М.М. Теліщук - Історія економіки та економічної думки
1. Передумови промислової революції
Науково-інженерна думка завжди випереджала розвиток виробництва. Герон Олександрійський (І ст.) створив перший паровий двигун, який не міг бути використаний у виробництві (раб був дешевим, ринок вузьким). Він є автором автомата, що подавав воду в храмі для миття рук за монету в 5 драхм, а також автоматичних дверей в Олександрійському храмі.
Леонардо да Вінчі (1412–1459) зробив блискучі технічні винаходи, але його креслення авіаційних, ткацьких, стригальних, прядильних машин виявилися на той час непотрібними. Італійські аристократи кінця XV – початку XVI ст. не цікавилися його пошуками способів і засобів збільшення виробництва, їм він був потрібний як військовий інженер та живописець.
Епоха машин настає тоді, коли з’являються ринок попиту та пропонування, підприємець, кредит, нарешті, коли є вільнонайманий працівник з технічними знаннями, які він здобуває, як правило, коштом підприємця.
Поява машини для виробництва предметів масового попиту відрізняє західну цивілізацію від східної, хоча прообраз машини існував і в інших цивілізаціях. Величезні будівельні блоки під час будівництва храмів, пірамід уміли переміщати як в азіатській, так і в єгипетській цивілізаціях. Оскільки війни були явищем безперервним, тут з’явилися як облогові, так і захисні машини. Будівництво фортець потребувало знань із фізики, механіки, архітектури. Оскільки енергетичним джерелом на той час були сили природи (вітер, вода, вогонь), вивчення природи стало необхідним і першочерговим завданням. Розвиток природничих наук є однією з ознак прогресу європейської цивілізації.
Важливу роль у розвитку науки відіграло й християнство. Всевишній вимагає істини, а істина – це пошук. Місіонерська діяльність зумовлює появу подвижників, яких готують університети. Знання – це рушійна сила прогресу, прорив – машина. Вона пряде, тче, віджимає, відливає. Вона створює предмет цілком. Але необхідне універсальне енергетичне джерело.
Машина – це прорив, але потрібна була ще й така складова реалізації її можливостей, як свобода. Свобода людини. Вільна конкуренція – змагання на свій страх і ризик, відродження на новій основі кредитних відносин як засобу примноження інвестиційних вкладень, нова організація праці. Вільнонаймана праця на основі угоди, норм права, втілених у юридичних законах. Але це вже буде у XIX столітті.
Промисловий переворот – це загальносвітовий процес переходу від мануфактурного виробництва з ремісничою технікою і технологією до фабрично-заводського розширеного товарного виробництва, створеного на основі використання машинної техніки, технології та вільнонайманої робочої сили.
Промисловий переворот як економічне поняття з’являється лише у XX ст., зокрема у праці А. Тойнбі “Розуміння історії”.
До характерних рис промислового перевороту як світового економічного процесу належать:
– використання у промисловому виробництві робочих машин та механізмів;
– використання парових машин;
– поступове створення національної машинобудівної галузі;
– зростання ролі в соціально-економічному житті суспільства буржуазії (зокрема, купців, фабрикантів) та пролетаріату.
До основних передумов промислового перевороту потрібно віднести:
– зростання потреб ринку у промислових товарах (промисловий переворот забезпечив формування елементів вільної конкуренції – 1825–1875 рр.);
– активний розвиток товарно-грошових відносин (світова торгівля);
– зростання вивільнених капіталів;
– зростання вивільненої робочої сили із сільського господарства;
– активний розвиток науки і техніки.
Економічний розвиток кожної країни має свої особливості, їх відображає історія економіки. Так, у XVIII ст. господарство Англії, Франції, Німеччини, Росії значно відрізнялося. Наприкінці XVIII ст. Англія починає своє входження в індустріальну революцію. Досвід підприємницької діяльності в сільському господарстві переноситься на промисловість і передусім туди, де немає гільдійських регламентацій. Місце мануфактури посідає фабрика. Підприємець в умовах вільної боротьби сміливо виходить на зовнішні ринки. Тут народжується класична економічна теорія, репрезентована А. Смітом з його “невидимою рукою”, що регулює примноження багатства народу, з його аналізом поділу праці та мотивацією діяльності людини.
У Франції господарює кольбертизм із його значним втручанням у комерційну діяльність та сеньйоральним сільським господарством. З’являється школа фізіократів з їхнім природним порядком, чистим продуктом, невиробничими та виробничими класами. Вони вимагають свободи бізнесу, політичної, світоглядної свободи, ліквідації становості, захисту приватної власності – того, що вже є в сільському господарстві Англії.
У Німеччині сотні відособлених господарств-держав на основі абсолютистського управління, що ведуть між собою економічну та релігійну війну (тридцятирічну). Тут має місце камералістика, яка дає знання бюрократам-чиновникам з фінансів, податків, мита та інших інструментів державного втручання в економічне і політичне життя. У Німеччині народжується історична школа національної економії - продукт поєднання в одне ціле економічної історії та економічної думки [58].
12 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139
Схожі підручники
- СЛОВНИК ПОЛІТОЛОГІЧНИХ ТЕРМІНІВ
- Загальні питання з курсу Історія економіки та економічної думки (частина 1)
- Про інвестиційну діяльність
- Трансформаційні процеси в господарському комплексі України та їхні регіональні особливості
- ОБЪЕКТНО-ОРИЕНТИРОВАННОЕ ПРОГРАММИРОВАНИЕ В C++ (4-Е ИЗДАНИЕ) (часть 12) онлайн
- Методичка з Філософії (частина 1)