Главная->Регіональна економіка->Содержание->8.2. Основні форми економічного співробітництво країн світу

РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА. Тексти лекцій онлайн (частина 2)

8.2. Основні форми економічного співробітництво країн світу

В сучасних умовах міжнародне співробітництво країн світу, в тому числі України, відбувається в таких основних формах:

•   рівноправна і взаємовигідна міжнародна торгівля товарами й послугами (зовнішня торгівля);

•   науково-технічне співробітництво;

•   спільна участь заінтересованих країн в освоєнні природних ресурсів та будівництві промислових об’єктів на території інших держав;

•   торгівля технологіями або спеціалізація країн на виробництві

комплектуючого обладнання;                                                                     

•    надання суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності послуг —    

виробничих, транспортно-експедиційних, страхових, консульта­ційних, маркетингових, експортних, посередницьких, брокерсь­ких, агентських, управлінських, облікових, аудиторських, юри­дичних, туристичних тощо;

•   наукова, науково-технічна, науково-виробнича, навчальна кооперація з іноземними суб’єктами господарської діяльності;

•   іноземні інвестиції як найважливіша форма стимулювання

розвитку економіки країни;                                                                         

•    надання кредитів і позик;                                                                    

•   створення спільних підприємств з іншими країнами;

•   підприємницька діяльність на території держави, пов’язана з наданням ліцензій, патентів, ноу-хау, торговельних марок та ін­ших нематеріальних об’єктів власності з боку іноземних суб’єк­тів господарської діяльності;

•   товарообміни (бартерні) операції та інша діяльність, побудо­вана на формах зустрічної торгівлі;

•   міжнародний туризм і не заборонені законодавством види діяльності;

•   міжнародний рух робочої сили, пов’язаний з міграційними процесами населення між країнами;

•   спеціалізація і кооперування виробництва; .

•   культурні зв’язки між країнами світу.

Розвиток міжнародної науково-технічної кооперації України можливий у таких формах:

•   запозичення досвіду та запрошення іноземних спеціалістів, під­готовка і підвищення кваліфікації національних кадрів за кордоном;

•   взаємодія, створення, розширення та забезпечення нормаль­ної діяльності навчальних закладів, науково-дослідних та консуль­тативних центрів, у тому числі спільних;

•   співробітництво у галузі науки і техніки, будівництві, модер­нізації та експлуатації підприємств, інших об’єктів виробничого призначення і соціальної інфраструктури;

•   обмін технологіями, ліцензіями, конструкторськими і проек­тними матеріалами, сприяння їх використанню;

•   співробітництво у збиранні, обробці та використанні науко­во-технічної й економічної інформації.

Нині в Україні відбувається лише становлення та розвиток біль­шості видів зовнішньоекономічної діяльності. Взаємовигідна міжнародна торгівля товарами і послугами традиційно займає провідне місце в складній системі міжнародних економічних зв’язків. Для неї властиві, насамперед, дві характерні риси: пере­важання пропозиції товарів в одних країнах і попит на них в ін­ших, а також жорстка конкурентна боротьба між її учасниками. Внаслідок цього в умовах науково-технічної революції в розви­нутих країнах здійснюється зростання продуктивності праці в усіх сферах економічної діяльності, збільшуються її ефективність та обсяги виробництва.

З метою підвищення конкурентоспроможності економіки та національної безпеки України ведуться активні пошуки інтеграції не тільки в торгівлі, але й у галузях науки, техніки та освіти, тор­гівлі технологіями, створенні спільних підприємств і в інших су­часних формах зовнішньоекономічної діяльності, в першу чергу, з традиційно важливими партнерами — членами СНД і, зокрема, Росією, а також розвиненими країнами Європи, США, Японією та ін.

 

55