Главная->Регіональна економіка->Содержание->2.Характеристика природно-ресурсного, демографічного, виробничого та науково-технічного потенціалу району

РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА. Тексти лекцій онлайн (частина 2)

2.Характеристика природно-ресурсного, демографічного, виробничого та науково-технічного потенціалу району

Природно-ресурсний потенціал району — досить знач­ний. За інтегральним показником район займає четверте місце в Україні, що створює сприятливі умови для розвитку його продук­тивних сил.

Основну частину природного багатства району складають земельні, водні і рекреаційні ресурси. Територія Причорно­морського економічного району знаходиться в Степовій зоні в межах Причорноморської низовини та частково Подільської і Придніпровської височин. Лише на півдні Кримського півост­рова височать Кримські гори, які займають 5 % території району і захищають південний берег Криму від холодних північних вітрів.

Причорноморський економічний район не виділяється великою різноманітністю та багатством мінерально-сировинних ре сурсів. Серед них у районі є залізні руди (Керченський басейн), флюсові вапняки, солі Кримських озер і Сиваша, граніт, мармур (Кримські гори), вапняки, скляні піски (Одеська область). На шель­фі Чорного та Азовського морів зосереджені значні запаси нафти і природного газу. Нині експлуатуються родовища нафти та при­родного газу: Голіцинське, Шмідта, Штормове, Тарханкутське, Дельфін. Відкриті родовища природного газу на шельфі Азов­ського моря: Керченське, Казантипське, Стрілкове тощо.

Район повністю забезпечений земельними ресурсами — май­же 18% загальної площі земель України, в тому числі, понад 20 % припадає на сільськогосподарські угіддя. Розораність зе­мель тут перевищує 80 %. У грунтовому складі переважають опідзолені чорноземи, темно-каштанові та бурі лісові ґрунти.

Водні ресурси району лімітують розвиток водомістких галузей промисловості і сільського господарства. Природна водозабез­печеність квадратного кілометра територій району у кілька разів нижча за середньореспубліканський показник.

Причорноморський економічний район найкраще в Україні забезпечений рекреаційними ресурсами. Його рекреаційний по­тенціал представлений орографічними, кліматологічними, гідро­логічними, бальнеологічними, ландшафтними та історико-куль- турними ресурсами.

Важливим чинником просторової організації відпочинку і розміщення закладів рекреаційного господарства є клімат. Серед­ня тривалість комфортного літнього відпочинку становить від 130—145 днів у Криму до 120 днів на Одеському узбережжі, три­валість літнього оздоровчого відпочинку сягає 145—150 днів, купального сезону — 114—130 днів. Цінним видом рекреаційних ресурсів району є морське узбережжя, протяжність якого стано­вить 1641 км.

Для району характерні значні запаси мінеральних вод, ліку­вальних грязей та прекрасні лісові масиви, заповідники й заказ­ники. Нині в районі створена багатофункціональна система рек­реаційного обслуговування. Тут знаходяться 36 % санаторно- курортних закладів України, з них 73 % — в АР Крим.

Демографічний потенціал. Чисельність населення. Причор­номорський економічний район належить до найбільших за чи­сельністю населення районів України. На 1 січня 2008 р. тут проживало 7056,4 тис. осіб, або 15,2 % від кількості наявного на­селення України. Головними тенденціями розвитку демографіч­ного потенціалу є населення (на 775,6 тис. чол., або на 9,9 % по­рівняно з 1995 р.) та трудових ресурсів.

Густота населення району постійно знижується. У 2007 р. вона становила 62 чол. на 1 км2 (лише 80,5 % від середньої густо­ти населення по Україні) і була однією з найменших з усіх райо­нів України.

Відтворення населення. Причорноморський економічний ра­йон має дещо вищі за середньоукраїнські показники народжува­ності, смертності та природного приросту, значення яких станов­лять відповідно 10,6, 16,1 і мінус 5,5 %о.

Коефіцієнт народжуваності в усіх областях Причорноморсь­кого району у 1990-х рр. поступово знижувався. В АР Крим та Одеській області таке скорочення тривало до 1999 р. (відповідно з 13 до 7,2 %о і з 12,6 до 7,9 %о), у Миколаївській та Херсонській областях — до 2001 р. (з 13,7 до 7,8 %о із 14,3 до 8,3 %о). Коефі­цієнт народжуваності почав зростати у перших двох областях з 2000 р. (до 11 й 11,2 %о у 2007 р.), в останніх двох — з 2002 р. (до

10,2   і 10,4 %о).

Коефіцієнти смертності у АР Крим, Миколаївській та Херсон­ській областях продовжують збільшуватися (у 2007 р. досягай відповідно 15,8, 16,6 і 16,3 %о). В Одеській області показник смер­тності набув максимального значення у 2005 р. (16,6 %о), а до

2007 р. знизився до 16,2 %о.

Трудовий потенціал. Чисельність економічно активного насе­лення в Причорноморському економічному районі в І півріччі

2008 р. становила 3234,5 тис. осіб (або 14,4 % від кількості всього економічно активного населення в Україні).

Показники безробіття, за методологією МОП, у І половині

2008 р. в Причорномор’ї в цілому відповідали середньому рівню в Україні. Однак існує значна регіональна диференціація цих по­казників: в Одеській області безробіття складає 4,6 % (при серед­ньому значенні в Україні 6,2 %), в АР Крим — 4,8 %. Натомість у Миколаївській та Херсонській областях воно є значно вищим — відповідно 8,2 та 7,7 %. Частка зареєстрованих безробітних в АР Крим та Одеській області нижча за середньоукраїнський по­казник (2,2 і 2,4 %), в Миколаївській та Херсонській областях — вища (3,6 і 3,5 %).

Важливим питанням, яке потребує вирішення на загальнодер­жавному рівні, є репатріація народів Криму та пов’язані з цим проблеми фінансування, надання земельних ділянок, організа­ції нових робочих місць, будівництва житла, соціальної під­тримки.

Виробничий і науково-технічний потенціал. Причорномор­ський економічний район має досить потужний науково-техніч­

ний потенціал. На його території зосереджено понад 15 % науко­во-дослідних і проектно-конструкторських організацій України.

Великий вплив на подальший розвиток виробництва в районі має підвищення його ефективності, поліпшення структури, масш­таб та характер відтворення основних фондів. У структурі основ­них фондів району виробничі і невиробничі фонди становлять відповідно майже 61 та 39 % проти 63 і 37 % по Україні.

 

49