Deprecated: mysql_connect(): The mysql extension is deprecated and will be removed in the future: use mysqli or PDO instead in /home/studb20/public_html/index.php on line 4
 24. Структуризація капіталу (стисло) - Курс Інвестування (стисло) - Studbook
Главная->Інвестування->Содержание->24. Структуризація капіталу (стисло)

Курс Інвестування (стисло)

24. Структуризація капіталу (стисло)

Капітал – це заг. вартість засобів в грош.й, мат.й та немат.й формах, що інвестовані в форм-ня активів під-ва. Розрізняють види капіталу під-ва щодо різних класиф. ознаках: 1) по приналежності під-ву виділяють: власний капітал , позиковий капітал (фін. зобов'язання) 2) по цілям викор-ня: продуктивний капітал (характеризує кошти під-ва, інвестовані в його операційні активи для здій-ня виробничо-збутової його дія-ті), позичковий капітал (являє собою ту його частину, що викор-ся в процесі інв-ня в грош. інструменти (короткостр.і і довго терм. депозитні вклади в комерц. банках), а також у боргові фондові інстр-ти (облігації, депозитні сертифікати, векселі і т.п.)), спекулятивний капітал (характеризує ту його частину, що використовується в процесі здій-ня спекулятивних (заснованих на різниці в цінах) фін. операцій (придбання деривативів у спекулятивних цілях і т.п.)); 3) по формах інв-ня розрізняють капітал у грош.й, мат-й і немат.й формах, використовуваний для форм-ня статутного фонду під-ва. 4) по об'єкті інв-ня виділяють осн. і оборотний види капіталу під-ва; 7) по організаційно-правових формах дія-ті виділяють наступні види капіталу: акціонерний капітал (капітал під-в, створених у формі АТ); пайовий капітал (капітал партнерських під-в — товариств з обмеженою відповідальністю, командитних товариств і т.п.), індивідуальний капітал (капітал індив. під-в — сімейних і т.п.); 8) по характері викор-ня в госп. процесі в практиці фін. менеджменту виділяють : працюючий капітал характеризує ту його частину, що бере безпосередню участь у форм-ні дох-ів і забезпеченні операційної, інвест. і фін. дія-ті під-ва, непрацюючий (чи "мертвий ") капітал характеризує ту його частину, що інвестована в активи, що не приймають особистої участі в здійсненні різних видів госп. дія-ті під-ва і форм-ні його дох-ів. Прикладом цього виду капіталу є засоби під-ва, інвестовані в невикористовані приміщення й устат-ня; вир. запаси для прод-ї, знятої з ви-ва; готова продукція, на яку цілком відсутній попит покупців у зв'язку з утратою її споживчих якостей і т.ін.; 10) по джерелах залучення розрізняють нац. (вітчизняний) і іноз. капітал, інвестований у під-во. “Структура капіталу” розглядається як відношення власного та позичкового капіталу під-ва. При цьому до власного капіталу відносять власний статуний капітал (акціонерний) та всі інші форми власного капіталу, до позичкового – довгостроковий позиковий капітал, короткострокові і довгострокові кредити банків та всі інші форми позикового капіталу. Таким чином, “структура капіталу – це співв-ня всіх форм власних і запозичених грош. коштів, що використовуються під-вом з метою фін-ня активів.” Основу капіталу під-ва складає власний капітал, який є: осн. початковим та безстроковим джерелом фін-ня госп. дія-ті під-ва, джерелом погашення збитків під-ва, показ-ком, що використовуються для оцінки фін. стану під-ва, оскільки він демонструє, з одного боку, ступінь фін. самостійності під-ва (його незалежності від зовн.х джерел фін-ня), а з іншого - ступінь кредитоспроможності під-ва (забезпеченості вимог кредиторів фактично наявним у під-ва капіталом засновників). Позичковий капітал під-ва – це кошти, які залучаються для фін-ня госп. дія-ті під-ва на принципах строковості, поверненості та платності. До складу залученого капіталу входять: короткостр. і довгостр. зобов’язання, - кредит. забор-ть, облігаційні позики (кошти, які одержані внаслідок проведення емісії облігацій). Однією з гол. задач форм-ня капіталу є оптимізація його стр-ри з урахуванням заданого рівня прибутковості і ризику - реалізується різними методами. Одним з осн. механізмів реалізації цієї задачі є фін. леверидж, який характеризує викор-ня під-вом позикових засобів, що впливає на зміну коефіцієнта рентабельності власного капіталу. Ін. словами, фін. леверидж являє собою об'єктивний фактор, що виникає з появою позикових засобів в обсязі використовуваного під-вом капіталу, що дозволяє йому дістати дод. П на власний капітал. Показ-к, що відбиває рівень додатково генерируємого П на власний капітал при різній частці викор-ня позикових засобів, називається ефектом фін. левериджу: ЕФВ=(1-ПП)*КВРА*ПК/ВК, де ЕФВ – ефект фін. важеля; ПП – ставка податку на П; КВРА – коефіцієнт валової рентабельності активів; ПК – позиковий капітал; ВК – власний капітал. Слід зауважити, що КВА розраховується як відношення чистого П (валовий П-пдаток на П) під-ва за певний період, що аналізується, до середньої суми всього капіталу, що викор-ся під-вом за даний період. Напр., маємо позиковий капітал= 50000 грн., КВРА=20% без врахування вартості оплати позикового капіталу, вартість корис-ня позиковим капіталом=15%, ЧП=39000 грн, сер. вартість капіталу=300000 грн., ставка податку на П=25%. Отже, ЕФВ=(1-0,25)*(20-15)*(50000/300000)=0,62%. Таким чином, можна зрозуміти, що чим вища питома вага позикового капіталу в заг. сумі використовуваного капіталу, тим вищий рівень П отримується на власний капітал. Однак, варто звернути увагу на залежність ефекту фін. важеля від співв-ня коефіцієнту КВРА і відсотків за викор-ня позикового капіталу. Якщо КВРА більший за рівень відсотків за кредит, то ЕФВ позитивний, якщо ці показ-ки рівні, то ЕФВ відсутній, якщо рівень відсотків по обслуговуванню кредиту вищий від КВРА, то ЕФВ має від’ємне значення.

 

 

26