методичка з курсу Гроші і кредит

3.Функції грошей

Функція – конкретний вияв суті економічного явища.

Функція виражає процес, що динамічно розвивається, вдосконалюється.

Серед економістів склався далеко неоднозначний підхід до визначення функцій грошей.

Функція міри вартості – логічно вихідна і є центральною у системі грошових відносин.

Вона постачає товарній масі необхідний матеріал для виразу її вартості.

Поза цією функцією вартість існує лише потенційно.

Існує нерозривна єдність понять „вартість товару” та „міра вартості”.

Міра вартості – це грошова одиниця, що використовується для вимірювання та порівняння вартостей товарів та послуг.

На основі міри вартості встановлюється ціна, що є грошовим виразом вартості товару.

Ціни на товари змінюються прямо пропорційно до вартості власне товарів і обернено пропорційно до вартості грошей.

Гроші реалізують свою функцію міри вартості через взаємодію з масштабом цін.

Масштаб цін – суто технічна функція. Це – рахункова функція грошей, що відображає вартість товарної маси в грошових одиницях.

З масштабом цін пов’язані девальвація і ревальвація грошових одиниць.

Девальвація – це офіційне зниження, а ревальвація – збільшення курсу грошової одиниці щодо валют інших країн.

Сучасні кредитні гроші по-особливому виконують функцію міри вартості.

Сучасні кредитні гроші – це гроші для „рахунку”, які виражають вартість сукупної товарної маси, що знаходиться в обігу в певний конкретний момент часу на ринку.

Між сукупною товарною масою і окремими товарами встановлюється цінове співвідношення.

Саме це співвідношення і визначає рівень цін.

Етапи еволюційного розвитку масштабу цін

Етапи

Характерні ознаки

1.     Початковий період карбування монет

2.     Подальший розвиток грошових відносин

3.     Поява паперових грошей, розмінних на золото

4.     Повне припинення конвертації паперових грошей у монетарний товар – золото

Масштаб цін збігався з їх ваговим вмістом.

Масштаб цін почав відокремлюватися від безпосереднього вагового вмісту (зношування, псування монет, зменшення вагового вмісту державою, перехід від менш цінних до більш цінних металів тощо).

Масштаб цін зберігає своє функціональне призначення.

Необхідність офіційної фіксації державою масштабу цін відпала.

Функція засобу обігу

Процес товарного обігу виражається формулою:

Т – Г – Т,

тобто продаж здійснюється заради купівлі.

У цьому процесі гроші відіграють роль посередника між продавцем та покупцем.

Переваги товарного обігу, опосередкованого грішми, полягають у тому, що він не вимагає:

Ø взаємної відповідності потреб двох власників, які обмінюються товарами;

Ø збіг за часом актів продажу та купівлі;

Ø збіг актів купівлі-продажу в просторі.

Основою функціонування грошей як засобу обігу є рух товарів.

Роль грошей тут тимчасова. Виконавши свою функцію гроші переходять від одного суб’єкта до іншого.

Цей висновок можна представити за допомогою формули:

М = Рі × qі ;

де Ріціна і-го товару;

qі  - кількість і-го товару.

Кількість грошей мала б дорівнювати цій величині за умови, що кожна грошова одиниця використовувалася лише один раз. Однак, кожна грошова одиниця використовується в процесі обігу не лише один раз.

Звідси – суму цін товарів необхідно поділити на величину V.

V – середнє число оборотів кожної купюри =

Кількість грошей, необхідних для обігу, змінюється прямо пропорційно сумі цін товарів та послуг, що реалізуються і обернено пропорційно швидкості обороту грошей.

Функція засобу платежу

Ця функція відображає особливості кредитного господарства, тобто реалії купівлі-продажу товарів у кредит з відстрочкою оплати.

У цьому випадку засобом обігу виступають не саме гроші, а виражені у грошах зобов’язання.

 

 

 

 

де Зборгове зобов’язання.

Гроші у цій функції – засіб погашення боргу.

На використанні функції засобу платежу базуються такі грошові платежі:

Ø платежі за безготівковими розрахунками підприємства, установ, організацій за товари та послуги;

Ø оплата праці;

Ø податки;

Ø видача та погашення банківських позик;

Ø розрахунки, пов’язані зі страховими, адміністративно-судовими зобов’язаннями та ін.

Цю функцію можуть виконувати лише реальні гроші. Для ефективного виконання цієї функції вони повинні бути стійкими.

Роль грошей у функції засобу платежу:

1) допомагають контролювати правильний кругообіг виробничих фондів;

2) забезпечують безперервність виробництва;

3) здійснюють контроль за своєчасністю розрахунків в економіці.

 

Функція засобу нагромадження

Функція засобу нагромадження обслуговує нагромадження вартості, що знаходиться з розпорядженні суб’єктів економіки у процесі відтворення.

Процес нагромадження – процес об’єктивний.

Процес нагромадження

Суб’єкти економіки

Юридичні особи

Фізичні особи

Причини

Внутрішні закономірності обігу капіталу

Перевищення поточних доходів над поточними витратами

Форми

1. Частка прибутку

2. Кошти амортизаційного фонду

3. Інші цільові фонди

Заощадження (споживання відкладається на пізніше)

Для виконання цієї функції гроші повинні бути реальними.

Нагромадження грошей – необхідна умова безперервного розвитку товарного виробництва.

Формування нагромаджень та збережень призводить до певних втрат для їх власників (не отримують доходів від своїх грошей).

Такі втрати називають зумовленими витратами зберігання грошей.

Зумовлені витрати зберігання – це сума доходу, який власник грошей не одержує тому, що зберігає їх у ліквідній формі, а не вкладає у фінансові активи.

Світові гроші

Розвиток міжнародних політичних і економічних відносин обумовлює функціонування грошей на світовому ринку.

У такому разі за виразом К. Маркса „гроші скидають з себе національні мундири”.

Якщо в середині окремої країни можуть обертатися не тільки повноцінні гроші, а й неповноцінні, то на світовому ринку знаки вартості, які є обов’язковими до прийому в даній державі. за виключенням грошових одиниць провідних держав світу, втрачають свою силу.

Світові гроші спочатку виступали у вигляді злитків благородних металів.

Сучасний розвиток ринкових відносин у світі призвів до виникнення різноманітних міжнародних засобів розрахунків:

Ø національні валюти економічно найсильніших країн світу – долар США, англійський фунт стерлінгів, японська ієна та ін., тобто ВКВ;

Ø міжнародні грошові одиниці СПЗ, євро, які використовуються міжнародними валютно-фінансовими організаціями.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Золото залишається досить надійним резервним активом центральних банків провідних країн світу.

Не зменшуються масштаби приватної тезаврації (нагромадження приватними особами золота як скарбу).

Золото сьогодні – досить високоліквідний актив.

Роль золота в сучасній економіці

Золото – звичайний метал

Золото – валютний метал

Використання:

техніка, медицина, ювелірна справа тощо.

Властивості:

виняткова хімічна стійкість, висока електро- і теплопровідність, міцність, ідеальна антикорозійність та ін.

Використання:

державні резерви, приватні скарби.

Властивості:

не потребує на відміну від паперових грошей, зовнішньої державної гарантії, має незмінний попит на ринку.

 

Базові терміни та поняття:

 Гроші – специфічний товар, що має властивість обмінюватися на будь-який інший товар і є загальним еквівалентом.

Засіб нагромадження – функція, в якій гроші обслуговують нагромадження вартості і її загальній абстрактній формі.

Засіб обігу – функція, в якій гроші виступають як посередник в обміні товарів і забезпечують їх обіг.

Засіб платежу – функція, в якій гроші обслуговують погашення різноманітних боргових зобов’язань між суб’єктами економічних стосунків.

Паперові гроші – нерозмінні на метал знаки вартості, що випускаються державою (казначейством) для покриття своїх витрат і наділяються нею примусовим курсом (визначаються обов’язковими до приймання в усі види платежів).

Світові гроші – функція, в якій гроші обслуговують рух вартості в міжнародному економічному обороті.

Функція грошей – “робота” грошей щодо обслуговування руху вартості товарів.

 

 

 

 

15