Главная->Регіональна економіка->Содержание->2.6._Регіонольний економічний простір. Його роль у формуванні соціально-економічних систем

РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА. Тексти лекцій онлайн (частина 1)

2.6._Регіонольний економічний простір. Його роль у формуванні соціально-економічних систем

 

Регіональний економічний простір — це поліструктур- на системна сукупність ресурсів та суб’єктів господарювання і відносини між ними, що формують відповідні сфери діяльності в процесі економічного відтворення, забезпечують суспільне вироб­ництво, обмін, розподіл і споживання матеріальних благ та по­слуг для потреб суспільства.

Основні ознаки регіонального економічного простору такі:

•    регіональний економічний простір формується в конкретно­му територіальному вимірі відповідного системного рангу (еле­менти системи розселення, адміністративно-територіальної оди­ниці, економічного району тощо) у вигляді організації економіч­ного простору;

•    має історичний характер формування та зв’язок його систе­мно-суттєвих ознак з історичними процесами розвитку і форму­вання суспільно-економічної формації держави;

•    йому притаманні багатовимірність і поліструктурність, які в межах економічного простору утворюють поля й відповідні їм структури — інституційну, фінансову, виробничу, інфраструктур- ну, технологічну, торгівельну та ін.;

•    дискретність формування економічного простору, закономір­на нерівномірність його розвитку;

•    можливість і необхідність управління формуванням еконо­мічного простору регіону, наявність системи регулювання його розвитком.

Регіональний економічний простір підпорядкований системі національної економіки. Він функціонує у певних межах еконо­мічної самостійності відповідно до розмежування повноважень між центром та регіонами. Елементи в ньому взаємодіють між собою, утворюючи просторові, часові, просторово-часові взаємо­залежності. Так формуються вертикальні і горизонтальні взаємо­зв’язки: одні — через дію компонентів простору, інші — через відносне положення одних та інших на території. Поєднання цих зв’язків призводить до виникнення складніших просторових структур і систем. Тому економічний простір відносно стійкого просторового розвитку продуктивних сил — це сукупність еко­номічних відносин або їх формальних аналогів — регіональних соціально-економічних систем. Економічний простір відіграє роль цілісної системи взаємодоповнюючих суб’єктів господарю­вання на відповідній території, між якими існує стійкий розподіл праці.

Формування регіональних соціально-економічних систем від­бувається за такими основними принципами: територіальність, комплексність, цілісність, глобальність.

Територіальність — це головна властивість економічного простору, що передбачає врахування всієї сукупності факторів регіонального розвитку, загальних закономірностей розміщення продуктивних сил, принципів регіональної політики на перспек­тиву з метою раціоналізації територіальних пропорцій. Вона ви­вчає просторову диференціацію об’єктів дослідження. Територію слід розглядати як основу об’єднання людського суспільства та економіки. Вона є базою, де проходить життя людини, є ресур­сом природи і суспільства. Тобто територія становить середови­ще життя людини із специфічними соціально-економічними, ма­теріально-технічними умовами. Тому територіальний аспект просторового розвитку є визначальним при вивченні розміщення продуктивних сил економічного простору.

Принцип комплексності розуміють як забезпечення пропор­ційного і збалансованого функціонування території. Поняття «комплексність» означає поєднання всіх елементів, явищ, що складають одне ціле. Комплексність просторового розвитку про­дуктивних сил — це поєднання структурних елементів та пропор­ційно взаємозв’язаний розвиток усіх підсистем, внутрішнє узго­дження економічних, екологічних, соціальних процесів і явищ; розвиток регіонів як територіальних суспільних систем; ефектив­ність використання соціально-економічного й природно-ресурс­ного потенціалу. На регіональному рівні вона виражається через різні елементи господарства регіону, їх раціональне використан­ня (насамперед, природних ресурсів), через подальше вдоскона­лення інфраструктури, трудових ресурсів, науково-технічного та освітнього потенціалу як складових єдиного економічного прос­тору країни.

Принцип регіональної цілісності пов’язаний з єдністю природ­них, соціальних та економічних процесів і явищ, що проявляється на території економічного простору. За принципом регіонально- цілісного підходу регіон розглядається як цілісна система і як складова економічного простору.

В сучасних умовах триєдиний підхід у дослідженні економіч­ного простору доповнюється новою якістю — глобальністю, тоб­то необхідністю співвідношення локальних, регіональних та на­ціональних проблем з їх світовим (глобальним) фоном.

 

 

17