Главная->Регіональна економіка->Содержание->2.Характеристика природно-ресурсного, демографічного та виробничого потенціалу району

РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА. Тексти лекцій онлайн (частина 2)

2.Характеристика природно-ресурсного, демографічного та виробничого потенціалу району

Природно-ресурсний потенціал. Рельєф і клімат По­лісся є задовільним для господарювання. Переважно рівнинний рельєф, висока для України лісистість району, задовільна забез­печеність водними ресурсами створюють сприятливі умови для розвитку інфраструктури, галузей аграрного виробництва та промисловості. Сприятливі природнокліматичні умови для рек­реаційної діяльності — лікування і відпочинок на базі річок, озер, лісів, підземних мінеральних вод.

Мінерально-сировинні ресурси представлені паливно-енерге­тичними, рудними і нерудними корисними копалинами (кам’я­не й буре вугілля, природний газ, нафта, торф, поліметалеві та мідні руди, золоторудні поклади, хімічна і будівельна сиро­вина).

Земельні ресурси. Порівняно з Україною Полісся характеризу­ється нижчим рівнем сільськогосподарського освоєння земель, високою питомою вагою пасовищ і природних кормових угідь. З усієї площі земель 56 % — належить до сільськогосподарських угідь, з яких 72 % забруднені радіонуклідами. Осушені болотні й перезволожені землі втратили природний стан і швидко деграду­ють.

Водні ресурси. Основною складовою водних ресурсів Полісся є ресурси річкового стоку, а також ресурси штучних водоймищ (ставків), боліт і озер, серед яких — Шацькі озера, Біле озеро.

Демографічний потенціал. Чисельність населення. З початку 1990-х рр. в районі спостерігається значне скорочення чисельності населення. Так, за період 1995—2007 рр. чисельність наявного на­селення району зменшилася на 9,4 % (відповідно з 5099,5 тис. до

4620,8   тис. осіб на початок 2008 р.). Причинами такого явища стали значне зменшення народжуваності, збільшення питомої ва­ги осіб літнього віку, зростання смертності, скорочення тривало­сті життя, зростання захворюваності, численні екологічні проб­леми регіону. Частка населення району в загальній чисельності населення України складає 9,2 %.

Густота населення району порівняно із загальноукраїнською є меншою в 1,7 раза (45 чол. на 1 км2 проти 77). Для областей ра­йону вона становила: для Волинської — 51 чол. на 1 км2, для Рів­ненської — 57, для Житомирської — 44, для Чернігівської облас­ті — 36 чол. на 1 км2.

Відтворення населення. Показники народжуваності населення Поліського економічного району перевищують середні показни­ки в Україні (у 2007 р. коефіцієнт народжуваності дорівнював

11,6  %о при середньоукраїнському значенні 10,2 %0). Смертність тут перевищує середні показники в Україні (відповідно 17,7 і

16.4  %о). У результаті коефіцієнт природного скорочення насе­лення в районі складає 6,1 %о.

Області району мають значні відмінності за показниками на­роджуваності. Коефіцієнт народжуваності у Волинській області протягом 1990—2001 рр. знизився з 15,3 до 10,8 %о, потім посту­пово зростав, досягнувши у 2007 р. значення 13,5 %о. У Жито­мирській області народжуваність скоротилася з 12,9 до 8,4 %0 у 2001 р., після чого повільно зросла до 10,9 %о у 2007 р. У Рівнен­ській області за цей період зниження народжуваності відбулося з

15,8   до 11,3 %о, надалі вона збільшилася до 13,7 %о у 2007 р. Кое­фіцієнт народжуваності в Чернігівський області є найнижчим у районі. Він зменшився за аналогічний період з 10,8 до 6,7 %о, піс­ля чого зріс до 8,3 %о.

Загальні коефіцієнти смертності у Волинській та Рівненській областях були значно нижчими, ніж у Житомирській та Чернігів­ській областях. Якщо в перших двох вони зросли за період 1990—2007 рр. відповідно з 11,3 до 14,9 %о і з 10,6 до 14,0 %о, то в Житомирській області — з 13,2 %о до 18,5 %о, а в Чернігівській були найвищими в Україні (мало місце зростання з 14,8 до

21.4  %о). Такі високі показники смертності в цих областях пов’я­зані з негативною віковою структурою населення, високою част­кою осіб пенсійного віку, низьким рівнем життя населення, з на­слідками Чорнобильської катастрофи.

Трудовий потенціал. Частка трудових ресурсів у структурі на­селення Полісся є нижчою за середньоукраїнський показник че­рез вищу питому вагу населення непрацездатного віку. У струк­турі зайнятості населення вагомою є частка працюючих у сфері аграрного виробництва, особливо зайнятих у сільському госпо­дарстві. Найвищими є показники зайнятості у сільському госпо­дарстві Чернігівської та Волинської областей.

Чисельність економічно активного населення у І півріччі 2008 р. становила 2183,7 тис. осіб (або 9,7 % від кількості всьо­го економічно активного населення в Україні): у Волинській об­ласті — 483,6 тис. осіб (64,9 % до всього населення відповідного віку), у Житомирській —- 632,6 тис. (65,6 %), у Рівненській —

523,1 тис. осіб (62,8 %), у Чернігівській області — 544,4 тис. осіб (64,9 %).

Показники безробіття, за методологією МОП, у І половині 2008 р. в Поліссі значно перевищують середній рівень в Украї­ні: у Волинській області безробіття складає 7,8 % до еконо­мічно активного населення відповідного віку, в Житомирсь­кій — 8,6, у Рівненській — 8,8, у Чернігівській області —

7,4   % при середньому рівні в Україні 6,2 %. Це ж стосується і частки зареєстрованих безробітних — відповідно 3,9, 4,2, 5,4 та 4,2 % при середньому показникові в Україні 3 %. Отже, традиційний проблемний ринок праці району має ознаки тру- додепресивності як у промисловому, так і в аграрному секто­рах економіки.

Кількість зайнятого населення в районі становить 42,5 % за­гальної кількості населення району. У структурі зайнятості біль­шу, ніж в Україні частку складають працюючі у сфері аграрного виробництва, а чисельність зайнятих у галузях сільського госпо­дарства перевищує 5 млн чол. Рівень безробіття в районі сягає 13 % від працездатного населення.

Виробничий потенціал. Головними умовами, які визначають специфічні риси виробничого потенціалу Поліського економіч­ного району, виступають, по-перше, особлива структура природ­но-ресурсного потенціалу, в якому домінує частка сільськогоспо­дарських ресурсів, і по-друге, стала аграрно-переробна спеці­алізація господарства регіону. У багатьох галузях уповільнилися, а подекуди і припинилися нарощування та оновлення основних виробничих потужностей. Порівняння структури основних вироб­ничих фондів галузей економіки району з відповідними показни­ками по Україні доводить, що нижчою, ніж в Україні в районі є частка основних виробничих фондів промисловості і вищою — частка основних фондів сільського господарства. Освітній люд­ський потенціал Полісся характеризується високим рівнем: тут зосереджено 66 навчальних закладів першого—другого рівнів акредитації, 17 вищих навчальних закладів третього—четвертого рівнів акредитації, понад 70 науково-дослідних та проектно- конструкторських організацій. .

 

35