Главная->Регіональна економіка->Содержание->1.З. Місце регіональної економіки в системі наук

РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА. Тексти лекцій онлайн (частина 1)

1.З. Місце регіональної економіки в системі наук

 

Слід зауважити, що регіональна економіка — не єдина наука, дослідження якої спрямовані на вивчення територіальних відмінностей соціально-економічного розвитку країни. Деякі ас­пекти проблем регіональної економіки вивчалися раніше в курсі «Економічної і соціальної географії» у вищих навчальних закла­дах економічного профілю. Однак, по суті, це становило деяке поглиблення шкільного курсу однойменної дисципліни. Пізніше на зміну їй був уведений курс «Розміщення продуктивних сил», який вже включав значні теоретико-методологічні доповнення до більш описової економічної географії: закономірності, принципи і фактори розміщення продуктивних сил, методи обгрунтування розміщення виробництва, завдання та механізми проведення ре­гіональної політики тощо.

Що ж являє собою регіональна економіка як наука, що прийш­ла на зміну економічній географії та розміщенню продуктивних сил і викладається сьогодні як нормативна дисципліна на всіх ви­дах навчань економічним спеціальностям? Слід зауважити, що це — не формальна заміна одного курсу іншим. В даній трансформації відображаються, по-перше, актуальні сучасні вимоги до більш глибокої економічної підготовки майбутніх спеціалістів і, по-дру­ге, максимальне наближення їх до потреб та проблем регіонів, набуття ними основних навичок самостійної оцінки підприємни­цького клімату й інвестиційної привабливості регіонів.

Сьогодні регіональна економіка визнана як самостійна і надзви­чайно важлива галузь знань. Існують відповідні науково-дослідні інститути, наукові ради, дисертаційні спеціальності, наукові видан­ня та публікації тощо. Регіональна економіка вивчає закономірності територіальної організації суспільного виробництва та механізм їх дії. В поле зору потрапляють проблеми територіальної організації виробництва, основою якої є територіальний поділ праці, а останній як відомо, визначає й розміщення продуктивних сил.

Регіональна економіка на відміну від економічної і соціальної географії, що вивчає загальні особливості економічного розвитку країн та районів, охоплює широке коло загальноекономічних кате­горій: суспільний продукт, національний дохід, валовий національ­ний продукт (ВВП), валовий внутрішній продукт (ВНП), валовий регіональний продукт (ВРП), темпи розвитку і структуру господар­ства країни та окремих її регіонів, співвідношення виробничої та невиробничої сфер, територіальні, міжгалузеві й внутрішньогалузе­ві пропорції, інвестиції, їх структуру, використання капіталу, про­дуктивність праці й ефективність суспільного виробництва та ін.

Регіональна економіка вивчає відтворювальну структуру гос­подарського комплексу країни в територіальному аспекті, проб­леми прогнозування та регулювання організації й управління господарством у просторі, тобто просторові особливості процесу розширеного відтворення.

Регіональна економіка формує свій предмет на основі вивчення регіональних та міжрегіональних соціально-економічних явищ з позицій теорії відтворення з метою аналізу, перш за все, просторо­вих аспектів загальноекономічних пропорцій. Вона охоплює всю сукупність економічних явищ у просторовому аспекті. В економіч­ній і соціальній географії акцент припадає на вивчення існуючих особливостей розміщення господарства, його територіальної орга­нізації. У зв’язку з цим не можна не погодитися з думкою російсь­кого академіка РАН О. Г. Гранберга про те, що і економічна і соці­альна географія та розміщення продуктивних сил майже не пов’язані з фундаментальними дисциплінами сучасної економічної освіти (макроекономіка і мікроекономіка), залишають осторонь основні проблеми ринкової економіки, лише окреслюють можли­вості застосування сучасного аналітичного інструментарію, а та­кож про те, що в ідеалі регіональна економіка повинна зайняти міс­це «третього кита» у фундаментальній підготовці економістів ра­зом з макро- і мікроекономікою, що стане важливим початком шляху регіоналізації економічного мислення та освіти.

Таким чином, важливою особливістю регіональної економіки є те, що вона одночасно належить і до економічних наук і до наук про регіони. Серед комплексу знань про регіони виділяють також регіонознавство, регіонологію та регіоналістику. Кожна з цих га­лузей знань має свій предмет, завдання й напрями досліджень. Так, регіонознавство вивчає економічні райони всіх рівнів та те­риторіальну організацію господарства в них. Регіонологія вивчає особливості соціального, екологічного, економічного, політично­го, культурного, духовного розвитку територіальних спільностей людей (соціумів) у системі, досліджуючи відтворення соціально­го життя на конкретній території. Регіоналістика являє собою син­тез підходів різних наук до регіональних досліджень.

Слід зауважити, що ще в 50-х роках XX ст. сформувалося по­няття про регіональну науку, ідеологом якої став американський учений Уолтер Айзард. За його ініціативою була створена Асоці­ація регіональної науки. Цей напрям науки є синтетичним, оскіль­ки не тільки повністю включає в себе регіональну економіку, але й взагалі пропонує вивчати регіони як цілісні системи, грунтую­чись на міждисциплінарних дослідженнях (наприклад, з точки зору, соціології, політології, архітектури, географії та ін.). У ме­жах даного напряму існує багато досягнень, особливо в сфері фор­мування аналітичного інструментарію. Однак, саме через свій інструментальний ухил, регіональна наука найчастіше критику­ється за підміну зрозумілих багатьом теорій розробкою наборів розрізнених технічних прийомів аналізу проблем. Справедливо зауважити, що регіональна економіка також торкається інших наук про регіони: економічних аспектів регіональної демографії, соціології, культурології, політології та інших наук про людину і суспільство, а також геології, біології, екології тощо.

 

8