Deprecated: mysql_connect(): The mysql extension is deprecated and will be removed in the future: use mysqli or PDO instead in /home/studb20/public_html/index.php on line 4
 1.4. Методологічні основи досліджень регіональної економіки - РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА. Тексти лекцій онлайн (частина 1) - Studbook
Главная->Регіональна економіка->Содержание->1.4. Методологічні основи досліджень регіональної економіки

РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА. Тексти лекцій онлайн (частина 1)

1.4. Методологічні основи досліджень регіональної економіки

 

Методологія науки — це сукупність теоретичних по­ложень та категорій, які відображають найбільш загальні й істот­ні зв’язки між явищами. До них належать закони, закономірності, принципи та фактори, на які спирається наука і які є стрижнем її теорії. Становлення методологічних основ регіональної економі­ки має значний історичний період (Більш детально це питання висвітлюється в темі «Наукові засади формування регіональних соціально-економічних систем»).

Становлення та розвиток теорій розміщення продуктивних сил і регіональної економіки в Україні відбувалися під керівниц­твом академіка В. І. Вернадського. Основними напрямками до­сліджень були проблеми спеціалізації та комплексного розвитку територій, економічного районування; проблеми впливу природ­них чинників на економічний розвиток та раціональне викорис­тання природно-ресурсного потенціалу територій.

Сучасний розвиток регіональних досліджень в українській економічній науці здійснюється крізь призму соціальних потреб населення і соціальних стандартів. Основою сучасних теорій ре­гіональної економіки є загальноприйнята модель стійкого розви­тку, яка передбачає досягнення збалансованості соціальної, еко­номічної та екологічної складових регіональної господарської системи. Водночас розвиток теорій регіональної економіки здій­снюється в двох основних напрямках:

•    розширення й поглиблення змісту регіональних досліджень (урахування сучасних факторів, процесів та явищ, посилення міждисциплінарних підходів до вирішення проблем регіонально­го розвитку);

•    поглиблення методологічних основ регіональної економіки.

В дослідженнях основних напрямів розвитку теорій та механі­змів просторового розвитку економіки, нових концепцій розвит­ку регіонів і оптимізації міжрегіональних взаємодій регіональна економіка використовує наступні методи дослідження: загально- наукові, міждисциплінарні, конкретнонаукові, або спеціальні.

Для загальнонаукових методів пріоритетними є діалектичний та системний методи пізнання, завдяки яким регіон розглядається як складна соціально-економічна система, що постійно розвивається і пов’язана з іншими регіонами різноманітними міжрегіональними взаємодіями. До міждисциплінарних методів можна віднести істо­ричний, математичний, метод соціальних досліджень та ін. До спе­ціальних методів, які використовуються для конкретно-наукових досліджень, а саме для аналізу територіальної організації соціально- економічної системи регіону, належать метод системного аналізу, балансовий метод, картографічний, статистичний, метод економіко- математичного моделювання, метод соціально-економічного про­гнозування, порівняльний метод, метод польових досліджень тощо. Розглянемо зміст основних методів аналізу.

Метод системного аналЬу — це метод дослідження склад­них, багатокомпонентних систем, об’єктів, процесів у господар­ському комплексі як країни в цілому, так і окремих її регіонів. У ньому використовуються комплексний підхід до вивчення пря­мих і зворотних взаємозв’язків між елементами територіальної економічної системи та аналіз їх зіставлення. Метод системного аналізу ґрунтується на принципі поетапності: від обґрунтування мети дослідження і формування наукової гіпотези до комплекс­ного аналізу та вибору оптимального варіанта розвитку територі­альної економічної системи. Особливість використання систем­ного аналізу в управлінні та регулюванні розвитком регіонів полягає у формуванні стратегічного і перспективного управління, що дає змогу комплексно оцінювати ефективність капітальних вкладень, упровадження інноваційних форм розвитку, вдоскона­лювати принципи розвитку та розміщення виробництва, забезпе­чувати оптимізацію прийнятих рішень. Структурно-галузева бу­дова господарства регіонів також досліджується за допомогою методу системного аналізу. Оптимальна територіальна організа­ція господарського комплексу регіону базується на досягненні максимального економічного та соціального ефекту.

Балансовий метод полягає в обробці, зіставленні й аналізі показників та статистичних даних підприємств, галузей, регіонів, вимірюванні пропорцій в економіці у вартісній і натуральній фор­мах. Цей метод допомагає визначити оптимальне співвідношення між ресурсами та їх використанням, між галузями спеціалізації регіону і галузями, які доповнюють територіальний комплекс; виявляти будь-які пропорції та взаємозв’язки, що утворюються в процесі відтворення. Баланси можуть використовуватись для ха­рактеристики ресурсів певних продуктів, їх розподілу й викорис­тання в національній економіці (наприклад, баланси паливних ресурсів, будівельних матеріалів, різних видів металів та ін.). їх складають переважно в натуральних показниках. Формуються також складаються баланси праці (наприклад, баланс зайнятості й використання праці зайнятих). Існують баланси грошових ре­сурсів та їх використання в національній економіці, в окремих галузях або регіонах (наприклад, баланс державного чи регіональ­ного бюджету). Побудова галузевих та регіональних балансів сприяє визначенню раціонального рівня комплексного розвитку регіону і виявленню диспропорцій у його розвитку. Баланси не­обхідні для розробки раціональних міжрегіональних та внутріш- ньорегіональних зв’язків. Обґрунтування розміщення нового під­приємства (вибір регіону для будівництва підприємства, розра­хунки забезпеченості його сировиною, паливом, енергією, водою, трудовими ресурсами) складає зміст балансового методу.

Картографічний метод дає змогу за допомогою побудови карт, наочно відтворити особливості територіального розміщення виробництва як країни в цілому, так і окремих її регіонів. Карта є не лише джерелом одерження інформації про особливості тери­торіальної організації господарства регіону. Завдяки використан­ню карт, картосхем, картограм свідомо сприймаються і за­пам’ятовуються особливості розміщення населення або вироб­ництва, статистичні матеріали, що характеризують рівні розвитку галузей господарства країни та її регіонів.

Статистичний метод передбачає обробку, аналіз і система­тизацію статистичної інформації, дає можливість кількісно оха­рактеризувати фактори, які впливають на стан об’єктів, порівня­ти конкретні кількісні та якісні характеристики рівня розвитку соціально-економічних систем регіонів (обчислення індексів, ме­тод кореляцій та ін.).

Метод економіко-математичного моделювання — це ком­плекс наукових підходів та інструментів, що сформувався на стику економіки з математикою і кібернетикою і сприяє моделюванню економічних процесів. Для регіональної економіки це — моделю­вання просторових процесів розвитку економіки регіонів, моделю­вання розвитку соціально-економічних систем регіонів, обґрунту­вання оптимізаційних моделей регіонального розвитку для прий­няття управлінських рішень. Використання комп’ютерної техніки та комп’ютерних технологій дає змогу з мінімальними затратами праці і часу опрацьовувати величезний масив статистичних даних щодо рівня, структури, особливостей розвитку та функціонування соці­ально-економічних систем регіонів, а також сприяє оптимізації рі­шень щодо вибору варіантів і моделей регіонального розвитку.

Метод соціально-економічного прогнозування — це сукуп­ність наукових підходів та інструментів для створення прогнозів розвитку і функціонування регіональних соціально-економічних систем у майбутньому. В ньому поєднуються економіко-матема- тичні методи та моделі, метод експертних оцінок, прогнозні оцін­ки, метод аналогій тощо.

Порівняльний метод використовують для зіставлення об’єктів як природних, так і перетворених у процесі господарської діяльно­сті. В регіональній економіці застосування його є надзвичайно ак­туальним у дослідженнях, що стосуються визначення рівня дифе­ренціації регіональних соціально-економічних систем. Кількість ознак, за якими порівнюють регіональні комплекси, має бути знач­ною через необхідність систематизації елементів, що їх складають, наприклад, за функціональною структурою, соціальними показни­ками розвитку, структурним призначенням об’єктів, за особливос­тями розташування та забезпечення трудовим, природним, вироб­ничим, науково-технічним, інноваційним потенціалом.

Метод польових досліджень використовується для збирання первинної соціально-економічної інформації на місці. За його до­помогою досліджують наявні соціально-економічні процеси та явища в межах регіональних господарських систем, особливості просторової диференціації рівнів господарського освоєння тери­торій регіонів, ступеня залучення ресурсного потенціалу і впливу господарських систем регіонів на довкілля.

 

9