Главная->Гроші та кредит->Содержание->2. Рівновага на грошовому ринку та процент

методичка з курсу Гроші і кредит

2. Рівновага на грошовому ринку та процент

Гроші виконують свої функції відповідно до потреб економіки; власне, розвиток грошового механізму поступово сприяв нагромадженню капіталів і здійсненню інвестицій, які забезпечують процес розширеного відтворення. Але, якщо пропозиція грошей здійснюється у суспільстві безконтрольно, то вона може порушити гармонію розвитку економіки і призвести до непередбачуваних наслідків. Можна сказати, що гроші „слухняно” виконують свої функції тоді, коли їх випускають у достатній кількості, що дає можливість уникнути „заторів” у грошовому обороті.

Дестабілізація грошової системи, а звідси й розвиток інфляційних процесів, починається з порушення рівноваги на монетарному ринку, рівноваги між попитом і пропозицією грошей. Однак, надмірної пропозиції грошей не існує взагалі. Вона як економічне явище може розглядатися лише стосовно попиту грошей.

З цієї причини на грошовому ринку завжди виникає проблема грошової рівноваги, що вимагає від державних органів знаходити такий грошовий механізм, який приводив би у відповідність виробництво і споживання, нагромадження та інвестиції.

Принципово важливою функцією грошового ринку є забезпечення рівноваги між попитом і пропозицією грошей. Монетаристами опрацьовано декілька теоретичних моделей встановлення грошової рівноваги на основі взаємодії грошової маси, реальних доходів і норми процента.

 

 

Базові терміни та поняття:

 

Банківський процент – процент, установлений як плата за здійснювані банком операції.

Грошова база (гроші підвищеної сили) – гроші, емітовані центральним банком у вигляді готівки або записів по рахунках, що являють собою зобов’язання центрального банку проти внутрішніх та закордонних активів.

Грошовий ринок – сукупність грошових інститутів, що спрямовують потоки грошових коштів від власників (продавців) до позичальників (покупців). Об’єктом купівлі-продажу на грошовому ринку слугують короткострокові боргові зобов’язання.

Депозитний процент – ставка процента, який виплачується по вкладах населення та юридичних осіб.

Маржа – різниця між ставками позичкового та депозитного процента, яка представляє собою прибуток банку.

Міжбанківський процент – процент по кредитах, що видаються одним комерційним банком іншому.

Обліковий процент – процент, установлений як плата за кредити, що надаються центральним банком комерційним банкам.

Опосередковане фінансування – переміщення грошей між суб’єктами ринку через фінансових посередників.

Позичковий процент -  ставка процента, що виплачується позичальником банку за користування позичкою.

Попит на гроші – потреба суб’єктів економіки в певній сумі грошових коштів.

Пропозиція грошей – загальний обсяг монети, паперових грошей, депозитів та інших ліквідних активів в економіці.

Пряме фінансування  - перемішення грошей по ринкових каналах безпосередньо від власників до позичальників.

Ринок грошей – сектор грошового ринку, де об’єктом операцій виступають короткострокові фінансові інструменти  ( до1 року).

Ринок капіталу – сектор грошового ринку, на якому купуються і продаються середньострокові та довгострокові кошти (більше 1 року).

Фінансовий інструмент – фінансовий актив або цінний папір.

Фінансовий посередник – суб’єкт ринку, метою діяльності якого є торгівля фінансовими інструментами.

 

 

 

34