Deprecated: mysql_connect(): The mysql extension is deprecated and will be removed in the future: use mysqli or PDO instead in /home/studb20/public_html/index.php on line 4
 6.Вкладення коштів банків у державні цінні папери - Курс Банківська Система - Studbook
Главная->Банківська система->Содержание->6.Вкладення коштів банків у державні цінні папери

Курс Банківська Система

6.Вкладення коштів банків у державні цінні папери

    Державні цінні папери є об'єктом операцій центрального банку на відкритому ринку для регулювання грошово-кредитної політики даної держави та покриття дефіциту державного бюджету.

Крім цього, державні цінні папери можуть випускати:

• для погашення раніше розміщених державних позик;

• забезпечення касового виконання державного бюджету,

• фінансування цільових програм, що здійснюються місцевими органами влади.

Емітентами державних цінних паперів є уряд чи місцеві урядові структури, центральні банки найчастіше виступають агентами із розповсюдження цих паперів.

Законом України "Про цінні папери та фондовий ринок" передбачаються такі види державних цінних паперів.

1. Державні облігації України:

- довгострокові - понад п'ять років;

- середньострокові - від 1-го до 5-ти років;

- короткострокові - до 1 -го року.

2. Казначейські зобов'язання України:

- довгострокові - понад п'ять років;

- середньострокові - від 1-го до 5-ти років;

- короткострокові - до 1 -го року.

3. Облігації місцевих позик.

Державні облігації України поділяють на облігації внутрішніх державних позик України (ОВДП), облігації зовнішніх державних позик України та цільові облігації внутрішніх державних позик України.

Облігації внутрішніх державних позик України - державні цінні папери, що розміщуються виключно на внутрішньому фондовому ринку і підтверджують зобов'язання України щодо відшкодування пред'явникам цих облігацій їх номінальної вартості з виплатою доходу відповідно до умов розміщення облігацій.

Цільові облігації внутрішніх державних позик України - облігації внутрішніх державних позик, емісія яких є джерелом фінансування дефіциту державного бюджету в обсягах, передбачених на цю мету законом про Державний бюджет України на відповідний рік, та в межах граничного розміру державного боргу.

Облігації зовнішніх державних позик України - державні боргові цінні папери, що розміщуються на міжнародних фондових ринках і підтверджують зобов'язання України відшкодувати пред'явникам цих облігацій їх номінальну вартість із виплатою доходу відповідно до умов випуску облігацій.

Казначейське зобов'язання України - державний цінний папір, що розміщується виключно на добровільних засадах серед фізичних осіб, посвідчує факт заборгованості Державного бюджету України перед власником казначейського зобов'язання України, дає власникові право на отримання грошового доходу та погашається відповідно до умов розміщення казначейських зобов'язань України. Емітентом цих цінних паперів є держава в особі МФУ за дорученням Кабінету Міністрів України. Казначейські зобов'язання можуть бути іменними і на пред'явника.

До облігацій місцевих позик належать облігації внутрішніх та зовнішніх місцевих позик.

Рішення про розміщення облігацій місцевих позик приймає Верховна Рада Автономної Республіки Крим або міська рада відповідно до вимог, установлених бюджетним законодавством.

Емісія державних облігацій України регулюється Законом України "Про Державний бюджет України" на відповідний рік, рішення про розміщення державних облігацій приймається згідно з Бюджетним кодексом України.

Первинне розміщення боргових зобов'язань держави може здійснюватися трьома способами:

1) відкритим продажем;

2) індивідуальним продажем;

3) шляхом аукціону.

Україна, як і більшість ринкових держав світу, обрала аукціонну форму розміщення своїх державних цінних паперів. Потенційні покупці за цієї форми розміщення подають державному агентові - Національному банку України заявки, в яких вказують обсяг цінних паперів і умови, за якими вони можуть їх придбати.

Доходи за державними цінними паперами також можна виплачувати кількома способами:

• встановленням фіксованого платежу;

• застосуванням "плаваючої" ставки доходу;

• використанням ступінчастої процентної ставки;

• індексуванням номінальної вартості цінних паперів;

• реалізацією боргових зобов'язань із скидкою (дисконтом) проти їх номінальної вартості;

• проведенням виграшних позик.

Сьогодні в Україні основним типом державних цінних паперів є облігації внутрішньої державної позики (ОВДП).

Умови випуску цих облігацій затверджуються постановою Кабінету Міністрів України. Емітентом і гарантом своєчасного їх погашення виступає Міністерство фінансів України, генеральним агентом із їх розповсюдження та обслуговування є Національний банк України.

Облігації існують у формі електронних записів на рахунках у системі електронного обігу цінних паперів, кожний випуск оформляється глобальним сертифікатом.

Придбання на первинному ринку облігацій внутрішньої державної позики України банківськими установами за власні кошти та за дорученням і за кошти клієнтів, але від власного імені, здійснюється за умов:

• наявності дозволу Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку на здійснення діяльності з випуску та обігу цінних паперів;

• виконання встановлених економічних нормативів та задовільного фінансового стану;

• наявності договору з НБУ як депозитарієм державних цінних паперів про депозитарне обслуговування облігацій;

• наявності договору з клієнтами на придбання облігацій на аукціоні та відкриття клієнтам рахунків у цінних паперах.

Розміщення ОВДП за допомогою аукціону проводиться Національним банком України на базі використання відповідної комп'ютерної системи.

Комерційні банки, що бажають придбати облігації, надсилають в аукціонний комітет НБУ заявки двох типів:

1) конкурентні (з конкурентною пропозицією) - у заявках банки встановлюють кількість облігацій за фіксованими цінами;

2) неконкурентні (з неконкурентними пропозиціями) - у заявках банки встановлюють кількість облігацій за середньозваженими цінами, що встановляться під час проведення аукціону.

Під час проведення аукціону банки можуть подавати необмежену кількість конкурентних пропозицій і одну неконкурентну. У день проведення аукціону заявки, що надійшли від банків, відкриваються і формується аналітична інформація, яка характеризує склад пропозицій щодо придбання ОВДП.

На підставі даних відповідних аналітичних таблиць, аукціонний комітет ухвалює рішення щодо допущення заявок банків до участі в аукціоні і характеризує можливі варіанти встановлення ціни "відсікання" при продажу облігацій та середньозваженої ціни торгів, за якою задовольняються неконкурентні заявки.

Ціна "відсікання" встановлюється з урахуванням:

• загального обсягу реалізації облігацій;

• розрахункової дохідності облігацій;

• установленої ставки рефінансування Національного банку України.

Заявки, що за ціновими умовами нижчі за ціну "відсікання", не задовольняються.

У день проведення аукціону Національний банк України на підставі доручення Міністерства фінансів України надсилає банкам, заявки на аукціоні яких задоволено, повідомлення про результати його проведення та про необхідність перерахування коштів за придбані облігації.

Кошти банки перераховують на відповідний рахунок в операційне управління Національного банку України.

У разі несвоєчасного перерахування коштів за придбані облігації Національному банку України надається право застосовувати до банків штрафні санкції.

Наступного дня після проведення розрахунків за ОВДП Національний банк України надає учасникам аукціону витяги з їхніх рахунків у цінних паперах, що відкриті в депозитарії НБУ.

Операції з ОВДП на вторинному ринку банки здійснюють у формі брокерської діяльності.

Інвестор повинен уміти оцінювати вартість облігації, визначати її курс.

 

90