Главная->Філософія->Содержание->Методичні вказівки і рекомендації:

Методичка з Філософії (частина 1)

Методичні вказівки і рекомендації:

1.                Для відповіді на перше питання необхідно згадати, що кожна дисципліна має свій предмет. Студент має пояснити специфіку предмету філософії в порівнянні з предметами інших наук та світоглядів. Предметом філософії є найзагальніші реальності – людина, світ, Бог, культура тощо. Свій предмет філософія може осмислювати і за допомогою найзагальніших теоретичних понять та категорій, і в художніх формах, і в мудрих практичних порадах, але зрештою вона продукує ідеї, підстави яких філософ приймає інтуїтивно. Специфіка філософського знання полягає у пошуку причин, засад та принципів світу, людини та культури. Філософське знання є світоглядним, оціночним, гіпотетичним.

Предмет філософії змінюється в історії. Так, переважним предметом античної філософії був космос − макросвіт та людина як мікросвіт − подоба Всесвіту. Предметом християнської думки середньовічної доби був Бог та людина як образ Божий. Предметом дослідження філософії Нового часу стає природа та людина як досконалий механізм, а доба Просвітництва породжує інтерес до пізнання історії та суспільних процесів. В період Німецької класики мислителі осислювали адекватну методологію філософії та шукали для неї досконалу форму історичного буття. Отже, предмет філософії є історично змінним, що залежить від пануючої культури.

2.                Студент має розкрити зміст дискусії: "Філософія – наука чи мудрість?". Тут неможлива однозначна відповідь. Варто, щоб студент зміг підібрати якомога більше ознак філософії як мудрого способу життя та як науки. Історично з філософією пов’язують пошук мудрості, а серед класичних прикладів філософів-мудреців фігурують Піфагор, Сократ, Зенон, Епікур, Паскаль, Сковорода та ін. В той же час, студент повинен назвати приклади філософів-теоретиків, які хотіли бачити філософію наукою, системою метафізики чи суто теоретичним знанням. Серед них можна назвати Арістотеля, Фому Аквінського, Спінозу, Фіхте, Гегеля, Гуссерля, Рассела. До яких поглядів Ви пристаєте? Обґрунтуйте свою відповідь?

3.                Наука як система об’єктивних знань має свою структуру, що визначається предметом дослідження. Наука включає точне (математика, фізика), природниче (біологія, географія), соціальне (право, економіка) та гуманітарне знання (історія, релігієзнавство, політологія, філологія).

Порівнюючи предмет, підходи та методи природничих та гуманітарних наук студент повинен показати різницю між ними. Предметом природничих наук є природний світ, як він є, поза культурою. Предметом соціальних та гуманітарних наук є соціально-гуманітарний простір людського існування. При цьому "науки про природу" намагаються сформулювати універсальні судження, які вільні від ціннісних установок, здатні констатувати загальноприйняті закономірності. Судження "наук про дух", навпаки, зазнають впливу ціннісних установок та навіть ідеологічних впливів, на них позначається залежність від позиції дослідника, вплив "духу епохи".

Окрім загальноприйнятих в науці емпіричних та теоретичних методів, гуманітарні науки віддають перевагу герменевтиці, адже отримати точне, універсальне знання в межах соціо-гуманітарних наук неможливо. Студент має пояснити, що причиною такого становища є неоднозначність, символізм культурно-історичної реальності. Окрім того, треба враховувати, що за останній час з’явилася постнекласична наука для якої характерне, зокрема, подолання радикальної дистанції між природничими та соціально-гуманітарними науками. 

4.                Готуючи відповідь на це запитання студент повинен аргументовано показати роль і значення філософії в житті особи та суспільства. Варто звернути увагу що філософія виконує важливу функцію – виробляє методологію наукового пізнання. Окрім того, вона допомагає сформувати сучасний теоретичний світогляд людині. Щодо суспільних процесів філософія виконує важливу культуротворчу та критичну функцію.

 

Питання для перевірки знань:

1.                Дайте порівняльну характеристику міфології та філософії.

2.                Коли і як виникла філософія? Назвіть передумови появи філософського мислення.

3.                Доведіть, що філософія є методологією наукового знання.

4.                Назвіть основні філософські категорії.

 

Проблемні ситуації, завдання та теми для обговорень:

1.                 Чи можливе повноцінне життя людини без філософії?

2.                 Чи може і як може філософія бути не лише теорією, але й практикою? Як філософія може «втішати» людину?

3.                 Поясніть, яка роль філософії в житті сучасної молоді?

4.                 "Філософія є розуміння всього суттєвого як єдиного і вті­лення цього розуміння в художній образ та моральну дію. Вона є процес ототожнення мислення, образу та дії" (П.Д. Лавров). Як можна пояснити це висловлювання з погляду наукового характе­ру філософії?

5.                 "Філософія - ні наука, ні світоглядне пророцтво" (М Хайдеггер). Чи правильна думка М. Хайдеггера про функції, що вико­нує філософія в духовній культурі суспільства?

6.                 Філософія, як відомо, розглядає світ у його граничних підставах: суттєвого та належного. Чи означає це, що вона не може претендувати на роль конкретного позивного знання, як це стверджують позитивісти?

7.                 Відомо, що філософія має тісний зв'язок із світоглядом. У чому полягають причини зв'язку філософії з юридичним світо­глядом. Чи вважаєте Ви необхідним знання філософії для сучас­ного юриста, співробітника податкової міліції?

8.                 М. Бердяєв зазначав, що „філософія бачить світ із лю­дини - в цьому її специфічність. Наука ж бачить світ поза люди­ною. Звільнення філософії від антропологізму є вбивство для фі­лософії". Чи правильно, на Вашу думку, сформульовано механізм взаємовідносин між філософією і наукою?

9.                 «Нема такої речі, як сутність філософії, яку можна виділити і вирахувати в деякому визначенні. Визначення слова філо­софія може мати тільки характер конвенції або згоди" (К. Поппер). Чи можна по­годитись з автором. Якщо ні, то чому?

10.            Чи збереглася на сьогодні в філософії  тяга до мудрості? Чи може в наш час філософія докорінно зміни життя людини?

11.             Прокоментуйте наступні вислови філософів:

а) «філософія - це епоха, відображена в мисленні» (Г. Гегель);

б) «філософія - це стислий вираз науки свого часу» (О. Конт);

в) «предмет філософії - логічний аналіз мови науки» (Л. Вітгешнейн);

г) «головне питання філософії - це питання про те, чи варто людині жити» (М. Камю);

д) «у той час як наукове пізнання поглядає окремі питання, у філософії йдеться про цілісність буття» (К. Ясперс).

 

 

6