Главная->Регіональна економіка->Содержание->4.3. Механізм реалізації державної регіональної економічної політики

РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА. Тексти лекцій онлайн (частина 1)

4.3. Механізм реалізації державної регіональної економічної політики

 

Для втілення в життя державної регіональної економіч­ної політики важливе значення має механізм її реалізації, який включає — систему конкретних важелів та організаційно- економічних засобів, за допомогою яких здійснюється державний вплив на просторову організацію суспільства, забезпечується со­ціально-економічний розвиток регіонів, удосконалюється струк­тура їхнього господарського комплексу.

Основними складовими цілісного механізму державної регіо­нальної економічної політики України є:

•    відповідна законодавчо-нормативна база, законодавче вста­новлення і затвердження повноважень та функцій регіонів щодо управління економікою своїх територій, що і визначає ступінь їх економічної самостійності;

•    бюджетно-фінансова політика, пов’язана з перерозподілом фінансових ресурсів між регіонами й центром;

•    капіталовкладення та їх розподіл між регіонами;

•    розробка і реалізація регіональних соціально-економічних програм, довгострокових, середньострокових прогнозів соціаль­но-економічного розвитку регіонів;

•    удосконалення територіальної організації продуктивних сил, підвищення ефективності спеціальних економічних зон, посилення міжрегіонального та прикордонного співробітницт­ва й ін.;

•    посилення ролі місцевого самоврядування та його взаємодії з державним управлінням.

Державне регулювання регіонального розвитку складається з адміністративно-правового, економічного та специфічно-терито­ріального регулювання. Адміністративно-правове регулювання включає розробку регіональних програм на середньо- і коротко­строковий періоди (до п’яти років). Програми спрямовано на ви­рішення проблем поточної збалансованості, стабілізації економі­ки, подолання спаду виробництва, фінансового оздоровлення. Для забезпечення стратегічних перетворень в економіці регіону та позитивних змін у соціально-економічній ситуації можуть складатися так звані структурні програми на середньо- й довго­строкову перспективу (п’ять—десять років). Також розробляєть­ся комплексний прогноз економічного і соціального розвитку України (на п’ять—десять років).

Економічне регулювання передбачає використання економіч­них регуляторів розміщення продуктивних сил і регіонального розвитку. До економічних регуляторів з боку держави належать: податкова політика (види місцевих податків, ставки, пільги та об’єкти оподаткування); цінова політика, квоти та ліцензії, дота­ції й субвенції, державні закупівлі.

Така схема економічних регуляторів повинна мати цілеспря­мований, стимулюючий характер, бути суворо обмеженою в часі, особливо щодо пільг і дотацій.

 

28