Главная->Філософія->Содержание->Методичні рекомендації до самостійної роботи:

Методичка з Філософії (частина 1)

Методичні рекомендації до самостійної роботи:

1.                Антична натурфілософія – це сукупність філософських спроб ранніх грецьких філософів тлумачити і пояснювати природу. Натурфілософи у всьому сущому шукали спільне первоначало (архé). Фалес стверджував, що єдиною першопричиною і основою речей є Вода. Окрім цього Фалес залишив слід у математиці (теорема Фалеса) і астрономії. Для Анаксімандра архе – це «апейрон» – безмежне, з якого походять усі речі. Апейрон – це інша форма буття, що породжує наш світ. Анаксімен вважав, що першопочатком є повітря, своєрідна пневма. А Емпедокл вважає за основу всього сущого чотири елементи, що приводяться в рух силами любові і ненависті: вода, земля, вогонь і повітря.

2.                Для Піфагора архе полягає у числі – початку знання, міри, пропорції, законів, часу, руху, рахунку, фігур, тіл, гармонії. Згодом з теорії чисел виникає математика, нумерологія. Прагнучи все пояснити за допомогою математики, піфагорійці створюють теорію музики, яка ґрунтується на вченні про естетичну насолоду, що створена музичною гармонією Всесвіту: «Весь світ є великим музичним інструментом на якому грає Бог». Побудовані на раціональних числах, філософія і математика піфагорійців зазнали кризи коли вони відкрили ірраціональні числа. Піфагорійці створили своєрідну нумерологію – магію чисел, в якій кожному числу надавали особливе значення.

3.                Варто знати, що Парменід розвиває першу теоретичну онтологію. Буття – те, що дає існування, воно всеосяжне. Буття – єдине, неподільне і нерухоме, вічне теперішнє без початку і кінця. Воно співпадає з мисленням, а так як іншого немає, то немає і небуття: «мислити і бути – одне й те саме». Позиція Парменіда дуже оптимістична, оскільки заперечує рух і саму смерть.

4.                Для атомістів найменшим, неподільним, вічним, незмінним елементом речей є атоми, які в єдності з пустотою утворюють Всесвіт та речі. Форми атомів визначають властивості та належність речей до матеріальних стихій. Вогонь – пірамідальні атоми; повітря − з атомів шестикутної форми; круглі за формою атоми створюють воду; кубічні форми – землю. П’ятим елементом є ефір. Атоми існують в пустоті і утворюють не лише тіла космосу, але й душі людей.

5.                Зверніть увагу, що софісти були першими, хто взявся відповісти на питання політичної практики, навчаючи молодих людей логіці, риториці, політиці, етиці та праву. Вони найчастіше вчили логічним вивертам і хитрощам, які можна було застосувати з користю, а не шукати істинної, правильної чи справедливої відповіді. В цілому софісти відстоювали наступні філософські ідеї: реальність пізнавана лише у феноменах; будь яке знання є суб’єктивним; неможливо об’єктивно встановити істину чи хибність твердження. Всім відома теза Протагора: «людина є міра усіх речей», насправді є утвердженням повного релятивізму та суб’єктивізму. На критиці позиції софістів, представлених поглядами Горгія, Продіка, Гіппія та Антисфена, формувалися вчення Сократа і Платона. Філософія софістів співпадає з положеннями сучасного постмодернізму. Вони першими започаткували філологію, розмежовували природні та суспільні закони, вчили про природні права людей.

6.                У скептиків домінує принцип протиставлення чуттєвих даних про світ його розумінню. Хоча світ один, думок про нього безліч. Визначити істину неможливо, оскільки будь-яке судження про істинність чи хибність може бути і хибним і істинним. Краще постійно перебувати у стані пошуку відповіді, ніж, поспішивши, помилитися. Тим самим, скептики сповідують сумнів у можливості осягнення істини, здійсненні ідеалів. Кінічна філософія найкраще уособлює єдність філософії та життя. Киніки (циніки) провадили ексцентричний, антисуспільний образ життя, вільний від міфів, забобонів, законів та норм. Вони проповідували ідеал повернення до природної простоти. Повна свобода досягалася за рахунок обмеження біологічних потреб, відмови від культурних стандартів та етичних норм.

 

Питання для перевірки знань:

1.                У чому, згідно з Епікуром, полягає сутність щасливого життя?

2.                Що спільного в етичному ідеалі стоїків, епікурейців і скептиків?

3.                Синтезом яких філософських вчень є неоплатонізм?

4.                Які шляхи пізнання Єдиного згідно з Плотіном?

 

Проблемні ситуації, завдання та теми для обговорень:

1.     Яке значення тези Геракліта: "В одну і ту ж річку не можна ввійти двічі"?

2.     Як розумів Протагор і як Ви розумієте вислів: "Людина є мірою всіх речей"?

3.     Поясніть тезу Сократа: "Я знаю, що нічого не знаю"?

4.     Хто правий: Платон чи Аристотель в дискусії про ідеї?

5.     Чому в античній філософії основне питання філософії фор­мулюється у вигляді співвідношення „душі й тіла"? Який зв'язок між мікро та макро світами в античності?

6.     Епікура вважають безпосереднім послідовником філосо­фії Демокріта. У той же час, саме Епікур є рішучим критиком примітивного механістичного детермінізму Демокріта. Як можна пояснити таку зовнішню суперечливість?

7.     Філософія неоплатонізму виникає в часи кризи (соціаль­ної та духовної) рабовласницького ладу. Чи позначилася ця криза на переорієнтації класичної філософської проблематики?

 

 

15