відпо-відних соціально-педагогічних умов, що призводять до переростання у певні закономірності поведінки, вчинки, які, у своєю чергою, сприяють переходу підлітка до нового соціального середовища, здатних позитив-но впливати на його соціальне становлення.

 

 

20