Главная->Філософія->Содержание->Методичні рекомендації до семінару:

Методичка з Філософії (частина 1)

Методичні рекомендації до семінару:

1.     Готуючись до першого питання необхідно усвідомити, що людина має три основні типи відношення людини до світу: пізнавальний, оцінювальний та практичний, які формують знання (гіпотези, концепції, теорії), цінності (вірування, ідеали) та практичні настанови (норми та закони). Цілісна єдність знань, вірувань, ідеалів та норм утворює світогляд людини. Зверніть увагу, що світогляд має наступні рівні практичний (буденний), духовно-практичний (міф, релігія, мистецтво) та теоретичний (філософія, наука). Відповідно, можна виділити три історичні форми світогляду: міфологічний, релігійний, науковий та філософський. Варто розрізняти міф і міфологічний світогляд, релігію і релігійний світогляд, науку і філософію та відповідні їм світогляди. Міфологічний світогляд продукує фантастичні уявлення про світ. Міф породжує картину світу в якій дійсність постає єдністю природного і соціального, земного і божественного, індивідуального і колективного. В межах міфологічного світогляду домінує колективна форма свідомості, вставнолюється приорітет родової моралі над індивідуальною. Релігійний світогляд основується на вірі в існування надприродних духовних істот і сутностей. Фантастичні міфологічні образи богів, в релігії змінюються вимогами надприродного одкровення, яке виявляється в священних текстах та традиції. В релігії вперше виникає індивідуальна моральна відповідальність за вчинки, гарантом справедливого суду яких виступає Бог-Суддя.

2.     Окремо треба охарактеризувати філософію як духовно-практичний феномен. Вона постає єдністю мудрого життя (праксису) та теоретичного вчення (дискурсу). Хоча філософія є теоретичним вченням про всезагальне, і навіть претендує на статус науки, вона базується на світоглядних засадах. Цими засадами виступають інтуїції філософа, культурні апріорі, теоретичним розвитоком яких і є філософія. Світоглядний і гуманістичний потенціал філософії визначається тим, що проблематика філософії визначається колом тем «людина − світ». Філософія багатогранна і має чимало форм і вимірів буття. Вона може виступати в формі гуманітарного наукового знання, філософської теології, суспільної ідеології, навіть філософського мистецтва. Але її власними ознаками є раціональність (опора на розум), прагнення до побудови універсальних теорій, пошук дефініцій та максимальних узагальнень, рефлексивність (знання про саме знання), критичність, вічний пошук істини та сенсу буття. Там де ці підстави буття філософії обмежуються вона занепадає. Тобто, філософія не маючи єдиної форми є світоглядним універсальним знанням, життям духу людини в його прагненні до всезагального пізнання та самопізнання.

3.     У другому питанні студент повинен розкрити проблему взаємодії філософії, науки та ідеології. Важливо підкреслити, що наука – це сфера людської діяльності, функцією якої є вироблення і теоретична схематизація об’єктивних знань про дійсність. Якщо наука прагне здобути максимально об’єктивоване знання, то філософія продукує знання засноване на інтуїціях, ціннісних принципах та світоглядних гіпотезах. Тому сама по собі наука не є самостійним типом світогляду, а філософія ніколи не стане строгою наукою. В той же час, можна говорити про науковий світогляд, як варіант філософського світоглядного знання, що спираючись на науку і створює наукову картину світу (позитивізм). Науковий світогляд може мати власні цінності, ідали, моральні норми життя. Існує відмінність філософії та ідеології. Якщо ідеологія приймає чіткі політичні постулати спрямовані на керівництво суспільством і досягнення влади, то філософія не має політичної мети. Вона може бути покладена в основу певної ідеології (марксизм), але не може перетворитися на неї. Так само, якщо наука захищає певні світоглядні принципи, вона перетворюється на наукоподібну ідеологію (сцієнтизм).

4.     З’ясовуючи специфіку філософського мислення студент має пояснити, що предметом філософії є найзагальніші реальності – світ, людина, культура, Бог, які вона осмислює за допомогою категорій. Відповідно головними проблемами над якими розмірковують філософи є проблеми буття (онтологія), людського існування (антропологія), пізнання (гносеологія), свідомості (феноменологія), цінностей (аксіологія), культурного розвитку (філософія культури), історії (історіософія), релігії (філософія релігії), суспільства (соціальна філософія), моралі (етика), мови (філософія мови), наука (філософія науки), методи (філософська методологія) та ін. Окрім цього філософія, як універсальне знання, дотичне до прикладного знання з якими теж утворює нові галузі. Так формуються філософія права, філософія економіки, філософія фізики, філософія математики. Студент повинен розуміти зв’язок між проблемами філософії та філософськими дисциплінами, що їх досліджують в межах його спеціальності.

5.     Характерними рисами філософського мислення є його здатність до найзагальніших, гіпотетичних, теоретичних, світоглядних, рефлексивних суджень. Тим самим філософія відрізняється від інших світоглядів та тпів знання. Основними методами філософії є феноменологічний, трансцендентальний, герменевтичний, діалектичний. Виходячи з названих рис пояснити функції філософії: світоглядну, загальнометодологічну, пізнавальну, прогностичну, критичну, аксіологічну, гуманістичну, освітню.

 

Питання для самостійної роботи:

1.                Специфіка філософського мислення. Історичний характер предмету філософії.

2.                Філософія як наука та мудрість. Хто з філософів відстоював погляд на філософію як на мудрість та строгу науку?

3.                Структура наук. Відмінність між математично-природничими науками («науками про природу») та соціально-гуманітарними науками («науками про дух»).

4.                Роль філософії в житті людини і суспільства.

 

 

5