Главная->Філософія->Содержание->Методичні рекомендації до семінарського заняття:

Методичка з Філософії (частина 2)

Методичні рекомендації до семінарського заняття:

1.                В історії філософії під субстанцією розуміли найзагальнішу основу, сутність, причину буття, або субстрат − матеріал з якого складається річ. Як правило виділяли матеріальну та духовну субстанцію. Треба виділити домодерний, модерний та сучасний погляд на субстанцію. В домодерний період субстанцією виступала вища реальність буття – Єдине, Бог. У період Нового часу панували погляди на дві субстанції (матеріальну та духовну, або єдину субстанцію). В сучасній філософії проблема субстанції втратила свою актуальність.

2.     Для відповіді на це питання повинно бути розуміння того, що існує декілька абсолютно самостійних концепцій буття. Ідеалістична концепція буття зводять буття до ідеального (мислимого), духовного сущого. Об’єктивні ідеалісти істинним буттям вважають, або Божество, або ідеальний світ (Платон, Августин, Фома Аквінський, Гегель). Суб’єктивні ідеалісти буття приписують свідомості окремого індивіда (Берклі, Юм).

3.     Матеріалістична концепція буття зводить поняття буття до матеріального існування. Тобто справжнім буттям є, або буття матеріальної субстанції, або сукупність матеріальних речей і процесів. Матеріальне буття є первинним в порівнянні з іншими, воно визначає собою усі інші форми буття. Треба розуміти що такий підхід породжує значні труднощі, адже він редукує багатоманітність сущого лише до матеріального існування (Маркс).

4.     Студент повинен пояснити сутність некласичної концепції буття. Її представники протиставляють буття як процесуальність і неоформленість сущому, як завершеності та оформленості. Для представників сучасної філософії буття – це неприсутність, щось несуще, його неможливо описати в категоріях існування. Буття може проявлятися в людині, якщо вона відкрита до нього (Хайдеггер).

5.     Студент має усвідомлювати специфіку культурно-історичного часу і простору. Цей час абсолютно не співпадає з фізичним чи біологічним часом і простором. В одному астрономічному часі може існувати декілька культурних вимірів простору та часу. Існує простір і час архітектури, кіно, літератури, музики, історії, психічних переживань. Справді, герої літературного твору і кіно живуть в особливому просторі і часі. Мистецький твір має свою логіку розвитку, час і простір свого розгортання. Окремо варто згадати про віртуальний час і простір (Інтернет, комп’ютерні ігри). Фактично культурна реальність є множиною світів. Важливим є розуміння природи історичного часу. В осмисленні історичних подій ми можемо спостерігати декілька ліній розвитку історії. Якщо звичайний розвиток подій не має зворотного руху, то інтерпретація цих подій багатоваріантна.

 

Питання для перевірки знань:

1.     Чи бачите Ви різницю між поняттями «буття», «дійсність», «реальність»?

2.     В чому Ви бачите діалектику Великого світу (Всесвіту) і малих світів (соціального, духовного, біологічного)?

3.     Яким би був світ без людини? Чи можливий об’єктивний погляд на світ?

 

Проблемні ситуації, завдання та теми для обговорень:

1.     Чому існує «буття», а не «ніщо» (М. Хайдеггер)? Прокоментуйте.

2.     Чи існує Бог, як абсолютне буття? Доведіть свою думку.

3.     Чи може бути життя віртуальним?

4.     Мандри в часі: гра уяви чи реальність?

5.     Де проходить межа між уявним та реальним буттям?

6.     Дайте аналіз висловлювань: "Існувати - значить бути сприйнятим", "Матерія є причиною самої себе".

7.     На думку К. Маркса основною проблемою філософії є боротьба між матеріалізмом та ідеалізмом. Чи згодні Ви з такою думкою?

8.     Чи не суперечить одне одному положення про матеріальну єдність світу та про існування матеріального й ідеального як  певних реальностей?                                               

9.     „Буття є все те, що існує; це матеріальні речі, процеси, властивості, зв'язки, відношення. Навіть плоди фантазії, казки, міфи, релігійні уявлення існують як духовна реальність. Отже буття охоплює і матеріальне і духовне. Воно є, таким чином, де­що реально суще" (Спиркин А.Г.). Якщо приймати такє визначення буття, то яке поняття буде його протилежністю? Чи можливо за допомогою такого розуміння буття визначити основне питання філософії як питання про відношення буття та свідомості ?

 

 

5