Deprecated: mysql_connect(): The mysql extension is deprecated and will be removed in the future: use mysqli or PDO instead in /home/studb20/public_html/index.php on line 4
 1. Передумови промислової революції - М.М. Теліщук - Історія економіки та економічної думки - Studbook
Главная->Історія економіки та економічної думки->Содержание->1. Передумови промислової революції

М.М. Теліщук - Історія економіки та економічної думки

1. Передумови промислової революції

 

Науково-інженерна думка завжди випереджала розвиток виробництва. Герон Олександрійський (І ст.) створив перший паровий двигун, який не міг бути використаний у виробництві (раб був дешевим, ринок вузьким). Він є автором автомата, що подавав воду в храмі для миття рук за монету в 5 драхм, а також автоматичних дверей в Олександрійському храмі.

Леонардо да Вінчі (1412–1459) зробив блискучі технічні винаходи, але його креслення авіаційних, ткацьких, стригальних, прядильних машин виявилися на той час непотрібними. Італійські аристократи кінця XV – початку XVI ст. не цікавилися його по­шуками способів і засобів збільшення виробництва, їм він був потрібний як військовий інженер та живописець.

Епоха машин настає тоді, коли з’являються ринок попиту та пропонування, підприємець, кредит, нарешті, коли є вільнонайманий працівник з технічними знаннями, які він здобуває, як правило, коштом підприємця.

Поява машини для виробництва предметів масового попиту відрізняє західну цивілізацію від східної, хоча прообраз машини існував і в інших цивілізаціях. Величезні будівельні блоки під час будівництва храмів, пірамід уміли переміщати як в азіатській, так і в єгипетській цивілізаціях. Оскільки війни були явищем безперервним, тут з’явилися як облогові, так і захисні машини. Будівництво фортець потребувало знань із фізики, механіки, архітекту­ри. Оскільки енергетичним джерелом на той час були сили природи (вітер, вода, вогонь), вивчення природи стало необхідним і першочерговим завданням. Розвиток природничих наук є однією з ознак прогресу європейської цивілізації.

Важливу роль у розвитку науки відіграло й християнство. Всевишній вимагає істини, а істина – це пошук. Місіонерська діяльність зумовлює появу подвижників, яких готують університе­ти. Знання – це рушійна сила прогресу, прорив – машина. Вона пряде, тче, віджимає, відливає. Вона створює предмет цілком. Але необхідне універсальне енергетичне джерело.

Машина – це прорив, але потрібна була ще й така складова реалізації її можливостей, як свобода. Свобода людини. Вільна конкуренція – змагання на свій страх і ризик, відродження на новій основі кредитних відносин як засобу примноження інвестиційних вкладень, нова організація праці. Вільнонаймана праця на основі угоди, норм права, втілених у юридичних законах. Але це вже буде у XIX столітті.

Промисловий переворот – це загальносвітовий процес переходу від мануфактурного виробництва з ремісничою технікою і технологією до фабрично-заводського розширеного товарного виробництва, створеного на основі використання машинної техніки, технології та вільнонайманої робочої сили.

Промисловий переворот як економічне поняття з’являється лише у XX ст., зокрема у праці А. Тойнбі “Розуміння історії”.

До характерних рис промислового перевороту як світового економічного процесу належать:

– використання у промисловому виробництві робочих машин та механізмів;

– використання парових машин;

– поступове створення національної машинобудівної галузі;

– зростання ролі в соціально-економічному житті суспільства буржуазії (зокрема, купців, фабрикантів) та пролетаріату.

До основних передумов промислового перевороту потрібно віднести:

– зростання потреб ринку у промислових товарах (промис­ловий переворот забезпечив формування елементів вільної конку­ренції – 1825–1875 рр.);

– активний розвиток товарно-грошових відносин (світова торгівля);

– зростання вивільнених капіталів;

– зростання вивільненої робочої сили із сільського господарства;

– активний розвиток науки і техніки.

Економічний розвиток кожної країни має свої особливості, їх відображає історія економіки. Так, у XVIII ст. господарство Англії, Франції, Німеччини, Росії значно відрізнялося. Наприкін­ці XVIII ст. Англія починає своє входження в індустріальну рево­люцію. Досвід підприємницької діяльності в сільському господарстві переноситься на промисловість і передусім туди, де немає гільдійських регламентацій. Місце мануфактури посідає фабрика. Підприємець в умовах вільної боротьби сміливо виходить на зовнішні ринки. Тут народжується класична економічна теорія, реп­резентована А. Смітом з його “невидимою рукою”, що регулює примноження багатства народу, з його аналізом поділу праці та мотивацією діяльності людини.

У Франції господарює кольбертизм із його значним втручанням у комерційну діяльність та сеньйоральним сільським господарством. З’являється школа фізіократів з їхнім природним порядком, чистим продуктом, невиробничими та виробничими класами. Вони вимагають свободи бізнесу, політичної, світоглядної свободи, ліквідації становості, захисту приватної власності – того, що вже є в сільському господарстві Англії.

У Німеччині сотні відособлених господарств-держав на осно­ві абсолютистського управління, що ведуть між собою економіч­ну та релігійну війну (тридцятирічну). Тут має місце камералісти­ка, яка дає знання бюрократам-чиновникам з фінансів, податків, мита та інших інструментів державного втручання в економічне і політичне життя. У Німеччині народжується історична школа національ­ної економії - продукт поєднання в одне ціле економічної історії та економічної думки [58].

 

 

61