Главная->Регіональна економіка->Содержание->3.Галузева і територіальна структура господарства району

РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА. Тексти лекцій онлайн (частина 2)

3.Галузева і територіальна структура господарства району

Спеціалізацію та місце Причорноморського економіч­ного району в загальнодержавному й міжнародному поділі праці визначає територіально-галузева структура його валової додатко­вої вартості, яка характеризується переважанням галузей, що на­дають послуги, — понад 52 %. Частка галузей матеріального ви­робництва складає майже 48 %, серед яких вирізняється промисловість, сільське господарство і будівництво.

Провідне значення в районі має промисловість, серед галузей якої найбільшу питому вагу посідає багатогалузева харчова про­мисловість (29 %), машинобудування і металообробка (близько 20 %) та електроенергетика (майже 12 %).

Надзвичайну роль в економіці району відіграє машинобуду­вання, основними галузями спеціалізації якого є суднобудування (Миколаїв, Херсон, Керч), судноремонт (Одеса, Іллічівськ), сіль­ськогосподарське машинобудування (Херсонський комбайновий завод, виробництво тракторних плугів в Одесі), верстатобуду­вання (Одеса), обладнання для харчової промисловості (Одеса, Сімферополь), приладобудування (Одеса, Миколаїв, Севасто­поль, Сімферополь), електронна та електротехнічна промисло­вість (Одеса, Сімферополь, Севастополь, Херсон, Нова Каховка, Первомайськ).

Металургійний комплекс представлений Камиш-Бурунським гірничо-збагачувальним комбінатом поблизу Керчі, глиноземним заводом у Миколаєві, видобутком флюсових вапняків (Балакла- ва) й заводами переробної металургії (Одеса — сталедротовий завод) і малої металургії великих машинобудівних заводів Одеси, Миколаєва та Херсона.

Хімічна промисловість району має багатогалузеву структуру. Основними галузями залишаються виробництво мінеральних добрив — фосфатних і азотних (Одеса), сірчаної кислоти (Оде­са), двоокису титану (Красноперекопськ), соди (Саки), пластмас (Сімферополь), лаків та фарб (Одеса), парфумів (Миколаїв). Розвинута в районі і нафтопереробна промисловість (Одеса і Херсон).

Промисловість будівельних матеріалів представлена вироб­ництвом залізобетонних виробів (Одеса, Миколаїв, Сімферо­поль), цементу (Миколаїв, Балаклава), шиферу (Балаклава).

Велика увага приділяється розвитку легкої промисловості, більшість підприємств якої розміщені переважно в обласних центрах. Головна галузь легкої промисловості в районі — бавов­няна (Херсон), а також взуттєва (Одеса), трикотажна і швейна га­лузі (в більшості великих, середніх та малих міст).

У Причорноморському економічному районі сформувалися крупні промислово-економічні вузли з багатогалузевою структу­рою за вирішальною роллю машинобудування — Одеський, Ми­колаївський і Херсонський. Великими промисловими вузлами є також Сімферопольський, Севастопольський, Керченський, Сак- сько-Свпаторійський.

Провідним міжгалузевим комплексом Причорноморського економічного району є агропромисловий. У територіальному по­ділі праці район виділяється виробництвом зерна (майже третина в Україні), соняшнику, винограду, овочів, фруктів, м’яса й вовни. В цілому сільське господарство району виробляє понад 14 % ва­лової продукції України і представлене багатогалузевим земле­робством і тваринництвом. Питома вага рослинництва в районі значно перевищує тваринництво.

Провідну роль у землеробстві відіграє зернове господарство. Основні зернові культури — озима пшениця, кукурудза, ячмінь, просо та рис. Серед технічних культур провідними культурами є соняшник (ЗО % посівів України), який вирощують переважно в Одеській і Миколаївській областях; ефіроолійні культури (корі­андр, троянда, лаванда, шавлія), вирощувані в передгірських і гірських районах Криму; тютюн (Одеська область і АР Крим); цукрові буряки (північні райони Одеської та Миколаївської обла­стей).

Велика увага приділяється розвитку овочівництва і баштанни­цтва. Район спеціалізується на садівництві і виноградарстві. Са­дівництво найбільш поширено в АР Крим (абрикоси, персики, черешні, сливи, яблуні, груші, грецькі горіхи).

Основними галузями тваринництва району залишаються ско­тарство м’ясо-молочного напряму, а також свинарство, вівчарст­во, птахівництво (особливо бройлерне), бджільництво і шовків­ництво.  .

Важливою галуззю АПК району є харчова промисловість, на долю якої припадає третина промислової продукції району. Про­відна роль належить м’ясній, хлібопекарській, виноробній, риб­ній, олійно-жировій, молочній та плодоовочеконсервній промис­ловості.

В Причорноморському економічному районі зосереджений найкрупніший в Україні рибопереробний комплекс. Найбільшими центрами рибної промисловості тут є Одеса, Керч, Севастополь, Очаків, Белгород-Дністровський, Ялта, Кілія та ін. Крупні плодо­овочеві комбінати побудовані в Херсоні, Ізмаїлі, Одесі й Сімферо­полі. В районі розміщені великі підприємства виноробної промис­ловості — в Масандрі, Сімферополі, Алушті, Судаку, Феодосії, Одесі, Херсоні. Центрами олійно-жирової промисловості є Одеса, Херсон, Миколаїв, Вознесенськ. Крупні м’ясокомбінати побудо­вані в Одесі, Миколаєві, Херсоні, Ізмаїлі, Сімферополі, Керчі, Пер- вомайську, Вознесенську. Центрами ефірної промисловості зали­шаються Сімферополь, Бахчисарай, Алушта, Судак.

Вигідне географічне положення, специфіка галузевої структу­ри і територіальної організації господарства, природні умови сприяли розвитку всіх видів транспорту, які формують єдину транспортну систему. Найбільше значення має морський транс­порт. На морському узбережжі й на Дунаї розташовано 12 основ­них торгових портів, з яких найбільшими є Іллічівськ, Одеса, Керч, Миколаїв, Херсон, Ізмаїл. Найбільші пасажирські порти — Севастополь, Ялта, Одеса, Євпаторія.

Важливе значення в районі має і залізничний транспорт. Дов­жина залізничних магістралей складає 2921 км, а основними заліз­ничними магістралями району є Одеса-Київ, Севастополь-Сім- ферополь-Київ, Одеса-Львів, Миколаїв-Знам’янка-Харків тощо.

Важливим видом транспорту в районі є автомобільний. За­гальна довжина автомобільних шляхів становить 24,5 тис. км, у тому числі 24,1 тис. км мають тверде покриття. Основні автомо­більні шляхи державного та міжнародного значення — це Мико­лаїв—Одеса—Кишинів, Миколаїв—Херсон—Сімферополь, Се­вастополь—Сімферополь—Харків—Москва. В Криму діє єдина в країні міжміська тролейбусна лінія Сімферополь—Ялта.

Причорноморський економічний район має досить розвинуту соціальну сферу, яка забезпечує відтворення головної продуктив­ної сили — людини.

Споживчий ринок Причорноморського економічного району забезпечує населення послугами торгівлі, громадського харчу­вання і побутового обслуговування.

Система освіти представлена в районі дошкільними, середні­ми, професійно-технічними та вищими навчальними закладами. За умов інтелектуалізації виробництва зростає значення освітньо­го рівня і кваліфікації працівників. Відповідно до перспектив розвитку ринку праці та завдань, пов’язаних з широким викорис­танням новітніх науково-технічних досягнень, існує необхідність удосконалення змісту і форм роботи всіх навчальних закладів, механізму управління та фінансування підтримки процесів інтег­рації з науковою сферою.

Значне місце в соціальній сфері району займає система охоро­ни здоров’я, яка надає медичну допомогу населенню з урахуван­ням умов їх життя та стану здоров’я, має певний рівень доступ­ності для всіх верств населення.

Район характеризується високим рівнем забезпеченості насе­лення послугами галузі культури й мистецтва. Нині тут діє 24 те­атри, 48 музеїв, понад 2900 бібліотек та ін.

В умовах інтеграції України у світові структури дедалі біль­шого значення набувають зовнішньоекономічні зв’язки Причор­номор’я. На їх розвиток позитивно впливає надто зручне транс­портно-географічне положення району. Причорномор’я — морсь­кі ворота України, через які здійснюються зовнішньоекономічні зв’язки всієї країни. Питома вага району в зовнішньоекономічній діяльності України становить понад 6 % експорту і близько 6 % імпорту товарів та відповідно майже 17 і 5 % послуг.

Причорноморський економічний район ввозить електроенер­гію, вугілля, нафту, газ, метали, лісоматеріали, машини і техно­логічне обладнання, продукцію легкої промисловості, цукор, кар­топлю, а вивозить зерно, виноград, вина, фрукти, соняшникову, трояндову й лавандову олію, тракторні причепи, морські і річкові судна, верстати, крани, зернові комбайни, мінеральні добрива, сір­чану кислоту, устаткування для харчової промисловості, рибу та рибопродукти.

 

50