Главная->Філософія->Содержание->1. Загальна характеристика Античного світогляду і філософії.

Лекції з Філософії (частина 2)

1. Загальна характеристика Античного світогляду і філософії.

Антична філософія - це філософія давніх греків та давніх римлян. Вона існувала з VI ст. до н. е. до VI ст. н. е., близько 1 200 років. Саме звідси веде свій початок західна філософія, майже всі її наступні школи, ідеї та уявлення, категорія, проблеми.

Традиційно виділяють такі етапи античної філософії:

- ранню класику (натуралісти, досократики). Головні проблеми - «Фізис» та «Космос», їх будова;

- середню класику (Сократ та його школа; софісти). Головна проблема − сутність людини;

- високу класику (Платон, Арістотель та їхні школи). Головна проблема − синтез філософського знання, його проблем і методів тощо;

- еллінізм (Епікур, Піррон, стоїки, Сенека, Епіктет, Аврелій тощо). Головні проблеми − мораль та свобода людини, пізнання тощо. До них додаються питання структури космосу, долі космосу й людини, відносини Бога й людини (Плотін, Порфирій, Прокл, Філон Александрійський).

Антична філософія висунула низку фундаментальних ідей та проблем, які не втратили значення й сьогодні:

1. Проблеми буття, небуття матерії та її форм. Ідеї про принципову протилежність форми «матерії», про головні елементи, стихії космосу, про тотожність і протилежність буття та небуття; про структурність буття (атоми та пустота), плинність буття та його суперечність тощо. Головна проблема тут - як виник Космос? Яка його структура? (Фалес, Анаксімандр, Аннаксімен, Зенон, Демокріт).

2. Проблема людини, її пізнання, її стосунки з іншими людьми. У чому полягає сутність людської моралі, чи існують не залежні від обставин норми моралі? Що таке політика та держава відносно людини? Як співвідносяться раціональне та ірраціональне в людському пізнанні? Чи існує абсолютна істина та чи може вона бути осягнена людським розумом? На ці запитання давалися різні, часто протилежні відповіді (Сократ, софісти: Горгій, Гіппій, Антіфонг та інші, Піррон, Секст, Емпірік, Епікур, Посидоній тощо).

3. Проблема волі та свободи людини, досягнення щастя. Висувалися ідеї нікчемності людини перед силами природи та суспільними катаклізмами й одночасно могутності та сили її духу в прагненні до свободи, до благородного життя, до пізнання, у якому передусім і бачили щастя вільної людини (Сенека, Епіктет, Аврелій, Епікур, Тит Лукрецій Кар та ін.). Головна проблематика тут - гносеологічна та моральна.

4. Проблема стосунків людини і Бога, божественної волі, будування Богом Космосу. Висувались ідеї конструктивного космосу та буття, структури матерії, душі, суспільства як взаємопроникаючі та такі, що зумовлюють одна одну (Плотін, Філон Александрійський та інші).

Проблема синтезу чуттєвого та понадчуттєвого, ідея синтетичних формувань основних філософських проблем, побудова метафізичних систем, що визначають два світи − світ матерії та плинний, рухомий світ ідей. Проблема пошуку раціонального методу пізнання цих світів (Платон, Арістотель, їх послідовники). Зрозуміло, що тут перелічені не всі проблеми та ідеї, як і не всі філософи, що їх висували.

 

 

9