РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА. Тексти лекцій онлайн (частина 1)
1.2. Основні поняття то наукові категорії регіональної економіки
Для подальшого поглиблення знань про предмет регіональної економіки слід зупинитися на основних поняттях та категоріях, якими вона оперує. Вихідними в цій галузі знань є поняття про регіон і територію. У понятійно-термінологічному словнику Е. Б. Алаєва територія визначається як обмежена частина твердої поверхні Землі, що характеризується визначеною площею, географічним положенням та іншими ознаками. Там же показані і поняття, які його доповнюють: акваторія — обмежена частина водної поверхні Землі та аероторія — частина повітряної оболонки Землі, що співвідноситься з визначеною територією чи акваторією. Родовим поняттям, що об’єднує зміст понять «територія», «акваторія», «аероторія», є геоторія.
У Географічному енциклопедичному словнику територія визначається:
• як частина поверхні землі з властивими їй природними, а також створеними в результаті людської діяльності властивостями і ресурсами;
• як адміністративно-територіальна одиниця в деяких зарубіжних країнах, що виокремлюється поряд з основною адміністративною одиницею за ознаками меншого освоєння;
• як частина поверхні земної кулі, що знаходиться під суверенітетом певної держави і включає сушу (материкову частину держави, острови й анклави), внутрішні й територіальні води, корисні копалини та повітряний простір.
Крім того, територія як ландшафт відіграє роль елемента геопро- стору, який найбільше освоєний людиною і використовується нею в господарській діяльності. Територія, в першу чергу, як певна площа землі, відіграє особливу роль у господарстві, являючи собою місце, де зосереджуються господарська діяльність та різні форми її організації. Її важливою особливістю є форми рельєфу, безпосередньо впливаючі на господарську діяльність з позицій затрат на будівництво, розвиток певних галузей сільського господарства, його спеціалізацію тощо. Функціонування господарства зумовлює єдність і цілісність як території з її відмінностями, так і елементів простору, що знаходяться над землею, в космічному просторі та в надрах землі.
Ми вже зазначали, що регіон як господарська система являє собою частину території, на якій функціонує і розвивається система зв’язків і залежностей між підприємствами й організаціями, розташованими на ній. І водночас регіон може розглядатися як підсистема соціально-економічного комплексу країни та як його відносно самостійна частина із закінченим циклом відтворення, що має свою специфіку. Отже, регіон, з господарської точки зору, в науковому і практичному сенсі доцільно розглядати як велику і складну територіальну соціально-економічну систему. Для глибшого розуміння змісту цього поняття розглянемо його складові — господарство та соціально-економічну систему регіону.
У зміст поняття «господарство» найчастіше включають сукупність певних складових, що утворюються в результаті суспільного поділу та інтеграції праці, а саме: галузі, види економічної діяльності й основні виробничі ланки (підприємства, фірми, організації тощо).
Зауважимо, що система — це ціле, що складається з частин. Тобто система охоплює множину елементів, що знаходяться у певних відношеннях один з одним і утворюють єдність, цілісність. Соціально-економічна система регіону являє собою множину елементів соціальної сфери і певних ланок господарської діяльності, які пов’язані між собою та утворюють територіальну єдність. їй притаманні ознаки саморегуляції через попит і пропозицію на регіональному та міжрегіональному рівнях, конкурентність у межах регіону, форми власності, тобто фактори, які домінують у механізмі економічного зростання і розвитку конкретної території. Соціально-економічна система регіону визначається широкою взаємодією між усіма господарюючими суб’єктами, що відображає інтеграційний процес і характеризує комплексність та збалансованість його розвитку.
Зміст поняття «регіон» трактується неоднозначно. У понятійно-термінологічному словнику Е. Б. Алаєва регіон «характеризується як визначена територія, що відрізняється від інших територій низкою ознак і має певну цілісність, взаємопов’язаність елементів, що її складають»[1].
Раніше поняття «регіон» (в економічному сенсі) ототожнювалося з територією як невід’ємною частиною єдиного народногосподарського комплексу країни. При цьому майже повністю ігнорувалися специфічні відносини між суб’єктами господарювання всередині самого регіону. Водночас для теорії і практики регіональної економіки та регіонального управління важливим є розуміння регіону як самодостатнього утворення.
Розглядаючи ж проблеми ринкової економіки, надзвичайно важливо визначити регіон і як місце прояву зв’язків та залежностей суб’єктів господарювання у відтворювальних процесах. Це необхідно для розуміння господарства регіону як системного утворення.
Головним же показником оцінки комплексного розвитку регіональної соціально-економічної системи є забезпеченість відтворення та стабільного розвитку, насамперед, економічного відтворення територіальної спільності людей — місцевих і регіональних громад, при врахуванні таких параметрів, як відтворення, статево-вікова структура, забезпечення інтелектуального розвитку, здоров’я та ін. Отже, регіональна соціально-економічна система — це взаємопов’язана єдність елементів соціальної сфери та суб’єктів господарювання регіону, якій притаманні ознаки саморегуляції, збалансованості, і комплексність, що забезпечує відтворення територіальної спільності людей, а також природного й соціального середовища їх проживання.
12 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30
Схожі підручники
- Соціальна психологія (частина 3)
- Зошит з курсу «Теорія ймовірності та Математичної статистики»
- МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ до проведення розрахункових робіт з курсу «Екологія»
- ОБЪЕКТНО-ОРИЕНТИРОВАННОЕ ПРОГРАММИРОВАНИЕ В C++ (4-Е ИЗДАНИЕ) (часть 4) онлайн
- ПИТАННЯ З КУРСУ «ВВЕДЕННЯ У ФІНАНСОВУ ДІЯЛЬНІСТЬ»
- ТЕМА 10. СУТНІСТЬ І ФУНКЦІЇ КРЕДИТУ