РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА. Тексти лекцій онлайн (частина 1)
2.6._Регіонольний економічний простір. Його роль у формуванні соціально-економічних систем
Регіональний економічний простір — це поліструктур- на системна сукупність ресурсів та суб’єктів господарювання і відносини між ними, що формують відповідні сфери діяльності в процесі економічного відтворення, забезпечують суспільне виробництво, обмін, розподіл і споживання матеріальних благ та послуг для потреб суспільства.
Основні ознаки регіонального економічного простору такі:
• регіональний економічний простір формується в конкретному територіальному вимірі відповідного системного рангу (елементи системи розселення, адміністративно-територіальної одиниці, економічного району тощо) у вигляді організації економічного простору;
• має історичний характер формування та зв’язок його системно-суттєвих ознак з історичними процесами розвитку і формування суспільно-економічної формації держави;
• йому притаманні багатовимірність і поліструктурність, які в межах економічного простору утворюють поля й відповідні їм структури — інституційну, фінансову, виробничу, інфраструктур- ну, технологічну, торгівельну та ін.;
• дискретність формування економічного простору, закономірна нерівномірність його розвитку;
• можливість і необхідність управління формуванням економічного простору регіону, наявність системи регулювання його розвитком.
Регіональний економічний простір підпорядкований системі національної економіки. Він функціонує у певних межах економічної самостійності відповідно до розмежування повноважень між центром та регіонами. Елементи в ньому взаємодіють між собою, утворюючи просторові, часові, просторово-часові взаємозалежності. Так формуються вертикальні і горизонтальні взаємозв’язки: одні — через дію компонентів простору, інші — через відносне положення одних та інших на території. Поєднання цих зв’язків призводить до виникнення складніших просторових структур і систем. Тому економічний простір відносно стійкого просторового розвитку продуктивних сил — це сукупність економічних відносин або їх формальних аналогів — регіональних соціально-економічних систем. Економічний простір відіграє роль цілісної системи взаємодоповнюючих суб’єктів господарювання на відповідній території, між якими існує стійкий розподіл праці.
Формування регіональних соціально-економічних систем відбувається за такими основними принципами: територіальність, комплексність, цілісність, глобальність.
Територіальність — це головна властивість економічного простору, що передбачає врахування всієї сукупності факторів регіонального розвитку, загальних закономірностей розміщення продуктивних сил, принципів регіональної політики на перспективу з метою раціоналізації територіальних пропорцій. Вона вивчає просторову диференціацію об’єктів дослідження. Територію слід розглядати як основу об’єднання людського суспільства та економіки. Вона є базою, де проходить життя людини, є ресурсом природи і суспільства. Тобто територія становить середовище життя людини із специфічними соціально-економічними, матеріально-технічними умовами. Тому територіальний аспект просторового розвитку є визначальним при вивченні розміщення продуктивних сил економічного простору.
Принцип комплексності розуміють як забезпечення пропорційного і збалансованого функціонування території. Поняття «комплексність» означає поєднання всіх елементів, явищ, що складають одне ціле. Комплексність просторового розвитку продуктивних сил — це поєднання структурних елементів та пропорційно взаємозв’язаний розвиток усіх підсистем, внутрішнє узгодження економічних, екологічних, соціальних процесів і явищ; розвиток регіонів як територіальних суспільних систем; ефективність використання соціально-економічного й природно-ресурсного потенціалу. На регіональному рівні вона виражається через різні елементи господарства регіону, їх раціональне використання (насамперед, природних ресурсів), через подальше вдосконалення інфраструктури, трудових ресурсів, науково-технічного та освітнього потенціалу як складових єдиного економічного простору країни.
Принцип регіональної цілісності пов’язаний з єдністю природних, соціальних та економічних процесів і явищ, що проявляється на території економічного простору. За принципом регіонально- цілісного підходу регіон розглядається як цілісна система і як складова економічного простору.
В сучасних умовах триєдиний підхід у дослідженні економічного простору доповнюється новою якістю — глобальністю, тобто необхідністю співвідношення локальних, регіональних та національних проблем з їх світовим (глобальним) фоном.
12 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30