Главная->Регіональна економіка->Содержание->7.2.4. Центральний економічний район

РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА. Тексти лекцій онлайн (частина 2)

7.2.4. Центральний економічний район

 

1.  Місце і роль Центрального економічного району в економіці України.

2.  Характеристика природно-ресурсного, демографіч­ного та виробничого потенціалу району.

3.  Галузева і територіальна структура господарства ра­йону.

4.  Основні напрями соціально-економічного розвитку Центрального економічного району.

1.     Місце і роль Центрального району в економіці України

До складу Центрального економічного району входять Київська й Черкаська області та місто Київ. Його площа стано­вить 49,8 тис. км2 (8,3 % від площі України). ^

Район розташований у зоні Полісся і Лісостепу. Його терито­рія характеризується невеликою заболоченістю, помірно-конти­нентальним кліматом, високою природною родючістю ґрунтів. Район знаходиться на перехресті важливих залізничних та авто­мобільних магістралей. Тут протікає Дніпро — головна водна ар­терія України.

За даними Держкомстату України, на території Центрального району станом на 01.01.2008 р. проживало 5,8 млн чол. (12, 4% населення України). Район відноситься до високоурбанізованих, оскільки міське населення в ньому складає 78 %, тоді як в Украї­ні — в цілому 68,3 %. Валовий регіональний продукт регіону до­рівнює 23 % від загального по Україні, а в розрахунку на одну особу перевищує середнє значення по країні, становлячи понад 186 % до її загального показника.

Експорт товарів з регіону у 2007 р. становив 13,8 % від загаль­ного по Україні, а імпорт — 44,2 %. Експорт послуг сягав 48,6 %, а їх імпорт — 38,7 %. Прямі іноземні інвестиції на кінець року складали 6,5 млрд дол., тобто 30,9 % від загального обсягу цих інвестицій в Україну.

Економічним і соціальним ядром району є місто Київ — сто­лиця України. При загальній території міста — 0,1 % від площі України в ньому проживає 8,7 % міського населення країни, ви­робляється 17,5 % валового регіонального продукту, що в 3 рази перевищує показник на душу населення порівняно із загальним показником по країні (табл. 7.4).

ОСНОВНІ ПОКАЗНИКИ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ ЦЕНТРАЛЬНОГО ЕКОНОМІЧНОГО РАЙОНУ у 2007 р.

Показники

Україна

Центральний район

Київська область

Черкаська область

м. Київ

усього

у % до України

усього

у % до України

усього

у % до України

усього

у % до України

Територія, тис. км2

603,5

49,8

8,3

28,1

4,7

20,9

3,5

0,8

ОД

Чисельність наявного на­селення, тис. чол.

46 372,7

5793,0

12,4

1737,3

3,7

1315,5

2,8

2740,2

5,9

— міського

31 668,8

4519,0

14,3

1048,8

3,3

730,0

2,3

2740,2

8,7

— сільського

14 703,9

1274,0

8,7

688,5

4,7

585,5

4,0

— відсоток міського

68,3

78,0

114,2

60,4

88,4

55,5

81,3

100,0

— щільність, осіб на 1 км2

77

117

151

62

81

63

82

3279

в 43 рази

Валовий регіональний про­дукт, млн грн, 2006 р.

544 153

125 412

23,0

19 188

3,5

10957

2,0

95 267

17,5

Валовий регіональний про­дукт на одну особу, грн

11 630

21 649

186,1

10918

93,9

8209

70,6

35 210

302,8

Кількість суб’єктів ЄДРПОУ

1 187 020

287 603

24,0

45 333

3,8

26 821

2,2

215 449

18,0

Експорт товарів, млн дол.

49 296,1

6783,5

13,8

755,6

1,5

690,6

1,4

5337,3

10,8

Імпорт товарів, млн дол.

60 618,0

26 818,3

44,2

2597,1

4,3

494,9

0,8

23 726,3

39,1

Експорт послуг, млн дол.

9038,9

4388,6

48,6

118,9

1,3

10,0

0,1

4259,7

47,1

Імпорт послуг, млн дол.

4980,6

1929,3

38,7

130,1

2,6

15,2

0,3

1784,0

35,8

230

 

Показники

Україна

Центральний район

Київська область

Черкаська область

м. Київ

усього

у % до України

усього

у % до України

усього

у % до України

усього

у % ДО України

Прямі іноземні інвестиції в регіони України, на кі­нець року, млн дол.

29 489,4

11012,3

3739

107850

3,7

174,9

0,6

9496,7

32,3

Загальний коефіцієнт на­роджуваності, на 1000 на­явного населення

10,2

10,1

99,0

10,6

103,9

8,9

87,3

10,4

102,0

Загальний коефіцієнт смерт­ності, на 1000 чол. наявно­го населення

16,4

15,0

91,5

18,1

110,4

18,2

111,0

11,4

69,5

Коефіцієнт природного при­росту, на 1000 чол. наяв­ного населення

-6,2

-А,9

79,0

-7,6

119,4

-9,3

150,0

-1,0

16,1

Сальдо міжрегіональної міг­рації, осіб

24371

100,0

1245

5,1

^93

22633

92,9

Сальдо міждержавної міг­рації, осіб

16 838

2897

17,1

521

3,1

206

1,2

2170

12,8

Чисельність зареєстрова­них безробітних, тис. чол.

642,3

55,3

8,6

20,5

3,2

29,7

4,6

5,1

0,8

Середньомісячна номіналь­на зарплата найманих пра­цівників, грн

1351

1582

117,1

1362

100,8

1085

80,3

2300

170,2

 

2.     Характеристика природно-ресурсного, демографічного

та виробничого потенціалу району

Природно-ресурсний потенціал. Клімат і ресурси Центрального економічного району досить сприятливі для роз­міщення промислових підприємств, розвитку шляхів сполучення, а рівнинний характер рельєфу — для механізованого сільського господарства. Природно-кліматичні умови допомагають і рекре­аційній діяльності — лікуванню і відпочинку на базі річок, озер, лісів, підземних мінеральних вод тощо.

В мінерально-сировинній базі район виділяється, насамперед, запасами бентонітових глин, суглинків та каолінів як формовоч- них матеріалів металургії і виробництва стінової кераміки, буді­вельного каменю, пісків для будівництва тощо.

Водні ресурси (поверхневий стік та підземні джерела) достатні для розвитку різних видів економічної діяльності як виробничої, так і соціально-побутової та транспортної. Значними є запаси лісових ресурсів, серед яких переважають дуб, береза, сосна і вільха. Вони мають санітарно-гігієнічне й оздоровче призначення, а також вико­ристовуються для захисту ґрунтів від ерозії, поліпшення мікроклі­мату, для рекреаційних та виробничих цілей. У зв’язку з радіацій­ним забрудненням території району, яке сталося в результаті аварії на ЧАЕС, його природно-ресурсний потенціал знизився.

Демографічний потенціал. Чисельність населення. Централь­ний економічний район є середнім за чисельністю наявного насе­лення, яка на початок 2008 р. становила 5793,0 тис., (12,4 % загаль­ної кількості населення), у тому числі в Київській області мешкало

1737,3 тис. осіб, в Києві — 2698,9 тис. осіб, у Черкаській області —

1315,5 тис. осіб. Чисельність населення району за період 1995—

2007  рр. зменшилася на 4,9 % (у тому числі в Київській області — на 8,7, у Черкаській області — на 12,8 %), а в Києві, навпаки, зросла на 2,3 % за рахунок міграції до столиці населення з інших областей.

Густота населення. Центральний економічний район є одним з найбільш густо заселених, передусім, за рахунок значної чисель­ності населення міста Києва (густота населення столиці — 3279 чол. на 1 км2, Київської області — 62, Черкаської області — 63 чол. на 1 км2). Незважаючи на зростання чисельності та густо­ти населення столиці, середня густота населення Центрального району поступово зменшується: у 1995 р. і вона складала 121 чол. на 1 км2, у 2007 р. — 117 чол. на 1 км2.

Відтворення населення. Показники народжуваності населення Центрального економічного району майже відповідають показни­кам народжуваності в цілому в Україні — у 2007 р. коефіцієнт на­роджуваності дорівнював 10,1 %о. Смертність у районі є нижчою від смертності в Україні (відповідно 15,0 і 16,4 %о), внаслідок чого не такими значними є показники природного скорочення населен­ня (в районі — 4,9 %о, в Україні — 6,2 %о). На показники природ­ного приросту населення району значно впливають показники смертності в Києві, котрі є найнижчими в Україні (11,4 %о).

Показник дитячої смертності у районі становить 8,8 %о і є ниж­чим, ніж у середньому в Україні, причому в Київській області він найнижчий в Україні (7,3 %о), а в Черкаській області — один з найвищих (11,3 %„).

Загальний коефіцієнт народжуваності у Київській та Черкась­кій областях протягом 1990—2001 рр. знизився з 12,3 до 7,2 %о, у Києві — з 12 %о у 1990 р. до 7 %о у 1999 р. У перших двох обла­стях коефіцієнти народжуваності почали зростати з 2002 р., а в Києві — з 2003 р.: відповідно до 10,6 %о, 8,9 і 10,4 у 2007 р. Тіль­ки в Києві показник народжуваності майже вийшов на рівень 1991 р. (в Київській області — на рівень 1993 р., а в Черкаській області на рівень — лише на рівень 1997 р.).

Загальний коефіцієнт смертності населення у Київській облас­ті у 1990—1995 рр. поступово зростав — відповідно з 13 до

16,5   %о, в подальші роки відбувалися його коливання — з 15,7 %о у 1998 р. до 18,1 %о у 2007 р. У Черкаській області цей показник за період 1990—1996 рр. збільшився відповідно з 14,4 до 17,3 %о, а в подальші роки коливався від 16,5 %о у 1998 р. до 18,2 %о у

2007 р. В Києві коефіцієнт смертності був найнижчим: з 1990 по 1995 р. відбулося його зростання з 8,6 до 11,5 %о. Надалі він ко­ливався від 9,8 %о у 1998 р. до 11,4 %о у 2007 р.

Вікова структура характеризується відносно стабільними співвідношеннями між основними віковими групами. Питома ва­га населення старше працездатного віку в загальній чисельності населення Центрального економічного району майже не зросла (у 1990 р. — 22,9, у 2007 р. — 23 %), причому в Україні цей показ­ник підвищився більш істотно. Така досить сприятлива вікова струк­тура властива району за рахунок поповнення населенням молодших вікових груп, невеликої частки осіб похилого віку. У віковій струк­турі населення району частка осіб працездатного віку залишається значною. За період 1990—2007 рр. вона зросла з 60 до 62,6 %.

Трудовий потенціал. Особливості демографічного розвитку регіону вплинули на чисельність і динаміку трудових ресурсів у всіх сферах економічної діяльності. Чисельність економічно ак­тивного населення віком 15—70 років у Центральному економіч­ному районі в І півріччі 2008 р. становила 2961,1 тис. осіб (або

13,2  % від кількості населення відповідного віку в Україні): у Київській області — 846,7 тис. осіб (63,9 % до всього населення відповідного віку), у Черкаській області — 647,2 тис. (65,1 %), у Києві — 1467,2 тис. осіб (67 % — найвищий показник в Україні).

Ринок праці Центрального економічного району є значно диферен­ційованим за основними тенденціями розвитку. Зокрема, для Київсь­кої й особливо Черкаської областей є характерними ознаки трудоде- пресивності, для міста Києва, — навпаки, нестача трудових ресурсів, найбільша в країні мобільність робочої сили та місткість ринку.

Показники безробіття, за методологією МОП, у І половині 2008 р. загалом у районі є нижчими за середньоукраїнські. Спосте­рігається значна диференціація показників: у Київській області без­робіття складає 5,6 % (в Україні — 6,2 %), у Черкаській — воно на­багато перевищує середній показник у країні і дорівнює 8,2 %, у Києві — є найнижчим (лише 2,9 %). Це ж стосується також частки зареєстрованих безробітних — відповідно 2,6 і 4,9 % та 0,3 %.

Значним є і зосереджений у районі виробничий потенціал. Основ­ні засоби виробництва складають понад 13 % від їх обсягу в Україні.

3.     Галузева і територіальна структура господарства

У загальнонаціональному господарському комплексі Центральний економічний район виділяється машинобудуванням і металообробкою, промисловістю будівельних матеріалів, хар­човою, хімічною й нафтохімічною галузями.

Паливно-енергетичний комплекс характеризується, насампе­ред, електроенергетикою, частка якої становить понад 23 % у за­гальному виробництві електроенергії в країні. Вінпредставленйй Київськими ГЕС та ГАЕС, ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6, Трипільською ДРЕС, Чорнобильською АЕС (виведена з експлуатації у 2000 р.), Канів­ською і Кременчуцькою ГЕС та дрібнішими гідроелектростанці­ями. У територіальній структурі перше місце з виробництва елек­троенергії належить Київській області.

Хімічна і нафтохімічна галузі промисловості спеціалізуються на випуску пінополіуретану, автомобільних шин, полімерної плів­ки, виробів з пластмас, біотехнічних (Біла Церква, Бровари, Не- мішаєво) та хіміко-фармацевтичних препаратів, хімічних реакти­вів, барвників, побутової хімії (Київ), азотних добрив, хімічних реактивів, фарб (Черкаси).

Провідною галуззю економіки району є також машинобуду­вання і металообробка. Підприємства цієї галузі спеціалізуються на виробництві наукомісткої і високотехнологічної техніки — авіабудування, електротехнічних машин та апаратури, радіоелек-

троніки, приладобудування (Київ); на виробництві машин для сільського господарства, устаткування і машин для хімічної, хар­чової промисловості, побутової техніки (Біла Церква, Ставище, Ірпінь, Переяслав-Хмельницький), транспортного машинобуду-/ вання (тролейбуси, мотоцикли — Київ), автомобілебудування,) (З устаткування для харчової, текстильної, хімічної галузей проми-( * словості, верстатів тощо (Київ, Черкаси).

Промисловість будівельних матеріалів представлена виробницт­вом збірних залізобетонних і бетонних конструкцій (Біла Церква, Бровари, Сквира), будівельної цегли і кераміки, стінових блоків, об­лицювальних та теплоізоляційних матеріалів (Київ), порошкової металургії (Бровари), асфальтобетону, керамзитового графіту, ще­беню, цегли, вогнетривів (Черкаси, Сміла, Тальне, Ватутіне).

Лісова, деревообробна і целюлозно-паперова промисловість вклю­чають деревообробні та меблеві підприємства, підприємства з ви­робництва пиломатеріалів, дерев’яної тари, меблів та ін. Зосередже­ні вони в Києві, Броварах, Білій Церкві, Ірпені, Фастові, Черкасах.

Галузі легкої промисловості спеціалізуються на випуску тка­нин (Черкаси, Богуслав, Березань), трикотажних (Біла Церква, Сквира, Черкаси) і швейних (Переяслав-Хмельницький, Фастів, Сквира, Сміла, Золотоноша, Шпола) виробів. Важливе місце за­ймає шкіряно-взуттєва промисловість (Біла Церква, Васильків, Баришівка, Умань, Черкаси).

Харчова промисловість за питомою вагою в галузевій структурі промисловості району є однією з провідних. Вона представлена цук­ровою, молочною, маслосироробною, спиртовою, плодоовочевою галузями, виробництвом безалкогольних напоїв. Київська область виділяється серед інших виробництвом цукру, консервів, тваринно­го масла, ковбасних виробів, м’яса. Досить поширені підприємства хлібопекарської, кондитерської, макаронної, пивоварної галузей промисловості. В Києві суттєве значення має виробництво конди­терських виробів, пива, мінеральної води, хліба і хлібобулочних виробів. Галузями спеціалізації Черкаської області є цукрова, м’яс­на, маслосироробна, молочна, консервна промисловість.

Агропромисловий комплекс Центрального економічного району за­ймає значне місце. Сприятливість агрокліматичних умов, рівнинний рельєф, висока освоєність території, особливо південної частини, ве­ликий ринок збуту продукції та інші чинники зумовили розвиток ба­гатогалузевого сільського господарства й переробних галузей АПК.

Сільськогосподарська ланка зернопромислового комплексу спеціалізується на вирощуванні озимої та ярої пшениці, жита, ячменю, вівса, проса, кукурудзи. Вагоме місце в структурі посів-

них площ займають також кормові, технічні, картопле-овоче- баштанні культури. Садівництво традиційно розвиває такі галузі, як вирощування яблук, груш, слив, абрикос, вишень, черешень.

У тваринництві основне значення належить молочно-м’яс­ному скотарству, свинарству та птахівництву.

Транспортний комплекс району включає всі види транспор­ту — залізничний, трубопровідний, річковий та авіаційний. Заліз­ничний транспорт займає провідне місце за показниками пасажи- ро- і вантажообігу. Найбільший залізничний вузол району —                          :

Київський. Залізничними транспортними вузлами, де сходяться не лише залізничні, але й автомобільні, водні, повітряні лінії, є                                                                                  і

Фастів, Черкаси, Миронівка, Христинівка та ін. Наявність розви-            і

нутої транспортної мережі забезпечує здійснення широких між­регіональних економічних зв’язків та перевезення пасажирів.

Наявність достатньо розвинутого виробничого господарського комплексу поєднується з розвитком соціальної сфери. Насампе­ред, це стосується торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування, освіти, культури, охорони здоров’я тощо.

4.     Основні напрями соціально-економічного розвитку Центрального економічного району

Виходячи із сучасного рівня розвитку господарства, наявності природно-ресурсних та соціально-економічних конку­рентних переваг і державної стратегії регіонального розвитку на період до 2015 р., затвердженої Кабінетом Міністрів України в

2006 р., основними напрямками розвитку господарства району є:

•   підвищення ефективності виробництва і конкурентоспро­можності продукції, що виробляється в районі, на зовнішньому й внутрішньому ринках;

•   досягнення фінансової стабілізації та зростання ефективнос­ті формування і використання регіональних і місцевих бюджетів;

•   ефективне використання науково-технічного потенціалу ра­

йону, збільшення вкладу науки й техніки в розвиток промислово­сті, будівництва, транспорту, соціальної сфери;                                                                                                            \

•    вирішення найважливіших соціальних завдань, у тому числі            |

розширення кількості робочих місць та підвищення зайнятості,               |

зростання рівня оплати праці населення, якості його життя;

•    поліпшення екологічної ситуації у великих містах, зокрема у          |

м. Києві, зменшення забруднення його атмосферного повітря ав-            \

томобільним транспортом. Реалізація заходів щодо зниження не­гативного впливу радіаційного забруднення території на вироб­ничу діяльність та здоров’я населення;

•    подальший розвиток ринкової інфраструктури, зміцнення зв’яз­ку освіти, науки і виробництва, підвищення ролі інформаційно-те­лекомунікаційних систем у досягненні ефективної інноваційної діяльності і на цій основі зростання конкурентоспроможності району.

 

32