методичка з курсу Гроші і кредит

4. Платіжний баланс

Платіжний баланс – співвідношення всієї сукупності надходження з-за кордону та платежів за кордон за певний проміжок часу, тобто співвідношення вимог і платежів.

Форму платіжного балансу рекомендує МВФ.

 

Структура платіжного балансу

I. Баланс поточних операцій:

1)    торговий баланс – це співвідношення між надходженнями за експортом і платежами за імпортом товарів;

Ø експорт;

Ø імпорт.

II. Баланс послуг і некомерційних платежів:

1)   платежі й надходження від транспортних перевезень, від усіх видів зв’язку;

2)   міжнародний туризм;

3)   утримання дипломатичних, торгівельних і культурних представництв;

4)   надходження від інформаційних, культурних, наукових обмінів.

III. Баланс руху коштів і кредитів – співвідношення платежів і надходжень щодо ввезення та вивезення приватних і державних капіталів, одержаних і наданих міжнародних кредитів.

1)    довгострокові й середньострокові позики;

2)    короткотермінові кредити, поточні рахунки національних банків у зарубіжних банках.

Фактори, що впливають на стан платіжного балансу:

Ø нерівномірність економічного і політичного розвитку країн, конкуренція;

Ø циклічні коливання економіки;

Ø ріст закордонних державних видатків;

Ø мілітаризація економіки і військові видатки;

Ø міжнародна фінансова взаємозалежність;

Ø зміни в міжнародній торгівлі;

Ø негативний вплив інфляції;

Ø форс-мажорні обставини – стихійні лиха, переворот тощо.

Заходи щодо вирівнювання сальдо платіжного балансу:

Ø використання золотовалютних резервів держави;

Ø залучення зовнішніх джерел фінансування.

Якщо дефіцит платіжного балансу не можна подолати за рахунок вищезазначених заходів, то уряд може вдатися до таких засобів:

Ø провести дефляцій ну політику, спрямовану на зменшення цін та доходів порівняно з іншими країнами;

Ø девальвувати національну валюту;

Ø запровадити валютний контроль та обмеження на валютні операції.

Валютні резерви виражають платоспроможність країни перед іншими країнами та міжнародну валютну ліквідність.

Централізовані резерви:

1)    іноземна валюта (депозити, скарбничі векселі, чеки, ринкові цінні папери);

2)    авуари в СПЗ (SDR) (грошові ресурси банку, що є на його рахунках у закордонних банках);

3)    резервні позиції в МВФ;

4)    золото.

 

Базові терміни та поняття:

 

         Валюта – грошова одиниця, що використовується у функціях світових грошей.

         Валютний курс – ціна грошової одиниці однієї країни, виражена у грошовій одиниці іншої країни.

         Валютний ринок – сукупність обмінних та депозитно-кредитних операцій в іноземних валютах, які здійснюються між юридичними та фізичними особами за ринковим курсом або процентною ставкою.

         Валютні відносини – відносини, що виникають під час функціонування грошей у міжнародному обороті.

         Валютні обмеження – законодавчо визначені обмеження на здійснення валютних операцій в країні (для певних груп економічних суб’єктів, для певних видів операцій, валют тощо).

 

 

 

48