Главная->Регіональна економіка->Содержание->11.4. Збитки від забруднення. Методи розрахунку економічних збитків від забруднення компонентів довкілля

РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА. Тексти лекцій онлайн (частина 3)

11.4. Збитки від забруднення. Методи розрахунку економічних збитків від забруднення компонентів довкілля

 

Критерієм для розрахунку платежів за забруднення є збитки від нього. Ці збитки як негативні наслідки проявляються в моральному, соціальному, естетичному, натуральному, економіч­ному аспектах. Але здебільшого оцінюються економічні збитки, які завжди є лише частиною, хоч і досить вагомою, загальних збитків. Оцінка моральних і соціальних збитків становить певні труднощі через відсутність відповідних методик.

Оцінка негативного впливу забруднення на довкілля базується на двох основних альтернативних підходах. Перший підхід вра­ховує фактичну (по можливості повну) оцінку завданого збитку, другий — попередні витрати на запобігання можливих збитків. Перший тип оцінок визначає фактичні збитки чи витрати, спря­мовані на ліквідацію негативних наслідків дії на довкілля, дру­гий— на потенційні збитки в результаті негативного впливу. Останній іноді називають можливим (або очікуваним). Робота над ліквідацією заздалегідь передбачених збитків прогнозує впровадження різного виду захисних заходів щодо недопущення збитків.

Оцінюючи збитки, потрібно розрізняти:

1)  видатки на запобігання забрудненню (або іншим негативним явищам). Вони здійснюються безпосередньо на підприємстві чи в іншому джерелі забруднення з метою зменшення шкідливих вики­дів. Це може бути будівництво очисних споруд, впровадження екологічно чистих технологій, попередня обробка палива (напри­клад, видалення сірки) тощо. Такі витрати зменшують збитки;

2)  видатки на відшкодування збитків;

3)  видатки на відновлення забрудненого середовища.

Економічні збитки — величина комплексна. Найчастіше їх

виражають сумою основних локальних збитків:

а) від погіршення здоров’я населення;

б) комунальному господарству;

в) сільському та лісовому господарству;

г)  промисловості.

Сутність збитків від погіршення здоров’я населення полягає в недовиробництві національного прибутку через втрати робочого часу, додаткові витрати на медичне обслуговування, на виплату за листом непрацездатності і пенсій тощо.

Збитки в комунальному господарстві можна розглядати як до­даткові витрати на прибирання пилу, часте фарбування де­рев’яних і металевих конструкцій, витрати на миючі засоби, хім­чистку тощо.

Збитки в сільському господарстві зумовлюються зменшенням цінності посівних площ на забруднених ділянках, причому це, по-перше, — зниження врожайності сільськогосподарських куль­тур, а по-друге, — забруднення сільськогосподарської продукції. Врожайність зернових культур унаслідок забруднення зменшу­ється на 2—25 %, соняшнику -на 15—20, овочів — на 15—30 %. У забруднених районах зростає захворюваність великої рогатої худоби: лейкозом у 2 рази, туберкульозом — у 1,5, маститами — в 1,9 разу більше, ніж в екологічно чистих районах. Знижується продуктивність худоби. Наприклад, у Донецькому регіоні надої молока на 13—14 % менші, ніж в умовно чистих господарствах.

Забруднення сильно позначається на лісовому господарстві. Відомо, що в Німеччині забрудненням пошкоджено 35 % лісових масивів, в Австрії — ЗО %.

Збитки, завдані атмосферним забрудненням виробничим фон­дам, криють у собі збитки на поточні капітальні ремонти основ­них виробничих фондів, збитки від передчасної утилізації облад­нання, збитки від простоїв обладнання в ремонті тощо.

Дослідження, проведені у США, показали, що в структурі економічних збитків від забруднення повітря перше місце посі­дає здоров’я населення (37,9 %), друге — комунальне й побутове господарство (31,7 %), третє — транспорт і промисловість (29,8 %), сільське господарство — на останньому місці (0,6 %).

Економічні збитки розраховуються у п’яти видах:

1) фактичні збитки, тобто втрати або негативні зміни, що ви­никають від забруднення довкілля і можуть бути оцінені у вартіс­ній формі у звітному періоді;

2) можливі, які спостерігатимуться в перспективі через мож­ливе забруднення довкілля, тобто розрахункові;

3) відвернені, що становлять різницю між фактичними та мож­ливими збитками збитки;

4) ліквідовані, тобто частина збитків, на яку їх було зменшено завдяки здійсненню природозахисних заходів;

5) потенційні — збитки, що можуть бути завдані суспільству в майбутньому через нинішнє забруднення довкілля.

Методи визначення економічних збитків від забруднення за­стосовуються залежно від параметрів забруднення.

Якщо вихідними даними забруднення атмосфери є концент­рація шкідливих речовин, то обсяг економічних збитків визнача­ють за           формулою:

 

 

Економічні збитки від забруднення води визначаються за формулою:

 

 

Економічні збитки від вилучення сільськогосподарських угідь визначаються за формулою:

 

 

17