Deprecated: mysql_connect(): The mysql extension is deprecated and will be removed in the future: use mysqli or PDO instead in /home/studb20/public_html/index.php on line 4
 4.4. Роль органів місцевого самоврядування у здійсненні державної регіональної економічної політики - РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА. Тексти лекцій онлайн (частина 1) - Studbook
Главная->Регіональна економіка->Содержание->4.4. Роль органів місцевого самоврядування у здійсненні державної регіональної економічної політики

РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА. Тексти лекцій онлайн (частина 1)

4.4. Роль органів місцевого самоврядування у здійсненні державної регіональної економічної політики

 

Суб’єктами, що реалізують державну політику в регіо­нах та безпосередньо здійснюють державне регулювання на міс­цях, є обласні, районні та міські держадміністрації. Вони забез­печують реалізацію законів України, указів Президента, постанов Верховної Ради, Кабінету Міністрів, рішень відповідних представ­ницьких органів регіонального самоврядування.

Отже, у виконавчої влади — Президента, Кабінету Міністрів, міністерств і відомств — держадміністрації є інструментом у процесі реалізації законів та інших правових актів.

Регіональні державні адміністрації мають широкі повнова­ження: в галузі соціально-економічного розвитку; у сфері бю­джету та фінансів; управління майном, приватизації та підприєм­ництва; у галузі містобудування, житлово-комунального гос­подарства, побутового, торговельного обслуговування, транспор­ту та зв’язку; у сфері використання та охорони земель, природ­них ресурсів та охорони довкілля; у галузі міжнародних та зов­нішньоекономічних відносин.

Для виконання функцій управління територією, реалізації за­гальнодержавної та регіональної політики в складі місцевих держадміністрацій існують відповідні економічні служби — ко­мітети (департаменти) управління економікою. Функції цих служб є досить широкими і виходять за межі лише прогнозно- планової роботи.

Основними завданнями управління економікою місцевими державними адміністраціями є:

•    реалізація державної регіональної економічної політики на місцях;

•    забезпечення комплексного соціально-економічного розвит­ку регіону;

•    сприяння проведенню економічних реформ, забезпечення раціонального використання виробничо-технічного та наукового потенціалу регіону, його природних, трудових і фінансових ре­сурсів;

•    здійснення методичного керівництва економічною роботою в регіоні.

Роль органів місцевого самоврядування в період здійснення ре­гіональної економічної політики має вирішальне значення. Від са­моврядування, в першу чергу, залежить мобілізація людських і си­ровинних ресурсів на організацію ефективної ринкової економіки, створення нових робочих місць, повніше використання наявного соціально-економічного потенціалу у кожному регіоні, місті, селі.

Постійне зростання соціально-економічних потреб суспільст­ва вимагає об’єднання зусиль та ефективної взаємодії централь­них та регіональних органів управління у вирішенні невідклад­них проблем. Центральна державна влада має право втручатися у діяльність органів місцевого самоврядування, але лише у встано­влених законодавством випадках.

Регіони обласного рангу повинні виконувати організаційні функції у використанні природно-сировинних і людських ресур­сів. Область є основною територіальною ланкою взаємодії суспіль­ства і держави. Вона об’єднує первинні територіальні утворення (села, селища та міста) як складові частини структури терито­ріальної організації суспільства.

Держава зберігає за собою функцію контролю за дотриманням законності дій виконавчої влади на регіональному рівні, вирішує найважливіші питання стратегії і тактики економічних реформ, здійснює управління основними сферами соціально-економічно­го розвитку країни.

Самоврядування в управлінні сільською місцевістю не повинно бути самоціллю, яка може призвести до самоізоляції. Розширення прав місцевих органів управління не означає, що вони у вирішенні економічних і соціальних проблем повинні спиратися лише на влас­ні сили. Допомога «згори» потрібна тоді, коли загальмовані процеси самовідтворення, не поновлюються внутрішні ресурси тощо.

 

29